№ 2-а-334/2009 р.

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06 листопада 2009 р. Малиновський райсуд м.Одеси

в складі: головуючого судді               Савинської І.О.

при секретарі                       Гриценко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС при УДАІ ГУМВС України в Одеській області Спасова В’ячеслава Васильовича про скасування постанови про притягнення до адмінвідповідальності,  

 ВСТАНОВИВ :

 ОСОБА_1 звернувся в суд   з  позовом, в якому просив скасувати постанову  серії ВН №055082, винесену 14.01.2009р.     інспектором дорожньо-постової служби при УДАІ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності  по ч. 1 ст. 122 КпАП України за порушення п.п. 3.34 ПДР, посилаючись на те, що вона є безпідставною та не підтвердженою належними доказами.  

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, надав письмове заперечення на позов.

Відповідно п.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухавши позивача, допитавши свідка, оглянувши матеріали адміністративної справи Відділу Державтоінспекції ГУМВС України в Одеській області на ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 14.01.2009р.  інспектором дорожньо-постової служби при УДАІ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2  була винесена постанова серії  ВН №868464, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КпАП України  

На позивача було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за порушення п.3.34 ПДР України, за зазначенням, що водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем „Мерседес", держзнак 10309ОЕ по вул.Балківська,102, в м.Одесі, здійснив зупинку та стоянку в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена».

Співробітники ІДПС не здійснювали фіксації зазначеного моменту спеціальними технічними засобами, що об'єктивно впливає на обгрунтованість накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.      

Проте, порушуючи порядок розгляду адміністративної справи, інспектор ДПС ухвалив постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  

Позивач безпосередньо в суді пояснив, що він 14.01.2009р., керуючи автомобілем «Мерседес» держак 10309ОЕ по вул. Балківська,102, в м.Одесі, дійсно здійснив зупинку в зоні дії забороненого знаку, але з причини крайньої необхідності, оскільки зупинка була здійснена з-за його раптового поганого самопочуття, та з ціллю уникнення створення аварійної ситуації, та уникнення ймовірного зіткнення автомобілів.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснила суду, що була присутня в автомобілі позивача 14.01.2009р. при складанні інспектором ДПС протоколу про адміністративне правопорушення. У неї не було сумніву в тому, що позивачу раптово погіршилося із здоров’ям, він змушений був зупинити автомобіль, щоб уникнути аварійної ситуації в подальшому.  

Пояснення ОСОБА_1 цілком підтверджуються матеріалами справи.  

Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Таким чином, з урахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Відповідно до  ст.23  КУпАП  адміністративне  стягнення  є  мірою відповідальності і застосовується   з  метою виховання особи,  яка вчинила адміністративне  правопорушення,  в  дусі  додержання  законів  України, поваги  до  правил  співжиття,  а  також  запобігання  вчиненню  нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.66 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.  

Судом враховується положення ст.55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У зв'язку з тим, що в процесі розгляду справи суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, постанова інспектора ДПС при УДАІ ГУМВС України в Одеській області серії ВН №055082 від 14.01.2009р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – підлягає скасуванню.      

Керуючись ст.ст.9-12, 19, 70, 71, 99, 158-163 КАС України, ст.ст. 18,  122, 287-289, 293, 251, 294 КУпАП України, суд,

                            ПОСТАНОВИВ:

      Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову інспектора дорожньо-постової служби при УДАІ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 серії ВН №055082 від 14.01.2009р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – скасувати.      

 Постанова може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Одеської області шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження з подальшою подачею протягом 20 днів апеляційної скарги, або у порядку ч.5 ст.186 КАС України.

   Суддя                                            І.О.Савинська