Справа №1- 4/10 року

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 січня 2010 року           Шаргородський районний суд Вінницької області

    в складі: головуючого – судді             Соколовської Т.О.

    при секретарі                                         Оганесян Н.М.

    з участю прокурора                              Мазура Ю.А.

                          адвоката                                 ОСОБА_1

          представників потерпілих                    ОСОБА_2,

                                                                           ОСОБА_3

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей і дружина, працюючого лікарем КП «Шаргородська центральна районна лікарня», позапартійного, військовозобов’язаного, раніше не судимого,  не  депутата,

       в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України,                      

В С Т А Н О В И В:

              Суд визнав доведеним,   що підсудний ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом,  порушив  правила безпеки  дорожнього руху, що спричинило потерпілим середньої тяжкості  тілесні ушкодження та смерть іншого потерпілого .  

             Злочин вчинено за наступних обставин.

    Підсудний ОСОБА_4 19 серпня 2009 року біля 18 години, керуючи технічно-справним автомобілем марки «БМВ Х5», державний номерний знак НОМЕР_1, та рухаючись по проїзній частині вулиці Леніна с.Слобода-Шаргородська Шаргородського району Вінницької області в напрямку м.Бар, зі швидкістю більш ніж 73 км/год, в порушення п.п.1.5, 12.4, 12.1, 10.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до вимог яких дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян; у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год; під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; перед початком руху, перестроюванням та будь – якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і  не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, -  перевищив дозволену в населених пунктах швидкість руху, в районі опори лінії електропередач №54, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху керованого автомобіля, внаслідок чого не зміг постійно контролювати його рух, при зміні напрямку руху ліворуч, не переконався, що даний маневр буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2106, державний номерний знак АВ51749ВІ, під керуванням ОСОБА_5, який рухався по належній смузі в зустрічному напрямку.

В результаті  дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ 2106 ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми тіла - ран та саден на голові, закритої травми грудей - саден грудей, крововиливів в м’які тканини грудей справа, численних подвійних переломів ребер справа, розриву правого передсердя, лівостороннього гемо - пневмотораксу (3500 мл); переломів кісток тазу; саден та ран кінцівок, перелому кісток правого передпліччя в нижній третині, перелому наколінника справа. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №220 від 19.10.2009 року смерть ОСОБА_6 настала від травматичного шоку, що виник  внаслідок вищевказаної сполученої травми тіла.

  Пасажир автомобіля ВАЗ 2106 ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки, переломів 4,5,6 ребер зліва, які не являлись небезпечними для життя, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров’я, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №3022 від 14.10.2009 року.

   Пасажир автомобіля БМВ Х5 ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми – забою головного мозку легкого ступеня, закритого перелому 11 ребра справа, перелому спинки носа, забою передньої черевної стінки, закритого перелому шиловидного відростку лівої променевої кістки, які не являлись небезпечними для життя, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров’я, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №3023 від 16.10.2009 року.

   Між порушенням ПДР України ОСОБА_4 та наслідками дорожньо - транспортної пригоди є прямий причинний зв’язок.  

   Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винуватим себе  в пред’явленому обвинуваченні  визнав повністю, розкаявся у скоєному, запевняв суд, що  усвідомив свою протиправну поведінку і готовий понести покарання за вчинені злочини, просив його суворо не карати. Заявлені потерпілими цивільні позови визнає повністю.

              Крім признання вини підсудним ОСОБА_4 винуватість його у вчиненні злочину стверджується нижче наведеними доказами:

-   показаннями потерпілої ОСОБА_9, яка суду показала,  її чоловік ОСОБА_6 19 серпня 2009 року після 15 години  поїхав з дому зі своїм знайомим ОСОБА_7 в м. Копайгород, щоб допомогти останньому придбати автомобіль. Після 18 години їй зателефонували і повідомили, що чоловік потрапив у дорожньо – транспортну пригоду і знаходиться у лікарні. Коли вона приїхала у лікарню чоловік ще був живий, при свідомості, а біля 19 години помер. Матеріальні витрати, пов’язані з похованням чоловіка підсудний ОСОБА_4 їй повернув, в частині відшкодування матеріальної шкоди вона претензій до нього не має, просила стягнути з підсудного ОСОБА_4 на її користь моральну шкоду, яку вона зазнала у зв’язку з втратою чоловіка, і оцінює у 50 тисяч гривень, просила також суд призначити ОСОБА_4 покарання не пов’язане з позбавленням волі;

-   показаннями потерпілого ОСОБА_10, який суду пояснив, що про дорожньо – транспортну пригоду, в якій загинув його батько ОСОБА_6 йому стало відомо по телефону від сестри. Коли він приїхав у лікарню батько був ще живий, а через  деякий час він помер. При спілкуванні з підсудним ОСОБА_4 він чув від нього запах алкоголю, тому він наполягав на повторному відібранні зразків крові на наявність алкоголю в крові ОСОБА_4, який був поміщений в неврологічне відділення Шаргородської ЦРЛ, але самовільно залишив лікарню, тому повторні зразки крові у нього відібрані не були. Просив стягнути з підсудного ОСОБА_4 на його користь моральну шкоду, яку він отримав у зв’язку із загибеллю батька ОСОБА_6 і оцінює у 80 тисяч гривень, а також не позбавляти волі підсудного ОСОБА_4, а дати йому можливість  працювати і допомагати сім’ї загиблого ОСОБА_6;

-  показаннями потерпілого ОСОБА_7, оглянутими в судовому засіданні (а.с.54);

-  показами свідка ОСОБА_5, який суду показав, що 19 серпня 2009 року біля 18 години він їхав за кермом власного автомобіля ВАЗ -2106, державний номерний знак НОМЕР_2 по автошляху Бар – Шаргород. В салоні автомобіля було троє пасажирів, а саме: ОСОБА_6, який сидів на передньому сидінні, на задньому сидінні знаходились його неповнолітня дочка ОСОБА_11 та брат ОСОБА_7 В с. Слобода Шаргородська вони рухались по своїй смузі руху зі швидкістю біля 60 км/год. Раптово він побачив, що в зустрічному напрямку, на значній швидкості рухався автомобіль «БМВ» сірого кольору, який на відстані біля 20 метрів від їхнього автомобіля виїхав на їхню смугу та рухався напереріз. Він намагався уникнути зіткнення шляхом з’їзду на праве узбіччя та гальмування, однак не зміг цього зробити, відбулося зіткнення правими передніми частинами транспортних засобів;

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_11, оглянутими в судовому засіданні (а.с.51);

-  показаннями потерпілого ОСОБА_8, який суду показав, що під час ДТП він знаходився в автомобілі ОСОБА_4 і говорив по мобільному телефону, раптово відчув сильний удар в передню частину їхнього автомобіля і різкий біль від якого втратив свідомість, обставин ДТП він не бачив, оскільки не звертав увагу на дорогу, бо говорив з дружиною по телефону. Претензій майнового характеру  до підсудного ОСОБА_4 не має, просить його суворо не карати;

-   показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, які узгоджуються між собою і ніким не оспорюються;

-   протоколом огляду місця події і фото таблицею до нього ( а.с.5-14);

-   протоколом огляду  транспортних засобів ( а.с.15-18);

-   висновком судового експерта технічного стану транспортних засобів №196а від23.09.2009 року і фото таблицею до нього (а.с.75 – 81);

-   висновком судово – автотехнічної експертизи механізму та обставин ДТП № 195а від 24.09.2009 року (а.с.83- 88);

       -  висновками судово – медичних експертиз № 220 від 19.10.2009 року; № 3022 від 14.10.2009 року; №3023 від 16.10.2009 року( а.с.136 – 143).

              Аналіз перевірених і оцінених в судовому засіданні доказів переконують суд, що підсудний ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом,  порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим середньої тяжкості  тілесні ушкодження та смерть іншого потерпілого, винуватість його доведена, дії органами досудового слідства кваліфіковані вірно і він повинен нести кримінальну відповідальність за ч.2 ст.286 КК України.

       При обранні виду і міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.          

             ОСОБА_4 позитивно характеризується по місцю  проживання та роботи, до кримінальної відповідальності притягується вперше, розкаявся у скоєному, матеріальну шкоду, заподіяну потерпілим злочином відшкодував повністю, має на утриманні двох малолітніх дітей і дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, що в сукупності  пом’якшує покарання підсудного.

       Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 суд не вбачає.

             З урахуванням цих обставин, думки потерпілих, які просять суд не позбавляти волі підсудного, суд вважає, що  виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства в умовах звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, з позбавленням права керувати транспортними засобами.

              Речові докази по справі: автомобіль «БМВ Х5», державний номерний знак НОМЕР_1 підлягає поверненню власнику – ОСОБА_18, автомобіль ВАЗ 2106, державний номерний знак АВ51749ВІ підлягає залишенню у власності ОСОБА_5

            Підлягають задоволенню цивільні позови ОСОБА_9, ОСОБА_10 до  підсудного ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок злочину.

              При визначені розміру відшкодування моральної шкоди суд виходить з принципів розумності та справедливості (ст.23 ЦК України).

      Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

                                                                    З А С У Д И В:

             ОСОБА_4 визнати  винуватим  у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і засудити  на п’ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати  всіма видами  транспортних засобів строком на три роки.        

            На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування основного покарання – позбавлення волі, якщо  він протягом трирічного  іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

            На підставі п.п.2,3,4 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов’язки протягом встановленого судом трирічного іспитового строку  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи у Шаргородському районі; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи в Шаргородському районі.

       Запобіжний захід засудженому  ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній -  підписку про невиїзд.

              Речові докази по справі:  автомобіль «БМВ Х5», державний номерний знак НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_18, автомобіль ВАЗ 2106, державний номерний знак АВ51749ВІ залишити у власності ОСОБА_5.

              Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 50000 (п’ятдесят тисяч) гривень  в рахунок відшкодування моральної шкоди.

              Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

                Стягнути з засудженого  ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області кошти витрачені для проведення судово – криміналістичних експертиз в сумі 750 (сімсот п’ятдесят) гривень 72 копійки.

               На вирок може бути подана апеляція  до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд  протягом  15- ти діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ: