Справа № 2а-6013/09/0522
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 грудня 2009 року м. Донецьк
Суддя Калінінського районного суд м. Донецька О.В. Домарєв, розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька «Про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення невиплаченої та недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни», -
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2009 року позивач звернувся до суду із адміністративною позовною заявою, якою просив поновити йому строк для звернення із заявою до суду за період з 01.01.2009року, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни за 2009 рік.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він народився 21.09.1941 року, згідно законодавства його віднесено до категорії дітей війни. Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком
Оскільки усі сторони, які приймають участь у розгляді цієї справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, справа розглянута відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України у порядку письмового провадження.
Від представника відповідача надійшло заперечення проти позову, згідно якого порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просила суд відмовити у задоволенні позову.
На підставі вивчених документів, які є у справі, позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується Посвідченням № 47962/3.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48, І0 грн., з 1 липня - 48,20 грн., з І жовтня - 49,80 грн.
Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону «Про соціальний захист дітей війни».
Постановляючи судове рішення у даній справі, слідує виходити з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право, на пенсійне забезпечення, передбачені статтями І, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною І статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8- рп/ 2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України.
Вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача здійснити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за 2009 суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно ст. 71 Закону України від 26.12.2008 року № 835-VI «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
До теперішнього часу ст. 71 Закону України від 26.12.2008 року № 835-VI «Про державний бюджет України на 2009 рік» та Постанова Кабінету міністрів України від 28.12.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», не визнані не конституційними, тому у 2009 році позивачу слід робити виплати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 28.05.2008 року № 530.
Відповідно до ст..99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом не приймається вимога позивача про поновлення пропущеного строку, встановленого ст. 99 КАС України для звернення до суду за захистом порушених прав та свобод, оскільки цей строк позивачем не пропущений, отже підстав для його поновлення немає.
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17. 18, 87, 94, 99, 100,122,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька «Про поновлення строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги» – відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови Калінінського районного суду міста Донецька може бути подано протягом десяти днів, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Домарєв
Ў