УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2009 р. м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого: судді-доповідача Куштана Б.П.,
суддів: Власова С.О. та Фазикош Г.В.,
при секретарі Медяник Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Виноградівського районного суду від 21 жовтня 2009 р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
рішенням Виноградівського районного суду від 21.10.09 р. позов задоволено частково: стягнуто з відповідачки на користь позивачки 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 530 грн. судових витрат.
Апелянт просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в позові. Доводить про невідповідність висновків суду обставинам справи та вимогам матеріального (ст.ст. 23 ЦК) і процесуального (ст. 88 ч.1 ЦПК) закону. Указує, що позивачка не довела факту заподіяння її майну якої-небудь шкоди внаслідок залиття 06.04.09 р.
Письмових заперечень або пояснень на скаргу позивачка не подала. У судове засідання сторони не з’явилися, хоча про час і місце такого були повідомлені належним чином.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2, яка мешкає у квартирі АДРЕСА_1) протягом 2008-09 р. р. неодноразово (у лютому 2008 р., 01.08.08 р. та 06.04.09 р.) у результаті власної недбалості допустила залиття квартири ОСОБА_3, мешканки та власниці квартири НОМЕР_1 в указаному будинку. Це спричинило пошкодження майна та завдало останній моральних страждань. З урахуванням характеру діяння та наслідків такого для здоров’я позивачки, яка є інвалідом 3 групи, принципів розумності та справедливості моральну шкоду належить зменшити з 5000 грн. до 1000 грн.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення – залишенню без змін, з таких мотивів.
Згідно з вимогами ст.ст. 23, 1167 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. За своїм характером ця шкода може полягати в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв’язку зі знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини цієї особи. Тобто, умовами цивільної відповідальності є протиправна поведінка заподіювача, наявність моральної шкоди, причинний зв’язок між протиправною поведінкою і завданою моральною шкодою та вина заподіювача, відсутність якої за презумпції вини в цивільному праві доводиться заподіювачем шкоди. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 протягом 2008-09 р. р. через власну недбалість неодноразово підтоплювала квартиру позивачки, що не заперечується. Оскільки ці неправомірні та винні дії відповідачки спричинили пошкодження майна ОСОБА_3 (наявний склад цивільного правопорушення), то слід визнати й виникнення моральних страждань останньої з приводу порушення її прав.
Отже, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди є правильним і відповідає фактичним обставинам справи.
Питання розміру відшкодування моральної шкоди вирішено судом у відповідності з вимогами чинного законодавства та на засадах розумності і справедливості.
Доводи апеляційної скарги по суті спору не спростовують висновків суду та не дають підстав для скасування ухваленого у справі рішення як неістотні. Твердження апелянта про порушення судом ст. 88 ч.1 ЦПК (щодо розподілу судових витрат) є необґрунтованими.
У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно та повно дослідив обставини справи, належним чином оцінив докази та правильно застосував норми матеріального права, тобто ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -
ухвалила:
1. 1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
2. 2. Рішення Виноградівського районного суду від 21 жовтня 2009 р. залишити без змін.
3. 3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: