Справа № 2-331-1/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2008 року Солом"янський районний суд м.Києва у складі:
головуючого - судді Завгородньої І.М.
при секретарях Копєйчиковій К.І., Гончаренко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства „Райське джерело", третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ВСТАНОВИВ:
В липні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства „Райське джерело" про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 8629, 01 грн., моральної шкоди у розмірі 3000 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення судових витрат, пов"язаних із розглядом справи.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 березня 2007 року по бул. Дружби Народів, 38 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено його автомобіль „Шкода-Октавія", д.н.з. НОМЕР_3. Пошкодження заподіяні внаслідок зіткнення з автомобілем ГАЗ-2705, д.н.з. НОМЕР_4, що належить ДП „Райське джерело" під керуванням водія ОСОБА_2 з вини останнього.
Внаслідок ДТП позивачу було завдано матеріальної та моральної шкоди. Згідно звіту № 397 автотоварознавчого дослідження від 03.04.2007 року, що був зроблений за заявою страхової компанії „Провіта", матеріальний збиток, заподіяний позивачу становить 28464, 39 грн. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля згідно калькуляції ФОП ОСОБА_4. від 01.04.2007 року становить 37093, 40 грн., у зв"язку з чим різницю в сумі 8629, 01 грн. позивач просив стягнути з відповідача, а також стягнути моральну шкоду, оскільки внаслідок ДТП знаходився у стресовому стані, не міг користуватися автомобілем, витрачав час на його ремонт, змушений звертатися до суду за захистом своїх прав, що порушило нормальний перебіг життя та призвело до незручностей.
Під час розгляду справи позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути на його користь з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 12103, 40 грн., посилаючись на різницю між вартістю відновлювального ремонту автомобіля, встановленою ФОП ОСОБА_4., та виплаченою страховою компанією "Провіта" сумою, яка з урахуванням безумовної франшизи склала 24990 грн.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2007 року в якості третьої особи у справі було залучено ОСОБА_2.
Ухвалою суду від 07 листопада 2007 року відповідача державне підприємство „Райське джерело" було замінено на належного відповідача - дочірнє підприємство „Райське джерело".
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, викладені в заяві про збільшення позовних вимог, просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача на його
користь матеріальну шкоду в розмірі 12103, 40 грн., моральну шкоду в розмірі 3000 грн. та судові витрати в розмірі 4540 грн., які складаються із оплати судового збору та витрат на правову допомогу.
Представник позивача підтримав позов з підстав, викладених у позові та просила стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 12103, 40 грн., моральну шкоду в розмірі 3000 грн. та судові витрати в розмірі 4540 грн.
Представники відповідача позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні, виходячи із того, що позивач не довів суду понесених ним витрат, пов"язаних із відновлюваним ремонтом автомобіля в розмірі 37093, 40 грн., у зв"язку з чим відсутні підстави для відшкодування різниці між вартістю ремонту автомобіля та фактично виплаченою страховою компанією сумою.
Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні, не заперечуючи факт ДТП з його вини, просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши позивача, його представника, представника відповідача та третю особу, допитавши свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 21 березня 2007 року о 07 год. 40 хв. по бул. Дружби Народів, 38 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль „Шкода-Октавія", д.н. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_1 Пошкодження заподіяні внаслідок зіткнення з автомобілем ГАЗ-2705, д.н. НОМЕР_4, який належить ДП „Райське джерело" під керуванням водія ОСОБА_2, з вини якого сталася ДТП.
Зазначені обставини підтверджуються даними адміністративної справи № 3-13091/8 (а.с.43-51) та довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 17 серпня 2007 року (а.с.40).
Із постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 10 квітня 2007 року вбачається, що ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.9, 51).
Відповідно до даних звіту № 397 від 03 квітня 2007 року з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного спеціалістом ОСОБА_5, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля „Шкода-Октавія", д.н. НОМЕР_3, в результаті його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді, складає 28464, 39 грн.(а.с.10-15).
Згідно з даними калькуляції ФОП ОСОБА_4. від 21 березня 2007 року вартість ремонту автомобіля „Шкода-Октавія", д.н. НОМЕР_3, становить 37093, 40 грн. (а.с.16-17, 59-60).
З даних квитанції від 22 травня 2007 року видно, що ФОП ОСОБА_4 було прийнято від ОСОБА_1 за ремонт автомобіля кошти готівкою в сумі 37093, 40 грн. (а.с.61).
Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі, або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого
майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі ст.1187 ч. 2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Згідно з п.3 зазначеної постанови володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини.
Судом встановлено, що ДТП сталася з вини водія ОСОБА_2 Оскільки автомобіль „ГАЗ-2705", яким він керував, належить ДП „Райське джерело", тому за заявою останнього страховою компанією „Провіта" було сплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування на ремонтно-відновлювальні роботи автомобіля у розмірі 24990 грн., що підтверджується даними розрахунку суми страхового відшкодування від 20 квітня 2007 року та видаткового касового ордеру від 28 квітня 2007 року (а.с.30-31).
Оскільки фактична вартість ремонтно-відновлювальних робіт склала 37093, 40 грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача різницю між виплаченою страховиком сумою відшкодування та фактично понесеними позивачем витратами на відновлюваний ремонт автомобіля у розмірі 12103, 40 грн. (37093, 40 грн. -24990 грн.).
Доводи представника відповідача про невідповідність наданої позивачем квитанції до прибуткового касового ордера від 22 травня 2007 року на суму 37093, 40 грн. Закону „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Положенню ДПА України „Про форму та зміст розрахункових документів", не спростовують факт оплати ним вказаної суми за ремонт автомобіля.
Поряд з тим, у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив, що вказана квитанція підписана бухгалтером ОСОБА_7, яка мала право на користування його печаткою, відбиток якої є на квитанції і сумнівів щодо її дійсності у нього немає.
З урахуванням цього покази свідка ОСОБА_4 та його повідомлення, як фізичної особи-підприємця (а.с. 108) про те, що договір на ремонт автомобіля Шкода, д.н. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1 з ним не укладався, ремонтні роботи не виконувались, відповідно, оплата послуг за виконаний ремонт ОСОБА_1 не здійснювалась, суд визнає неспроможними та розцінює як спробу приховати факт неналежного обліку виручки (доходу) суб"єктом підприємницької діяльності, оскільки ці свідчення спростовуються даними калькуляції та квитанції до прибуткового касового ордера від 22 травня 2007 року.
Суд вважає обставину оплати позивачем коштів ФОП ОСОБА_4 за ремонт автомобіля згідно квитанції до прибуткового касового ордера від 22 травня 2007 року на суму 37093, 40 грн. доведеною.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законодавством.
Позивач внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був позбавлений звичної можливості використовувати транспортний засіб, яким керував на підставі довіреності з правом керувати та розпоряджатися автомобілем для вирішення своїх нагайних життєвих питань, втратив час на проведення експертизи, поїздки до державної автоінспекції, на ремонт автомобіля та звернення до суду, що тягне за собою в своїй сукупності психологічний дискомфорт, а значить і моральну шкоду.
З урахуванням викладеного, виходячи з засад поміркованості, розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1500 грн.
В порядку ст.88 ч.1 ЦПК України суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пов"язані із сплатою судового збору у розмірі 167, 84 грн.(а.с.2-5, а.с.55).
Вимоги позивача про стягнення судових витрат, пов"язаних із правовою допомогою у розмірі 4540 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надав суду договору про надання правової допомоги та відповідного фінансового документу про факт оплати послуг такої допомоги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 77, 88, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 3, 1166, 1167 ЦК України, п.п. 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4" Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства „Райське джерело", третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства „Райське джерело" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 12103, 40 грн., моральну шкоду - 1500 грн., судові витрати - 167, 84 грн., а всього - 13771 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят одну) грн. 24 коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана у визначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.