№ 2-7556/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2009 р. Малиновський райсуд м.Одеси
в складі: головуючого судді Савинської І.О.
при секретарі Гриценко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської Ради про визнання права власності у порядку успадкування за заповітом,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати за ним право приватної власності на домоволодіння № 104 по вул.Північній в м. Одесі в порядку спадкування за заповітом після смерті його діда ОСОБА_3, померлого 30.11.2006р.
Представник відповідача ОСОБА_2 міськради у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення з’явившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в позові необхідно відмовити.
Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 є онуком по батьківській лінії ОСОБА_3
01.11.1962 р. ОСОБА_3 уклав договір купівлі-продажу, згідно якого придбав домоволодіння №68 по вул.Північній в м.Одесі.
Договір був зареєстрований в ОМБТІ та РОН 02.11.1962 р. за №15 на стор. 30 кн. 9.
До 1990 р. ОСОБА_3 зробив реконструкцію спірного будинку.
Рішенням виконкому Іллічівської районної ради №347 від 30.03.1990 р. був затверджений акт вводу в експлуатацію зазначенного домоволодіння, але за життя правовстановлюючі документи ОСОБА_3 не оформив.
Згідно довідки №1203, виданої органом самоврядування мікрорайону „Ленінський" домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Північна, 104 відповідає нумерації Північна, 68.
19.11.2006 р. ОСОБА_3 склав заповіт згідно якого він все майно, яке йому належало на день смерті заповідав онуку ОСОБА_1
30.11.2006р. ОСОБА_3 помер.
Його дружина ОСОБА_4 померла 31.03.2006 року.
На цей час спірне домоволодіння складається з житлового будинку літ.«А», загальною площею 44,2 кв.м., літньої кухні літ.«Б», навісу літ.«Д», гаражу літ.«Е», вбиральні літ.«Ж», котельної літ.«З», душової літ.«М», сараю літ.«Н», огорожі та мостіння № 1-3,1.
Позивач звернувся до нотаріальної контор, де 22.08.2007 р. йому було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошові внески, які належали спадкодавцю
Однак позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне домоволодіння у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на реконструйоване домоволодіння за адресою: м.Одеса, вул.Північна,104.
Ст.1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
На підставі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Ч.1 ст.1222 ЦК України передбачає, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч.ч.І та 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом б місяців не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Ст.ст.10,60 ЦПК України передбачають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.З су.212 ЦК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Суд вважає, оскільки позивачем не надані докази правомірності та законності набуття його дідом права власності на спірне майно, його вимоги є безпідставними, не доведені у судовому засіданні, не ґрунтуються на представлених доказах та не відповідають чинному законодавству.
Тобто, дід позивача не набув у встановленному законном порядку права власності на нього і тому воно не може бути об'єктом успадкування.
Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 208-210, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1220-1223,1225, 1233, 1268-1270 ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
В позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської Ради про визнання права власності у порядку успадкування за заповітом відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі у строк 10 днів заяви про апеляційне оскарження рішення суду та подальшої подачі у строк 20 днів апеляційної скарги, або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя