Копія
Справа №2-а-474/2009
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2009 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Андрущенко-Луценко С.В.,
при секретарі: Литвиненко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та про стягнення недоплаченої соціальної державної допомоги до пенсії, як дитині війни,
в с т а н о в и в :
У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та про стягнення недоплаченої соціальної державної допомоги до пенсії, як дитині війни.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2009 року матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області передано для розгляду в Миргородський міськрайонний суд, оскільки відповідно до п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України щодо предметної підсудності адміністративних справ місцевим загальним судам як адміністративним» № 808-VI, адміністративні позови, подані до набрання чинності цим законом до відповідних окружних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних місцевих загальних судів як адміністративних судів.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких йому повинна була бути нарахована соціальна допомога. Разом з тим, відповідач в порушення вимог ст. 124 Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії. Просив визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі щодо відмови в виплаті йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та стягнути несплачену щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 3302 грн. 60 коп. за період з 01 січня 2006 року по 30 червня 2008 року.
Позивач ОСОБА_1 в судове засіданні не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в матеріалах справи мається клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі в судове засідання не з’явився, установа була належним чином повідомлена про день та час розгляду даної справи. До суду направив заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити оскільки вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» правомірними через невизначеність на законодавчому рівні порядку та органу на який покладено обов’язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. При цьому, відповідач зазначив про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом. Крім цього, відповідач подав клопотання, в якому просив до позовних вимог ОСОБА_1 застосувати строк позовної давності.
Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус «Дитина війни» згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач ОСОБА_1 має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.).
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено, як і в 2006 році було зупинено цю ж норму Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік». Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотньої дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Рішень щодо аналогічних норм Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось. Тому до задоволення підлягають вимоги позивача лише за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, ч.3 ст.28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання ОСОБА_1 є Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Враховуючи вищевикладене, суд вважає управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі належним відповідачем по даній справі.
Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у новій редакції. Встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З 1 січня 2008 року позивачу було нараховане та виплачувалося зазначене підвищення встановленого розміру, що вбачається із довідки відповідача.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Разом з тим, суми підвищення дітям війни були визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Так, п.8 цієї постанови встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 1 липня – 48,2 гривні, з 1 жовтня – 49,8 гривні.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії , передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність і не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 р. повинен був нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Між тим, до 22.05.2008р. відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначеного закону, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду з позовом 14 серпня 2008 року. Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було пропущено строк для звернення до суду за захистом порушених прав до 14 серпня 2007 року.
Відповідно до статті 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач наполягав на застосуванні до позовних вимог ОСОБА_1 строків позовної давності. Підстави для поновлення пропущеного строку для звернення до суду відсутні .
Суд розглядає справу виключно в межах позовних вимог.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 14 серпня 2007 року, отже необхідно визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області в частині не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 14 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 14 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року з підвищенням пенсії на 30% з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки зазначена допомога не була йому нарахована, а суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
Згідно вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, ч. 3 ст. 94, 99, 100, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та про стягнення недоплаченої соціальної державної допомоги до пенсії, як дитині війни задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області в частині не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 14 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року .
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 14 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року , з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп..
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя -підпис- ОСОБА_2
Суддя Миргородського
міськрайонного суду ОСОБА_2
Справа №2-а-474/2009
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частина)
25 вересня 2009 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Андрущенко-Луценко С.В.,
при секретарі: Литвиненко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та про стягнення недоплаченої соціальної державної допомоги до пенсії, як дитині війни,
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та про стягнення недоплаченої соціальної державної допомоги до пенсії, як дитині війни задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області в частині не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 14 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року .
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 14 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року , з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп..
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду ОСОБА_2