ПОСТАНОВА

Іменем України

27 грудня 2010 року        Справа № 2-а-6715/10

Харківський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді        - Савченко Г.М.

при секретарі судового засідання        - Ямщиковій М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в с. Покотилівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати діяльність відповідачів незаконною, зобов’язати УПСЗН ХРДА та Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації провести перерахунок, нарахувати та виплатити йому щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат та щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенеій за віком за 2005-2010 роки.

Позивач в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив.

Представники відповідачів ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації в судове засідання не з’явились, про день розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили.

ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації надало до суду заперечення проти позову ОСОБА_1 та клопотання, в якому просить розглядати справу без участі представника управління праці та соціального захисту населення ХРДА.

Суд, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Позивач є інвалідом 2-ї групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія ХАР №045276, посвідченням серія Б№426498, що видане 25.02.2004р., а також перебуває на обліку як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до 1 -ї категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією посвідчення серія А № 092182, що видане 29.04.1999р.

Відповідачі не заперечують того факту, що Позивач є інвалідом 2-ї групи, та учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до 1-ї категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Враховуючи зазначений статус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту».

Виходячи із завдання адміністративного судочинства на адміністративні суди покладено обов’язок при оскарженні рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень, якими є органи соціального захисту населення, перевіряти оскаржувані рішення, дії або бездіяльність на їх відповідність певним критеріям, визначеним ч.З ст.2 КАС України.

Відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам 2 групи, захворювання яких пов’язано з ліквідацією наслідків на ЧАЕС виплачується щорічна грошова допомога на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, та відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам І групи — десять мінімальних пенсій за віком; II групи — вісім мінімальних пенсій за віком; III групи — сім мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» установлено, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи — 400 гривень, інвалідам війни II групи — 330 гривень, інвалідам війци 111 ' групи — 270 гривень, учасникам бойових дій — 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, — 400 ^гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, — 130 гривень, учасникам війни — 50 гривень.

Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", частини п’ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту ЗО статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію в частині надання безпроцентних та пільгових позик - пунктів 21 і 29 частини першої статті 20, пунктів 1 і 7 частини першої статті 21, пунктів 5 і 12 частини першої статті 22, пункту 1 частини першої статті 23, пункту 5 частини першої статті 36; в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - пунктів 6 та 8 частини першої статті 30, пункту 1 частини першої статті 36, абзаців другого, третього та четвертого частини першої статті 37, абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39, статей 40, 41, 44, абзаців другого, третього, четвертого, п’ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", положення пункту 13 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію частини п’ятої статей 12,13, 14 та 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”

Згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » від 28.12.2007 р. ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту» викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України"

       Дія абзацу 3 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи» була зупинена на 2008 рік в частині виплати допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати        

       Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008, у справі за конституційними поданнями

Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та щорічної грошової допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином, право особи на їх отримання та обов’язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому відповідач з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 р. під час виплати щорічної допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 28.02.1991р.

З 01.01.2007 року по 09.07.2007 року конкретний розмір разової грошової допомоги до, 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення особам, які постраждали, внаслідок ліквідації на Чорнобильської АЕС були встановлені певними нормами Закону України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік».

З 01.01.2008 року по 22.05.2008 року конкретний розмір разової грошової допомоги до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення, особам, які постраждали, внаслідок ліквідації на Чорнобильської АЕС були встановлені певними нормами Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік», відповідно.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату у 2009 та 2010 роках разової грошової допомоги до 5 травня, грошової допомоги на оздоровлення: Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» не зупинялись дія ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту», та не вносились зміні до зазначених законів.

Отже, нарахування та виплата у 2009 та 2010 роках інвалідам війни разової грошової допомоги до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно.

Як вбачається з матеріалів справи щорічну допомогу на оздоровлення за 2005р. позивачу виплачено у листопаді 2005р., за 2006р. - в січні 2007р., за 2007р. в грудні 2007р., за 2008р. в липні 2008р., за 2009 рік в лютому 2009 року за 2010 рік в червні 2010 року, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2005-2010 роки позивачу виплачено у квітні відповідного року (а.с.6-7).

Отже, в період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених статтею 48 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.

Застосування законодавства України у такий спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року №4-зп, який у п.З зазначив наступне: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Виходячи з наведеного, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо покладення на органи соціального захисту населення обов’язку здійснити виплату разової грошової допомоги до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення, особам, які отримали такі виплати у період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та у період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, у розмірах встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік. Протягом цього часу органи соціального захисту населення діяли у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення особа реалізувала своє право на їх отримання, і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обов’язок щодо їх виплати.

       Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Відповідно до п. 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. за № 936, виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам.

УПСЗН Харківської районної державної адміністрації відповідно до покладених на нього завдань призначає соціальну допомогу та формує відповідні списки для Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, який проводить виплату соціальної допомоги.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обов’язок щодо нарахування та сплати допомоги на оздоровлення покладено на центри по нарахуванню і виплаті соціальних допомог та управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій виконкомів міських, районних у містах рад, а суд не повноважний визначати конкретний розмір допомоги позивача у грошовому вимірі, та не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Таким чином, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації та Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації ' повинні були призначити, нараховувати та сплачувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2005, 2007,

2008, 2009, 2010 роки та разову грошову допомогу до 5 травня за 2005, 2009, 2010 роки у розмірі встановленому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту».

       Згідно статті 48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи», виплата щорічної допомоги на оздоровлення є компенсацією за шкоду або відшкодуванням шкоди, заподіяної здоров’ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС та сім’ям за втрату годувальника.

Відповідно до п. З ч.І ст. 268 Цивільного кодексу України, позовна давність на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю не поширюється.

За змістом ч. З ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, ніж шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, виходячи з системного аналізу ст. 48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. З ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України та ч.ч. 2 та 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України; суд вважає, що на вимоги позивача відшкодувати шкоду, заподіяну його здоров’ю, строки позовної давності не поширюються.

Крім того, відповідно до 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти майном ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути позбавлений права власності та право власності є непорушним.

Позивач мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2005, 2007, 2008, 2009, 2010 роки та разової грошової допомоги до 5 травня за 2005, 2009, 2010 роки у розмірі встановленому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту».

Крім того, відповідачами, в порушення ч.2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на них обов’язку щодо призначення та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2005, 2007, 2008, 2009, 2010 роки та разової грошової допомоги до 5 травня за 2005, 2009,2010 роки у розмірі встановленому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту».

Суд вважає необхідним, відповідно до ст.ст. 99,102 КАС України, поновити строк звернення до суду за захистом свого права щодо отримання разової грошової допомоги, передбаченої ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту», та на підставі ч.2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації щодо не нарахування належних позивачу сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2005, 2007, 2008, 2009, 2010 роки у розмірі встановленому ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та разової грошової допомоги до 5 травня за 2005, 2009, 2010 роки у розмірі встановленому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту».        

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6-14, 71,159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права щодо отримання разової грошової допомоги, передбаченої ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту».

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації щодо не нарахування належних ОСОБА_1 сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2005, 2007, 2008, 2009, 2010 роки у розмірі встановленому ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та разової грошової допомоги до 5 травня за 2005, 2009, 2010 роки у розмірі встановленому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту».

Зобов’язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2005, 2007, 2008, 2009, 2010 роки у розмірі встановленому ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та разової грошової допомоги до 5 травня за 2005, 2009, 2010 роки у розмірі встановленому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту».

Зобов’язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації здійснити виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2005, 2007, 2008, 2009, 2010 роки у розмірі встановленому ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та разової грошової допомоги до 5 травня за 2005, 2009, 2010 роки у розмірі встановленому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.З ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: