Лугинський районний суд Житомирської області

Справа № 2-А-403/10

П О С Т А Н О В А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 січня  2010 року                                 смт. Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді   –   Бичківської К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в смт. Лугини справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій відповідача та стягнення невиплаченої доплати до заробітної плати, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати йому у повному розмірі доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на його користь 39319.06грн . доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.09.1996 року по 31.03.2007 року.

Позивач в судове засідання не з'явився. Надіслав заяву в якій просить справу розглядати без  його участі; позовні вимоги підтримує.

Представник управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився. Надіслав заперечення у якому  просить справу розглядати без його участі; постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

        Судом встановлено, що позивач являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серія Б №569940, виданого 05.01.1995 року Житомирською облдержадміністрацією, працював в період з 01.09.1996 року по 31.03.2007 року в ТОВ «Степанівське» в  с. Степанівка,  Лугинського району, Житомирської області, яке за переліком населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до заробітної плати, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.

Так як, позивач працював в с. Степанівка, Лугинського району, яке віднесене до зони гарантованого добровільного відселення, тому він повинен отримувати вказані доплати в зазначеному розмірі щомісяця, однак вони виплачувались йому частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

При стягнені коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, а саме: з 01.01.1996 р. – 15 грн., з 01.01.1998 р. – 45 грн., з 01.07.1998 р. – 55 грн., 01.01.1999 р. – 74 грн.,з 01.04.2000 р. – 90 грн., з 01.07.2000 р. – 118 грн., з 01.01.2002 р. – 140 грн.,з 01.07.2002 р. – 165 грн., з 01.01.2003 р. – 185 грн., з 01.12.2003 р. – 205 грн., з 01.09.2004 р. – 237 грн., 01.01.2005 р. – 262 грн., з 01.04.2005 р. – 290 грн., з 01.07.2005 р. – 310 грн., з 01.09.2005 р. – 332 грн.

    За таких обставин, суд вважає, що із управління праці та соціального захисту населення на користь позивача підлягає стягненню 25080.38  грн. доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з за період з 01.09.1996 року по 31.12.2005 року виходячи з наступного:  

з 01.09.1996 р. по 31.12.1997 р. – 15 грн. х 2 х 15 місяців 11 дн.  = 461 грн.

з 01.01.1998 р. по 30.06.1998 р. – 45 грн. х 2 х 6 місяців = 540 грн.;

з 01.07.1998 р. по 31.12.1998 р. – 55 грн. х 2 х 6 місяців  = 660 грн.;

з 01.01.1999 р. по 31.03.2000 р. – 74 грн. х 2 х 13 місяців  =  1924 грн.;

з 01.04.2000 р. по 31.06.2000 р. -  90 грн. х 2 х 3 місяці = 540 грн.;

з 01.07.2000 р. по 31.12.2001 р. -  118 грн. х 2 х 15 місяців 13 дн. =  3642 грн.;

з 01.01.2002 р. по 30.06.2002 р. – 140 грн. х 2 х 6 місяців = 1680 грн.

з 01.07.2002 р. по 31.12.2002 р. – 165 грн. х 2 х 5 місяців = 1650 грн.;

з 01.01.2003 р. по 01.12.2003 р. – 185 грн. х 2 х 10 місяців 10 дн.=  3823 грн.;

з 01.12.2003 р. по 31.08.2004 р. – 205 грн. х 2 х 7 місяців 10 дн. = 3006 грн.;

з 01.09.2004 р. по 31.12.2004 р. – 237 грн. х 2 х 3 місяці 10 дн. = 1580 грн.

з 01.01.2005 р. по 31.03.2005 р. – 262 грн. х 2 х 2 місяці 22 дн. = 1432 грн.;

з 01.04.2005 р. по 30.06.2005 р. – 290 грн. х 2 х 3 місяці = 1740 грн.;

з 01.07.2005 р. по 31.08.2005 р. -  310 грн. х 2 х  2 місяці = 1240 грн.;

з 01.09.2005 р. по 31.12.2005 р. – 332 грн. х 2 х 3 місяці 11 дн.= 2235 грн.

а всього  26 153.0 грн. –  1072.62 грн. =  25080.38  грн., де 1072.62 - сума, виплачена позивачу за період  з 01.09.1996 року по 31.12.2005 року.

Суд вважає, що підлягають стягненню тільки ті суми і тільки за той період за який позивачу виплачувалась дані виплати з урахуванням того, що відповідно до Законів України “Про державний бюджет України на 2006,2007 роки” дію ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було призупинено, а в 2007 році рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року дія даної статті була поновлена. Тому стягнення зазначених сум повинно проводитись з моменту поновлення призупинених прав.

    Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Згідно ст. 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими Законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Зі змісту законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2006-2008 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Слід зазначити, що встановлені ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 розмір доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розмірам, встановленим іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень з цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року №836.

Тому виплатою зазначеної доплати у твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, порушені права позивача.

Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації, суд стягує заборгованість з нього.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 71, 99, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 39,70,71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ч.2 ст. 233 КЗпП України, суддя, –

П  О С  Т А  Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії відповідача - управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації  щодо невиплати  ОСОБА_1 у повному розмірі доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на користь  ОСОБА_1 25080.38    грн. доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.09.1996 року по 31.12.2005року.

Заяву про апеляційне оскарження постанови Лугинського районного суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя