У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 р. м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого – судді Куштана Б.П.,
суддів: Боднар О.В. та Власова С.О.,
при секретарі Рогач І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 16 листопада 2009 р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
в с т а н о в и л а :
ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 16.11.09 р. справу передано на розгляд Великоберезнянського районного суду.
Апелянт просить скасувати цю ухвалу та направити справу до Ужгородського міськрайонного суду для розгляду по суті. Доводить про порушення судом норм процесуального права. Указує, що відповідач фактично проживає в Ужгородському районі та працює в м. Ужгород, а тому позов має розглядатися Ужгородським міськрайонним судом.
У письмових запереченнях представник відповідача ОСОБА_3 указує на безпідставність скарги та просить залишити ухвалу без змін як законну.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач проживає у АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала – залишенню без змін, з таких мотивів.
Згідно з вимогами ст. 109 ч.1 ЦПК позови до фізичної особи пред’являються в суд за місцем її проживання.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання» від 16.01.03 р. місцем проживання фізичної особи є місце, де вона постійно або переважно проживає як власник житлового будинку (приміщення), за договором його найму, піднаймання, тимчасового проживання, оренди або на інших підставах, передбачених законодавством України.
За загальним правилом, забороняється передавати до іншого суду справи, які розпочаті розглядатися судом. Однак, процесуальне законодавство допускає в окремих випадках передачу справи до іншого суду і тоді, коли в момент пред’явлення (подачі заяви) правила про підсудність не були порушені.
Так, у відповідності з положеннями ст. 116 ч.1 п.1 ЦПК суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо задоволено клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або місцезнаходженням – з тим, щоб забезпечити відповідачу гарантії захисту його прав.
Позов був поданий до Ужгородського міськрайонного суду, яким справа і розглядалася. 22.10.09 р. представник відповідача ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про передачу такої Великоберезнянському районному суду, оскільки фактичною адресою відповідача ОСОБА_2 є АДРЕСА_1, а вказана позивачем адреса (АДРЕСА_2) є невірною.
У контексті наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки базуються не невірному розумінні процесуального закону. Так, суд не може і не повинен перевіряти справжність даних про місце проживання сторін. Діє презумпція справжності адреси, особисто повідомленої суду.
__________________________________________________________________________
Справа № 22-218/10 Номер рядка статистичного звіту: 27
Головуючий у суді І інстанції: Семерак І.О.
Суддя-доповідач : Куштан Б.П.
Твердження позивача про альтернативну підсудність з посиланням на ст. 110 ч. 6 ЦПК є безпідставним, оскільки ця норма стосується позовів про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, а предметом заявленого позову є стягнення боргу за договором позики.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -
у х в а л и л а:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
2. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 16 листопада 2009 р. залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: