Справа №22ц-140/2010 Головуючий у 1 інстанції – Пікула Н.В.
Категорія – 46 Доповідач - Русинчук М.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого – судді Мудренко Л.І.,
суддів - Веремчук Л.М., Русинчука М.М.,
при секретарі – Губарик К.А.,
з участю: позивачки ОСОБА_1, її представника Пак. Н.Г., відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя за апеляційною скаргою позивачки на рішення Володимир-Волинського міського суду від 23 листопада 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А :
7 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що під час шлюбу з відповідачем був придбаний автомобіль «Фольксваген Мультіван», який зареєстрований на ім’я відповідача.
Оскільки сторони фактично розірвали подружні відносини, проживають окремо, а автомобіль залишився у користуванні чоловіка, позивачка просила стягнути з останнього грошову компенсацію замість належної їй в цьому майні Ѕ частки в розмірі 35 932.5 грн., виділивши у власність відповідача зазначений транспортний засіб.
Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 23 листопада 2009 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати вказане рішення суду з ухваленням нового рішення по суті вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що спірний автомобіль був придбаний подружжям за кошти, які їм не належали, а тому не є їхньою спільною сумісною власністю.
Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального права, які регулюють спірні відносини, а обставини щодо походження коштів використаних на придбання автомобіля, які суд вважав встановленими, є недоведеними.
Судом встановлено і це відповідає обставинам справи, що сторони з 13 жовтня 1973 року перебувають у шлюбі (а. с. 6).
Як визнали обидві сторони ними у червні 2006 року, тобто під час шлюбу, був куплений автомобіль «Фольксваген Мультіван», який після переобладнання був зареєстрований 6 лютого 2007 року на ім’я її чоловіка (а. с. 7, 33).
Відповідно до ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.
Це означає, що набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності, що звільняє кожного з подружжя від обов’язку доводити право спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки за законом воно вважається таким, що належить подружжю.
Будь хто з подружжя може довести, що майно було придбане ним (нею) до шлюбу або під час шлюбу, але за його особисті кошти, і таким чином спростувати цю презумпцію.
Оскільки вказаний автомобіль був куплений для потреб сім’ї, як визнав це у суді апеляційної інстанції сам відповідач, не за особисті кошти будь-кого із подружжя, він відповідно до положень наведеної норми права є їх спільною сумісною власністю, в якій частки кожного з подружжя є рівними (ч. 1 ст. 70 цього Кодексу).
Доводи позивача про купівлю згаданого автомобіля за позичені ним у своєї матері 9 000 доларів США письмовим договором позики або іншими допустимими письмовими доказами, якими може в даному випадку підтверджуватись факт укладення такого договору (ст. ст. 218 ч. 1., 1047 ч. 1), не доведені, а тому не можуть братись до уваги.
Навіть у випадку доведеності такого факту, вказане майно вважалось би спільною сумісною власністю подружжя з огляду на встановлене ч. 4 ст. 65 СК України правило про те, що договір, укладений одним з подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.
Виходячи з експертної оцінки вартості спірного автомобіля в 69 577,69 грн. (а. с.15-31), вартість належної позивачці Ѕ частки в цьому майні складає 34 788, 85 грн. (69 577,69 грн. х Ѕ), грошову компенсацію за яку слід стягнути в її користь з відповідача без присудження автомобіля відповідачу, оскільки після ухвалення оскаржуваного рішення суду від відчужив цей транспортний засіб без згоди позивачки своїй матері за укладеним на товарній біржі договором купівлі-продажу, що підтверджується наданими відповідачем під час апеляційного розгляду справи документами про перереєстрацію спірного автомобіля.
З врахуванням наведеного оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
На підставі ст. 60, 65 ч. 4, 70 ч. 1 СК України, керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Володимир-Волинського міського суду від 23 листопада 2009 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість належної їй Ѕ частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль в розмірі 34 788 (тридцять чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім) гривень 85 копійок та 467 (чотириста шістдесят сім) гривень 89 копійок судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Cуду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: