Справа № 2а-10895/09/2570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Баргаміної Н.М.,
при секретарі Хоботні Є.А.,
з участю представника відповідача Смірнова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області про визнання незаконними постанови та акту, -
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі –ФОП ОСОБА_1.) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області (далі –ТУ Головавтотрансінспекції у Чернігівській області) про визнання такими, що суперечать діючому законодавству України акт перевірки від 11.03.2009 року та постанови від 25.03.2009 р. про накладення фінансових санкцій в розмірі 1700 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в результаті перевірки транспортного засобу Мерседес 316 Д, державний номерний знак НОМЕР_1, яким позивач користується на підставі договору оренди від 25.06.2007 року, працівниками відповідача складено акт перевірки від 11.03.2009 року, в якому зафіксовано, що при наданні послуг з перевезення пасажирів по маршруту «Чернігів-Ріпки-Мохначі»в режимі регулярних спеціальних перевезень у водія відсутній паспорт маршруту. За результатами розгляду акту перевірки начальником ТУ Головавтотрансінспекції у Чернігівській області винесено постанову від 25.03.2009 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700 грн., відповідно до абзац. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вказану постанову ФОП ОСОБА_1. вважає винесеною неправомірно, оскільки норма Закону, на підставі якої до неї застосовані фінансові санкції, передбачає відповідальність автомобільних перевізників лише у разі надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений Законом України «Про автомобільний транспорт», а в даному випадку всі необхідні документи були укладені та надавались працівникам відповідача під час перевірки 07.03.2009 року, однак не були надані для перевірки 11.03.2009 року у зв'язку із їх викраденням сторонніми особами, про що водій транспортного засобу надав довідку та повідомив перевіряючих.
Позивач в судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності та додаткові пояснення, в яких зазначила, що під час перевірки водієм транспортного засобу ОСОБА_2. була надана довідка з Ріпкінського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про пошкодження транспортного засобу та викрадення документів. Крім того, перевірка проводилась на підставі посвідчення на перевірку № 032428 від 11.03.2009 року, яке, як з’ясував водій, не було оформлено належним чином, оскільки в ньому не було зазначено прізвище, ім’я та по-батькові фізичної особи –підприємця, щодо діяльності якої здійснюється перевірка дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт. Вказана обставина є порушенням вимог ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Позивачем також зазначено, що працівники ТУ Головавтотрансінспекції у Чернігівській області намагались здійснити перевірку вже вчетверте за квартал, що є порушенням ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»та Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті».
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити та пояснив, що перевірка позивача була проведена з дотриманням вимог законодавства на підставі направлення на проведення рейдової перевірки, яке, в свою чергу, видано з дотриманням та у відповідності з Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»(далі –Закон) передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.
На виконання статті 6 Закону Кабінетом Міністрів України постановою від 8 листопада 2006 року N 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі –Порядок), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.
Відповідно до пунктів 14-15 Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку.
В результаті перевірки транспортного засобу MERCEDES-BENZ 316 D, державний номерний знак НОМЕР_1, що використовується ФОП ОСОБА_1 на підставі договору оренди, державними інспекторами ТУ Головавтотрансінспекції в Чернігівській області складено акт № 086228 від 11.03.2009 р., в якому зафіксовано, що при наданні послуг з перевезення пасажирів в режимі регулярних спеціальних перевезень по маршруту «Чернігів-Ріпки-Мохначі», згідно дорожнього листа № 150198, у водія відсутній паспорт маршруту.
Як вбачається з матеріалів справи вищевказана перевірка була проведена на підставі завдання на проведення рейдової перевірки № 032428 від 11.03.2009 року, що підтверджується актом перевірки № 086228 від 11.03.2009 року, завданням на перевірку та листу обліку перевірених транспортних засобів № 032428.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»автомобільний перевізник повинен забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Згідно ст. 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.
Крім того, відповідно до п. 50 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. N 176 під час здійснення регулярного спеціального перевезення водій повинен мати копію договору із замовником послуг та паспорт маршруту.
Згідно з пунктами 25-27 Порядку справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
Відповідно абзац 3. ч. 1. ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону до автомобільних перевізників застосовуються санкції, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Чернігівській області № 068966 від 25.03.2009 року до ФОП ОСОБА_1. застосовано фінансову санкцію в сумі 1700 гривень.
Неправомірним є посилання позивача на відсутність документів, передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт»в зв’язку з їх викраденням при пошкодженні транспортного засобу сторонніми особами в ніч з 09 на 10 березня 2009 року, оскільки вказаним Законом встановлені обов’язкові вимоги до автоперевізників, зокрема щодо документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, без наявності останніх, з будь-яких на те причин, автоперевізник, а саме ФОП ОСОБА_1., не мала права надавати послуги з перевезення пасажирів до їх повернення або поновлення.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 17,18,104, 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області відмовити в повному обсязі.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Баргаміна Н.М.