Справа №  2а-11264/09/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2009 р.                                                                                    м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                                                                 Сорочко Є.О.,

при секретарі                                                                          Сердюк Д.О.,

з участю позивача             ОСОБА_1.,

представника позивача                                                          ОСОБА_2.,

представника відповідача                                                      Поліщука О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону про поновлення на роботі та стягнення коштів,  -

                                                        В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського прикордонного загону (2253) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 3200 грн., неотриманої заробітної плати і компенсації за невикористану відпустку в розмірі 3200 та моральної шкоди в розмірі 10000 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він з 12.01.2007 року працював начальником служби технічного нагляду та пожежної безпеки у Чернігівському прикордонному загоні та Наказом N 11065 від 27 серпня 2009 р. його було звільнено за службовою невідповідністю. Наказ про звільнення вважає незаконним та необґрунтованим, оскільки звільненню за службовою невідповідністю повинен  передувати щонайменше сам факт такої невідповідності, який встановити можливо лише за висновками атестаційної комісії, чого зроблено відповідачем не було. Крім того позивача не було попереджено про звільнення за місяць, що суперечить п. 64 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та додатково пояснив, що з усних пояснень його безпосереднього керівника, звільнення відбулось на підставі того, що з 18 серпня 2009р. по 26 серпня 2009р. позивач знаходився на лікарняному, і особисто не зміг доповісти про свою хворобу, а тому адміністрація Прикордонного загону вважає його лікарняний лист недійсним, хоча знаходячись на стаціонарному лікуванні він усно, користуючись засобами телефонного зв'язку, доповів, що знаходиться на стаціонарному лікуванні.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та додатково пояснила, що звільнення ОСОБА_1. є незаконним і необґрунтованим, а відбулось через упереджене ставлення до нього безпосереднього керівника.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити в повному обсязі та пояснив, що начальник Чернігівського прикордонного загону, відповідно до вимог статті 59 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, щодо підлеглих рядових (матросів), сержантів (старшин) військової служби за контрактом, які допустили навіть одноразово порушення військової дисципліни, залежно від тяжкості такого проступку, наділений дисциплінарною владою в повному обсязі цього Статуту. Крім того зазначив, що під час застосування до позивача дисциплінарного стягнення була врахована його попередня поведінка - за не вихід на службу для виконання посадових обов'язків 16 та 17 липня 2009 року відповідно до наказу від 03.08.2009 року № 974 «Про результати службового розслідування» гр. ОСОБА_1 було оголошено дисциплінарне стягнення від начальника прикордонного загону «попередження про неповну службову відповідність». Однак, позивач не зробив висновків із попереднього розслідування, яке проводилось за аналогічним фактом, і 18.08.2009 допустив дисциплінарне порушення, а саме не виконав вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо сумлінного виконання військового обов'язку; щодо неприбуття на службу, що потягло наслідки у вигляді суттєвого впливу на повноту виконання плану оперативно-службової діяльності прикордонного підрозділу, привело до збільшення службового навантаження на інших військовослужбовців, щодо порядку проходження лікування, що і було встановлено службовим розслідуванням. Начальником прикордонного загону особисто проведено бесіду з позивачем з приводу притягнення до дисциплінарної відповідальності, що вбачається з протоколу засідання атестаційної комісії, матеріалів службового розслідування, наказу, де є підписи позивача, а також з аркуша бесіди, який знаходиться у матеріалах службового розслідування. Крім того, відповідно до статті 87 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України у разі проведення службового розслідування дисциплінарне стягнення повинно бути накладено протягом місяця від дня закінчення службового розслідування.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Старший сержант ОСОБА_1 проходив службу у Чернігівському прикордонному загоні на посаді старшого техніка – начальника служби технічного нагляду і пожежної безпеки та наказом начальника Чернігівського прикордонного загону № 117-ос від 27.08.2009 року звільнений з військової служби, виключений зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення за пунктом «е» часини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність) на підставі наказу начальника прикордонного загону N 1065 від 27 серпня 2009 р. та рішення атестаційної комісії протокол № 36 від 27.08.2009 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначаються Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року N 548-XIV, відповідно до ст. 12 якого про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Згідно ст. 254 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці зобов'язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов'язаний направити хворого до медичного пункту частини.

Статтею 260 вищевказаного Статуту передбачено, що на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).

Згідно ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999р. № 551-ХІУ, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

На сержантів (старшин) військової служби за контрактом, у відповідності зі ст. 51 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, можуть бути накладені такі стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; е) пониження в посаді; є) пониження у військовому званні на один ступінь; ж) пониження у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду; з) позбавлення сержантського (старшинського) звання; и) звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю.

Відповідно пункту «ж» ст. 59 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командир полку (корабля 1 рангу), бригади має право звільняти з військової служби за контрактом рядових (матросів), сержантів (старшин) за службовою невідповідністю.

Відповідно до наказу начальника прикордонного загону від 21.08.2009 року № 1051 проведено службове розслідування по факту неприбуття на службу 18-25 серпня 2009 року старшого техніка - начальника служби технічного нагляду та пожежної безпеки   Чернігівського   прикордонного   загону   старшого   сержанта ОСОБА_1, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 18  серпня 2009 року не прибув у встановлений розпорядком дня час до управління прикордонного загону для виконання службових обов'язків за посадою та був відсутній на службі протягом 18-25 серпня 2009 року, чим порушив вимоги ст.ст. 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та посадової інструкції щодо несумлінного виконання військового обов'язку та самоусунення від виконання службових обов'язків, що визначають обсяг виконаних завдань, доручених за посадою; ст. 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо небажання вдосконалювати свої знання за спеціальністю; ст.ст. 254, 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо звернення за медичною допомогою. По факту відсутності на службі впродовж 18-25 серпня 2009 року позивач 26.08.2009 року надав листок непрацездатності серії АБФ № 554591 (знаходження на стаціонарному лікуванні з 19.08.09 по 25.08.09 р. в Чернігівській обласній лікарні № 2). Вказане підтверджується копією висновку службового розслідування від 26.08.2009 року та довідкою № 30 Чернігівської обласної лікарні № 2 від 14.09.2009 року, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 77 Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 7 листопада 2001 року N 1053/2001 (далі – Положення) за порушення військової дисципліни і громадського порядку військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Свідок ОСОБА_3., який проводив службове розслідування підтвердив обставини, викладені у висновку службового розслідування.

Свідок ОСОБА_4. в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 йому не телефонував, про місце знаходження не повідомляв, а на телефонні дзвінки не відповідав. Після повідомлення сестрою позивача про те, що ОСОБА_1 знаходиться на лікуванні в Чернігівському обласному медичному закладі, особисто об’їжджав лікарні міста Чернігова, але ОСОБА_1. в них не знайшов.  

З матеріалів справи вбачається, що за не вихід на службу для виконання посадових обов'язків 16 та 17 липня 2009 року відповідно до наказу від 03.08.2009 року № 974 «Про результати службового розслідування» ОСОБА_1. було оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Зазначений наказ позивачем не оскаржувався, а обставини не заперечувались.

У разі, якщо дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність, яке накладене на осіб рядового, сержантського та старшинського складу, не відіграло своєї виховної ролі, командир військової частини приймає рішення про переміщення таких осіб на нижчу посаду чи звільнення з військової служби за підпунктами "е", "є" пункту 85 Положення.

Доказів поважності причин відсутності на службі 18.08.2009 року позивачем не надано не під час службового розслідування, не під час розгляду справи.

Є необґрунтованим твердження позивача про те, що при його звільненні не проводилась атестація, оскільки в судовому засіданні надано протокол № 36 засідання атестаційної комісії Чернігівського прикордонного загону від 27.08.2009 року, згідно якого комісією прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1. з військової служби за контрактом через службову невідповідність. Також в матеріалах справи наявний аркуш бесіди з позивачем, відповідно до якого він не має заперечень, заяв та клопотань стосовно матеріалів службового розслідування.

При звільненні з військової служби ОСОБА_1. виплачено належне грошове забезпечення, компенсація за невикористану відпустку та індексація за липень 2009 року, що підтверджується наказом начальника Чернігівського прикордонного загону № 117-ос від 27.08.2009 року, довідкою № 11\8363 від 05.10.2009 року та не заперечується позивачем.

Посилання позивача на норми Кодексу Законів про Працю України є помилковим, оскільки він проходив службу згідно Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних Сил України.

Аналіз обставин у справі дає суду підстави вважати, що ОСОБА_1, без поважних причин, 18.08.2009 року був відсутній на службі, та всупереч вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України не повідомив безпосереднього начальника про хворобу та місце перебування з 19.08.2009 року по 25.08.2009 року.

Таким чином начальником Чернігівського прикордонного загону приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1. за службовою невідповідністю було враховано характер, обставини вчинення правопорушення, а також попередня поведінка позивача, а тому командування діяло у межах та у спосіб визначений законодавством.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону необхідно відмовити за необґрунтованістю.  

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                    П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону - відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                              Сорочко Є.О.

Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі – 23.10.2009 року.