Справа № 1-12/10

В    И    Р    О     К

І    М   Е   Н   Е   М             У    К    Р    А    Ї     Н    И

              27 січня 2010 року                     Жовківського районний суд Львівської області в       складі головуючого судді  Мікули В.Є.

             при секретарі  Петришин М.Є.

            з участю прокурора  Абрагамаець О.В., Кузь Т.О.

                             заслухавши кримінальну справу  про обвинувачення :

            ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1,   уродженець  та житель  ІНФОРМАЦІЯ_2,  громадянин ОСОБА_2,   українець, ІНФОРМАЦІЯ_3,   не одружений,  не   працює ,   судимий 21.05.2007 року до 2 рокуів обмеженння волі з застосуванням ст. 75 КК України строком на 1 рік ,   військовозобовязаний, перебуває на обліку в Жовківському райвійськкоматі,        

        За ст.  122 ч. 1, 129 ч. 1 КК України

В    С    Т    А    Н    О    В    И    В   :

        21.10.2007 року  приблизно о 17-00 год., перебуваючи  в с. Зіболки в приміщенні кухні свого житлового будинку ОСОБА_1,  на грунті особистих неприязних стосунків, під час суперечки з своїм батьком ОСОБА_3, взяв сокиру та умисно наніс останньому удар у область голови лезом сокири, спричинивши   потерпілому     ушкодження   середньої важкості.

       Крім того 21.10.2007 року  приблизно о 17-00 год., перебуваючи  в с. Зіболки в приміщенні кухні свого житлового будинку ОСОБА_1,  на грунті особистих неприязних стосунків, під час суперечки з своїм батьком ОСОБА_3, взяв сокиру, підійшов до свого батька погрожуючи перед тим що зарубає його, умисно наніс останньому удар у область голови лезом сокири, спричинивши      потерпілому    ушкодження   середньої важкості.

         Підсудній    ОСОБА_1   в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину  не визнав і пояснив, що  дійсно 21.10.2007 року  приблизно о 17-00 год., прийшов випивший додому, батько почав з ним сваритися та взяв сокиру і вдарив його по руці, на що підсудній відповів ударом кулака в голову потерпілому, внаслідок чого сокира випала. Тоді ОСОБА_1 схопив сокиру і вдарив батька по голові, той почав оборонятися і вихопив сокиру та вдарив його тупим кінцем по голові від чого він втратив свідомість.  

        Хоча підсудний  вину у вчиненні злочину не визнав,  його вина в скоєному в судовому засіданні є доведеною повністю показами потерпілого,  протоколами слідчих та судових дій ,   та іншими матеріалами справи.

          Допитаний   в судовому засіданні в якості потерпілого   ОСОБА_3 показав, що 21.10.2007 року  приблизно о 17-00 год. прийшов додому від свого сусіда та побачив свого сина який розігрівав ченахи і розливав їх по кухні на що він зробив зауваження сину, після чого приліг на лавку, через деякий час син прийшов на кухню з сокирою в руках    і сказав, що зарубає і відразу після цього вдарив лезом по голові в область ока, йому потекла кров і оскільки він зрозумів, що син не зупиниться вони почали боротися в ході чого наносили удари один одному. В подальшому він наніс сину удар тупим кінцем сокири по голові від чого він втратив свідомість.

З протоколу огляду місця події від 21.10.2007 року вбачається де було вчинено дії внаслідок яких потерпів  ОСОБА_3

                                                                               А.с. 8-11

        З висновку судово-медичної експертизи №   239/2007   вбачається, що в ОСОБА_3  виявлено середньої важкості тілесні ушкодження.

А.с.   35-37

       Аналізуючи усі докази в їх сукупності суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1  у вчиненні злочину в судовому засіданні є доведеною повністю.

          Вина    ОСОБА_1 полягає у тому, що він  спричинив потерпілому ОСОБА_3 умисно середньої важкості тілесні ушкодження, тобто ушкодження яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачений у ст. 121 КК України  і тому суд такі його дії кваліфікує за ст.  122 ч.1 КК України.

         Крім того  він вчинив  погрозу вбивства і тому суд такі його дії кваліфікує за ст. 129 ч.  1 КК України.

       Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину та особу винного, який  негативно характеризується,  раніше  судимий, злочин вчинив під час іспитового терміну за іншим вироком суду.              

        Враховуючи вищенаведене, характер скоєного злочину та особу винного, суд вважає за необхідне обрати щодо підсудного покарання у виді  обмеження   волі в межах санкції статей за якими він судиться.

        Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України , суд

                                         З   А    С    У    Д     И     В    :

              ОСОБА_1 визнати винним   за ст.  122 ч. 1 КК України та засудити до  2 років  обмеження волі.

          Визнати винним за ст. 129 ч. 1 КК України та засудити до  1 року обмеження волі.

       На підставі ст. 70 КК України призначити  ОСОБА_1   покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим  2/два/ роки обмеження волі.

        На підставі ст. 71 КК України   остаточно ОСОБА_1 призначити покарання шляхом часткового складання покарань 2/два/ роки  6/шість/ місяців обмеження волі.            

          Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу  залишити попередньою - підписку про невиїзд.

         Речові докази : сокиру яка долучена до матеріалів кримінальної справи – знищити.

      На вирок може бути подана апеляційна скарга  до Львівського апеляційного суду протягом 15 діб з часу проголошення.

                                        Суддя :