Справа №2-831/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 грудня     2009 року                        Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

               головуючого         -               судді Тесленко Т.В.

                         з участю секретаря                         Логвиненко  А.В.

             представника позивача                  ОСОБА_1

                         представника позивача                   ОСОБА_2

                         представника позивача                   ОСОБА_3

             представника позивача                   ОСОБА_4

             представника третьої особи           ОСОБА_5

                         відповідача                                       ОСОБА_6,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки цивільну справу за позовом ОСОБА_7 міжрайонного природоохоронного  прокурора в інтересах держави в особі: Кобеляцької районної державної адміністрації, Григоро-Бригадирівської сільської ради Кобеляцького району, Державного підприємства «Кременчуцьке лісове господарство»  до ОСОБА_6  про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан,  третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог – Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області,

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня   2009 року позивач ОСОБА_7 міжрайонний природоохоронний  прокурор звернувся із позовом до суду, в якому вказує, що проведеною ОСОБА_7 міжрайонною природоохоронною  прокуратурою з залученням фахівців Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області, перевіркою додержання вимог земельного законодавства встановлено , що ОСОБА_6,  самовільно, в порушення вимог ст.ст.  61, 124, 125,126 Земельного кодексу України, ст.ст. 20,25 Закону України «Про землеустрій», ст.ст.88,89 Водного кодексу України без набуття права власності  чи права користування земельною ділянкою, встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) та одержання документа, що посвідчує право на неї, зайняв земельну ділянку загальною площею 0,3914 га на території Григоро-Бригадирівської сільської ради Кобеляцького району  за межами населеного пункту в районі мисливсько-рибальської бази «Тахтаївське» на землях лісогосподарського призначення Салівського лісництва «Кременчуцьке лісове господарство» у кварталі 47 виділ 17 в межах прибережної захисної смуги, на якій встановив два вагончики, два гаражі та  один ангар.

Діючи в інтересах Держави в особі Кобеляцької районної державної адміністрації, Григоро-Бригадирівської сільської ради та Державного підприємства «Кременчуцьке лісове господарство», ОСОБА_7 міжрайонний природоохоронний прокурор просив суд зобов’язати ОСОБА_6 звільнити самовільно зайняту  земельну ділянку під двома вагончиками, двома гаражами та одним ангаром  загальною площею 0,3914  га.  на території Григоро-Бригадирівської сільської ради Кобеляцького району на землях лісогосподарського призначення Салівського лісництва  ДП «Кременчуцьке лісове господарство у кварталі 47 виділ 17, зобов’язати ОСОБА_6 за власний рахунок привести земельну ділянку, яка розташована на території Григоро-Бригадирівської сільської ради Кобеляцького району у придатний для використання стан, провівши знесення тимчасових споруд – двох вагончиків, двох гаражів  й одного ангару та стягнути  із відповідача судові витрати.

У попередньому судовому засіданні представники позивачів ОСОБА_7 міжрайонної природоохоронної прокуратури - ОСОБА_1, Кобеляцької районної державної адміністрації - ОСОБА_2, Григоро-Бригадирівської сільської ради - ОСОБА_3, Державного підприємства «Кременчуцьке лісове господарство» - ОСОБА_4 та представник третьої особи  Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області ОСОБА_5 підтримали вимоги позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_6 позов визнав повністю.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Матеріалами справи встановлено, що згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03 вересня 2009 року              ( а.с.10-11) виявлено, що власник ПП «Елеватор – Газбудсервіс» використовує земельну ділянку площею 0,0414 га. в межах Григоро-Бригадирівської сільської ради в районі бази мисливсько-рибальського господарства «Тахтаївське», на якій розмістив металевий ангар в прибережній смузі Дніпродзержинського водосховища на землях лісогосподарського призначення. Відповідно акту обстеження земельної ділянки від 03 вересня 2009 року металевий ангар належить ОСОБА_6 ( а.с. 12).

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09 вересня 2009 року  ( а.с.15) виявлено, що ОСОБА_6 використовує земельну ділянку площею 0,35 га. в межах Григоро-Бригадирівської сільської ради в районі бази мисливсько-рибальського господарства «Тахтаївське», на якій розмістив два вагончики легкого типу та два гаражі для човнів в прибережній смузі Дніпродзержинського водосховища на землях лісогосподарського призначення.

12  жовтня 2009 року ОСОБА_6 згідно постанови Державного інспектора  з контролю за використанням та охороною земель Полтавської області ОСОБА_5 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та підданий штрафу в розмірі 340 грн. ( а.с.19).

08 вересня 2009 року відносно ОСОБА_6 Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області був виданий припис про усунення порушень вимог земельного законодавства                 ( а. с. 17), який до цього часу не виконаний. Застосовані до ОСОБА_6 заходи впливу не призвели до звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки у добровільному порядку, або оформлення права користування чи права власності на вказану земельну ділянку.

Відповідно до вимог ч.2, ч.3 ст. 152, 212 Земельного кодексу України – захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд здійснюється за рахунок громадян, або  юридичних осіб, які  самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням  суду.

Отже, ОСОБА_6 слід зобов’язати звільнити самовільно зайняту земельну ділянку  та за власний рахунок привести її у придатний для використання стан.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 130, 174 ЦПК України,                                                    ст. ст. 61, 125, 126, 152, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про основи містобудування», ст. 33 Закону України «Про архітектурну діяльність»,                  ст. 376 Цивільного кодексу України , суд,-

В И Р І Ш И В :

      Позов ОСОБА_7 міжрайонного природоохоронного прокурора   - задовольнити.

Зобов’язати  ОСОБА_6 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку під двома вагончиками,  двома гаражами та одним ангаром загальною площею 0,3914 га. на території Григоро-Бригадирівської сільської ради Кобеляцького району на землях лісогосподарського призначення Салівського лісництва ДП «Кременчуцьке лісове господарство» у кварталі 47 виділ 17.

Зобов’язати ОСОБА_6  за власний рахунок привести земельну ділянку, яка розташована на території Григоро-Бригадирівської сільської ради Кобеляцького району у придатний для використання стан, провівши знесення тимчасових споруд – двох вагончиків, двох гаражів та одного ангару.

Стягнути з ОСОБА_6   державне мито в дохід держави в розмірі 8 грн.  50 коп. та витрати за інформаційно – технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 37 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку               ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ: