Справа № 2а-76/09/0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2009 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Лучко О.О.,
при секретарі Винник Л.В.,
за участю сторін:
позивача – не з’явився
представника позивача – ОСОБА_1
представника відповідача – Юркевич Ю.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м.Коломия про визнання дій незаконними та зобов?язання управління Пенсійного фонду України в м.Коломия провести перерахунок пенсії та підвищити її розмір на 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року, зобов’язати доплатити недоодержану пенсію в сумі 1901,60 грн. та зобов’язати продовжувати виплачувати підвищення до пенсії як дитині війни.,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернувся в суд із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Коломия Івано-Франківської області про зобов?язання управління Пенсійного фонду України в м.Коломия провести перерахунок пенсії та підвищити її розмір на 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року, зобов’язати доплатити недоодержану пенсію в сумі 1901,60 грн. та зобов’язати продовжувати виплачувати підвищення до пенсії як дитині війни.
Позовні вимоги ОСОБА_3 мотивував тим, що він являється дитиною війни і тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» його пенсія повинна підвищуватися на 30 % мінімальної пенсії за віком. При цьому розмір мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак відповідач в 2007 році йому таке підвищення не здійснював, а в 2008 році – в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
Позивач в судове засідання не з’явився, уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси в суді. Представник позивача позовні вимоги підтримала, пояснивши, що про своє порушене право позивач дізнався наприкінці 2008 року, саме тоді він звернувся в управління Пенсійного фонду України в м.Коломия про проведення перерахунку пенсії, але отримав відмову. А тому не вважає пропущеним строк звернення до адміністративного суду, на якому наполягає відповідач. Просила постановити рішення, яким задовольнити адміністративний позов щодо перерахування пенсії та виплати недоотриманого підвищення до пенсії ОСОБА_3 як дитині війни за період з 09.07.2007р. до 31.12.2008р. в розмірі 1901,60 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні подав письмове заперечення. В обґрунтування вказує на те, що позивач у 2008 році отримував надбавку до пенсії як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений ст.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28.12.2007 року. Протягом 2007 р. така надбавка позивачу як дитині війни не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік” N 489-V від 19.12.2006 року з урахуванням статті 111 даного Закону дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. При цьому вказує, що при призначенні надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не застосовується положення ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки цей закон застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Вказував на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, а також те, що такі виплати дітям війни здійснюються з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного Фонду України. На підставі цього просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши позовну заяву, подане заперечення, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено , що позивач ОСОБА_3 , 1938 р.н. є дитиною війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 30.03.1998 року, і представник відповідача проти цього не заперечує.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» N 2195-IV від 18.11.2004р. передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» N 489-V від 19.12.2006 року з урахуванням статті 111 даного Закону дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №6-рп2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення п.12. ст. 71 та ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” N 489-V від 19. 12.2006 року були визнані неконституційними, а, отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону в повному обсязі.
Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. При цьому рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, оскільки згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, право позивача щодо отримання підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2007 році виникло з 09.07.2007 року.
Щодо заявленої відповідачем вимоги про відмову в задоволенні позову, оскільки позивач пропустив річний строк звернення до адміністративного суду, то суд зазначає, що в спірних правовідносинах не можуть бути застосовані наслідки пропущення даного річного строку, передбаченого ст.100 КАС України, оскільки згідно ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Статтею 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28.12.2007 року текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, якою передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» N 3551-XII від 22.10.1993 року учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп2008 були визнані неконституційними положення ст. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, а, отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону в повному обсязі.
Відповідно до пункту 6 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. При цьому рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, оскільки згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, право позивача щодо отримання підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2008 році виникло з 22.05.2008 року.
Судом встановлено, що всупереч згаданим рішенням Конституційного Суду України управлінням Пенсійного фонду України у м.Коломия вказане підвищення пенсії позивачу протягом 2007 року не виплачувалось, а в 2008 році - виплачувалось у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
За таких обставин суд вважає, що порушено право позивача на отримання підвищення пенсії як дитині війни в розмірі, визначеному Законом України «Про соціальний захист дітей війни», - 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008р.
