ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року

м.Суми

Справа №589/1534/18

Номер провадження 22-ц/788/2082/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Хвостика С. Г. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач - Управління Державного агентства рибного господарства у Чернігівській області,

відповідач - ОСОБА_1,

третя особа - Кудлаївська сільська рада Новгород-Сіверського району Чернігівської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2018 року в складі Литвинко Т.В., ухвалене у м. Шостка, повний текст якого складено 16 жовтня 2018 року,

в с т а н о в и в:

У квітні 2018 року Управління Державного агентства рибного господарства у Чернігівській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, мотивуючи вимоги тим, що 13 вересня 2017 року о 20:00 год. на річці Десна на водоймі озера «Близне» поблизу с. Гнатівка, Новгород-Сіверського району Чернігівської області, ОСОБА_1, порушуючи правила рибальства, здійснював лов риби забороненими знаряддями - сітками порожевими. При цьому виловив риби цінних видів: щука - 17 шт., карась сріблястий - 2 шт., лящ - 2 шт. та краснопірка - 2 шт.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП, та завдав збитки рибному господарству на суму 6290 грн.

Постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 16 січня 2018 року закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення стягнення. Питання щодо відшкодування заподіяної шкоди при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом не вирішувалося. Проте, при розгляді справи вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУаАП, ним визнана, а завдані ним збитки рибному господарству на суму 6290 грн доведено. Вищевказана постанова суду відповідачем не оскаржувалась та набрала законної сили.

Просило стягнути з відповідача на користь Кудлаївської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області шкоду, заподіяну рибним запасам України в розмірі 6290 грн.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Кудлаївської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у розмірі 6290 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління державного агентства рибного господарства у Чернігівській області судовий збір у розмірі 1762 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що з нього не може бути стягнута шкода на підставі ст. 1166 ЦК України, оскільки під час закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, його вина не встановлювалася.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Сторони повідомлені про час і місце розгляду справи в установленому законом порядку, але в судове засідання не з'явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 13 вересня 2017 року о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи на річці Десна на водоймі озера «Близне» біля с. Гнатівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області, здійснював лов риби забороненими знаряддями лову, а саме сітками порожевими, чим порушив пункт 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року. ОСОБА_1 виловив рибу цінних видів: щука - 17 шт., карась сріблястий - 2 шт., лящ - 2 шт. та краснопірка - 2 шт., чим заподіяв шкоду рибному господарству України на суму 6290 грн. За фактом вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, відносно нього було складено протокол № 000213.

Постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 16 січня 2018 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, закрито, у зв'язку із закінченням строку накладення стягнення (а.с. 6).

У постанові зазначено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, підтверджується як дослідженими доказами, так і поясненнями, наданими у судовому засіданні ОСОБА_1 Крім того, останній у судовому засіданні визнав вину повністю та пояснив, що він дійсно ловив рибу забороненими знаряддями лову.

Вказана постанова ОСОБА_1 не оскаржена та набрала законної сили.

Кількість незаконно виловленої риби підтверджено описом об'єктів лову (добування), вилучених у правопорушника ОСОБА_1 згідно з протоколом від 13 вересня 2017 року № 000213 (а.с. 8).

Згідно з розрахунком, складеним Управлінням державного агентства рибного господарства у Чернігівській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», розмір шкоди заподіяної ОСОБА_1, внаслідок незаконного вилову водних ресурсів на річці Десна на водоймі озера «Близне» поблизу с. Гнатівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області становить 6290 грн (а.с. 7).

Рішення суду першої інстанції про задоволення позову Управління державного агентства рибного господарства у Чернігівській області мотивоване тим, що ОСОБА_1 порушив вимоги закону про охорону, використання і відтворення тваринного світу, оскільки здійснив незаконний вилов риби, чим завдав шкоду територіальній громаді на суму 6290 грн, яка підлягає стягненню з нього на користь Кудлаївської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про тваринний світ», Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до положень ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. 3 Закону України «Про тваринний світ», об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки, тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

За змістом ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів», посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Належність водних біоресурсів визначається Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ч. 1 ст. 37 якого передбачає, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об?єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Отже, природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.

Відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розмір шкоди, заподіяної незаконним виловом риби обчислюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України» «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21 листопада 2011 року № 1209.

Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до пунктів 3.15, 4.11 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, зареєстрованих Міністерством юстиції України 28 квітня 1999 року за № 269/3562, забороняється: лов водних живих ресурсів із застосування вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї, промислових і інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 16 січня 2018 року закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення стягнення. При цьому, судом було встановлено факт вчинення відповідачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. В судовому засіданні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні правопорушення.

Таким чином, факт вчинення грубого порушення правил рибальства відповідачем встановлено постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили 29 січня 2018 року і є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За встановлених обставин справи та вимог закону апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову Управління державного агентства рибного господарства у Чернігівській області та стягнення з ОСОБА_1 на користь Кудлаївської сільської ради майнової шкоди у розмірі 6290 грн, оскільки відповідач порушив законодавство в галузі охорони, використання і відтворення водних ресурсів в результаті незаконного вилову риби на водоймі, що розташована на території Кудлаївської сільської ради.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що під час закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінчення строків накладення стягнення його вина не встановлювалася, а тому відсутні підстави для відшкодування шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки вину відповідача у вилові риби забороненими знаряддями лову встановлено постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 16 січня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення та ці обставини доказуванню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Апеляційний суд вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідив всі докази, які підтверджували позицію позивача та входили до предмета доказування, надав їм належну оцінку, застосував положення законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову Управління державного агентства рибного господарства у Чернігівській області.

За таких обставин, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367- 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ю. Кононенко

С.Г. Хвостик

С.С.Ткачук