АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем    України

    22 січня 2010 року                                                                     м. Вінниця

           Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого :  Чорного В.І.

                                                   Суддів : Оніщука В.В., Медвецького В.К.,

                                                   при секретарі : Черепановій В.І.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 3 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, мотивуючи тим, що відповідач участі в утриманні та вихованні дитини не приймає, а тому просила визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 500 грн.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 3 листопада 2009 року позов був задоволений частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 350 грн. щомісячно, починаючи з 30.09.2009 року і до досягнення дитиною повноліття та з індексацією цієї суми відповідно до закону.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права й ухвалити нове рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі ј  частки від доходів до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.        

    Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

    Відповідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

    Вище приведені вимоги процесуального закону судом першої інстанції не виконані, що призвело до неправильного вирішення справи.

    Встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі від якого мають дочку ОСОБА_3  - народження ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про її народження (а.с. 4).

    Згідно довідки виданої виконкомом Комарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, поясненнями сторін, дитина знаходиться на утриманні позивачки.

    За висновком суду, розмір аліментів, які підлягають до стягнення визначений у твердій грошовій сумі.

    Проте погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки він не ґрунтується на законі.

    В своїх роз’ясненнях, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування, судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Таким чином, законом передбачено, що за наявності працевлаштування відповідача, суд визначає розмір аліментів у частині від його заробітку.

    Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має постійне місце роботи на МПП фірма «МЕД» та отримує регулярний дохід про що свідчить довідка про доходи, а тому для суду не було підстав для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі за правилами ст. 184 СК України.

    Твердження ОСОБА_2 про необхідність стягнення аліментів у твердій грошовій сумі з огляду на можливий мінливий заробіток відповідача не може бути прийнятий до уваги, оскільки розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом змінено або збільшено у разі зміни матеріального стану сторін.

    Враховуючи, що по справі не вимагається додаткове зібрання доказів, що суд повно встановив факти та правовідносини, про те не правильно застосовані норми матеріального закону, колегія суддів вважає за необхідне  постановлене судове рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з визначенням розміру аліментів у частці від заробітку відповідача.

      Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-

                                            в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 3 листопада 2009 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким стягувати з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає в АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі ј частки від усіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, яке підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 30 вересня 2009 року.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі  51 (п’ятдесят одна) грн.., а також витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.

                        Судді :

            З оригіналом вірно :