При цьому розмір мінімальної пенсії за віком встановлено на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, тому це не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших, пов’язаних з нею пенсій чи доплат. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» N 749-V від 15.03.2007 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28.12.2007 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений в такому розмірі: з 01.01.2007р. – 380 грн., з 01.04.2007р. – 406 грн., з 01.10.2007р. – 411 грн., з 01.01.2008р. – 470 грн., з 01.04.2008р. – 481 грн., з 01.07.2008р. – 482 грн., з 01.10.2008р. – 498 грн.
Таким чином, за період з 2007 року до 2008 рік пенсія позивача повинна бути підвищена на 30 % мінімальної пенсії за віком, а саме: на суму в розмірі 1776,72 грн., зокрема:
За 2007 рік – з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р.:
За 23 дні липня – 301,23 х 30% = 90,37 грн.
За серпень-вересень – 406 х 2 = 812 х 30% = 243,6 грн.
За жовтень-грудень – 411 х 3 = 1233 х 30% = 369,9 грн.
За 2008 рік – з 22.05.2008 р. до 31.12.2008р.:
За 10 днів травня – 155,16 х 30% = 46,55 грн.
За червень – 481 х 30% = 144,3 грн.
За липень- вересень – 482 х3 = 1446 х30% = 433,8 грн.
За жовтень-грудень – 498 х3 = 1494 х30% = 448,2 грн.
Враховуючи, що в 2008 році на протязі з 22 травня по 31 грудня відповідачем було здійснено виплату підвищення пенсії позивача як дитині війни на суму в розмірі 357,62 грн., до виплати належить : 1776,72 грн. – 357,62 грн. = 1419,10 грн .
Щодо заперечення представника відповідача про те, що підвищення пенсії дітям війни здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного Фонду України, то воно судом не приймається до уваги. Оскільки відповідно до Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою КМУ №1261 від 24.10.2003р., та Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах, районах у містах, затвердженого Правлінням ПФ України 30.04.2002р., завданням Пенсійного Фонду України та його управлінь є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, інших виплат, які здійснюються згідно із законодавством за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Щодо позовних вимог про визнання дій управління Пенсійного Фонду України в м.Коломия незаконними, то суд виходить з того, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положенням ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Саме тому задоволенню підлягають вимоги про визнання дій відповідача такими, що не відповідають вимогам Конституції та законів України, тобто незаконними щодо невиплати позивачеві за період з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. підвищення пенсії в розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Оскільки протягом цього періоду відповідач здійснював виплату позивачеві підвищень до пенсії як дитині війни, однак у значно меншому розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28.12.2007 року, без урахування рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп2008. А в 2007р. такі виплати відповідачем взагалі не здійснювалися, тобто жодних дій відповідач не вчиняв.
Підлягають задоволенню вимоги про проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачеві з урахуванням підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.
Щодо вимоги позивача зобов?язати управління Пенсійного фонду України в м.Коломия постійно здійснювати виплату підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, то дана вимога не підлягає до задоволення виходячи із наступного. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, таким чином є неможливим зобов’язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.ст.158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в м.Коломия щодо невиплати підвищення пенсії ОСОБА_3 як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Коломия провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з урахуванням підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008р.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м.Коломия на користь ОСОБА_3 невиплачене підвищення пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р в розмірі 1419,10 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя ( підпис ) О.О.Лучко
Помічник судді В.В.Лавренюк
Постанова в повному обсязі складена 06.02.2009 року.
Справа № 2а-76/09/0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
05 лютого 2009 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Лучко О.О.,
при секретарі Винник Л.В.,
за участю сторін:
позивача – не з’явився
представника позивача – ОСОБА_1
представника відповідача – Юркевич Ю.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м.Коломия про визнання дій незаконними та зобов?язання управління Пенсійного фонду України в м.Коломия провести перерахунок пенсії та підвищити її розмір на 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року, зобов’язати доплатити недоодержану пенсію в сумі 1901,60 грн. та зобов’язати продовжувати виплачувати підвищення до пенсії як дитині війни
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.ст.158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в м.Коломия щодо невиплати підвищення пенсії ОСОБА_3 як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Коломия провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з урахуванням підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008р.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м.Коломия на користь ОСОБА_3 невиплачене підвищення пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р в розмірі 1419,10 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя О.О. Лучко
Постанова в повному обсязі буде складена протягом 5 днів з дня закінчення розгляду справи.