ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
13 січня 2010 р. № 1/44-ПН-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Чабана В.В. –головуючого,
Данилової Т.Б.,
Ковтонюк Л.В.,
розглянувши матеріали касаційної
скаргиПриватного підприємця –фізичної особи ОСОБА_4, м. Херсон
напостанову Запорізького апеляційного господарського суду від 27.10.09
у справігосподарського суду Херсонської області №1/44-ПН-09
за позовомпрокурора Дніпровського району міста Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської ради, м. Херсон
доПриватного підприємця –фізичної особи ОСОБА_4
третя особа1. Управління з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області, м. Херсон
2. Відкрите акціонерне товариство "Дружба", м. Херсон
прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 629,10грн.
ВСТАНОВИВ:
Подана Приватним підприємцем –фізичною особою ОСОБА_4 касаційна скарга від 25.11.09 (без номеру) не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України та підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Відповідно до п.п.4.5 Роз’яснення ВАСУ від 04.03.78 №02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу УІ ГПК України” у випадках об’єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито згідно з п.36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 №15 підлягає сплаті за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
В позовній заяві прокурор Дніпровського району міста Херсона заявляв дві вимоги: вилучити у приватного підприємця ОСОБА_4 самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0019га. по вул. Мира 27 у м. Херсоні з приведенням її у придатний до використання стан шляхом знесення двох торгівельних наметів та повернути її Херсонській міській раді; стягнути з приватного підприємця ОСОБА_4 629,1грн. шкоди на користь Херсонської міської ради. Місцевим господарським судом позов задоволено. Оскаржуваною постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.09 рішення залишено без змін.
ПП ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій міститься прохання скасувати повністю рішення від 12.05.09 та постанову від 27.10.09 у справі №1/44-ПН-09 та відмовити в задоволення позову..
Проте, скаржником сплачено державне мито згідно платіжного доручення №22 від 25.11.09 в сумі 42,50грн., тобто лише за вимогами немайнового характеру.
Після усунення зазначеного недоліку скаржник не позбавлений права знов звернутися з належно оформленою касаційною скаргою.
Слід також зазначити, що, як вбачається із акту 221 від 25.11.09, складеного канцелярією господарського суду Херсонської області, ПП ФОП ОСОБА_4 подано касаційну скаргу без вказаних в додатку касаційної скарги доказів сплати витрат на ІТЗ. В наявності докази сплати держмита.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п. 4 ч.1 ст.1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу ПП – ФО ОСОБА_4 на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 27.10.09 у справі №1/44-ПН-09 повернути заявникові.
Головуючий суддяВ.В. Чабан
Суддя Т.Б. Данилова
СуддяЛ.В. Ковтонюк