ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2009 року Справа № 2а-1119/09/0970
м.Івано-Франківськ
Колегія суддів Івано-Франківського окружного адміністративного суду в складі:
Головуючого: судді Лучко О.О.,
суддів Остап»юк С.В., Панікар І.В.,
при секретарі Круглій О.М.,
за участю сторін:
представників позивача: Ткачука М.А., Назарука І.В.,
представників відповідача: Кальмук Н.А., Ніпрука І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: КП «Івано-Франківськводоекотехпром» до територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області про визнання постанов нечинними,-
ВСТАНОВИЛА:
13 квітня 2009 року КП «Івано-Франківськводоекотехпром» звернулось до адміністративного суду з позовом до територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області про визнання постанов про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів №18/10-14-17 та №18/10-14-16 від 25.12.2008 року нечинними.
23.10.2009 року в судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме: просив п. 2.2.1. позовної заяви абзац 6 замінити новим абзацом у наступній редакції: «споживання активної електроенергії на всю систему подачі розподілу води за перевірений період становить 5593800 Квт. Піднято 26724400 кубометрів води. Таким чином питома вага витрата становить: 5593800 Квт : 26724400=0,20931 Квт на кубометр піднятої води, а не 0,6676 Квт, як визначив відповідач. Відповідач взяв питому витрату ПЕР на реалізовану воду –667.6 квт/год на 1000 куб. для розрахунку перевитрати електроенергії за рахунок понаднормативних втрат при транспортуванні».
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю. Позов мотивують тим, що за результатами проведеної перевірки стану використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства (КП «Івано-Франківськводоекотехпром»), що відображена в акті перевірки №18/10-13-173, територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області 25.12.2008 року прийняті дві постанови №18/10-14-17 та №18/10-14-16 від 25.12.2008 року, якими позивачу встановлено підвищену плату за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у розмірі відповідно 496 398,26 грн. та 476 761,09 грн. Порядок винесення даних постанов вважають протиправним та незаконним. Вказують, що постанови та приписи, які складаються по результатах проведення перевірки та викладені в акті, повинні виноситись уповноваженим органом в 5-денний термін з дня складання останнього, а тому відповідачем порушено вимоги статей 11, 27 Закону України «Про енергозбереження», статей 4, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності» та вимоги ст.238 Господарського кодексу України. Зазначили, що оскаржувані постанови позивач отримав тільки через півроку з дня складення акту перевірки. Вважають, що застосування підвищеної плати за нераціональне використання ПЕР можливе тільки за невиконання приписів, а не постанов, а тому розрахунки, проведені відповідачем, є неправильними та привели до застосування підвищеної плати за використання паливно-енергетичних ресурсів. Позивачем дані постанови оскаржувались до Національного агентства України з питань ефективного використання енергетичних ресурсів, однак скарга була залишена без розгляду. В зв’язку з цим, просили позов задовольнити в повному обсязі та визнати дані постанови незаконними.
Представники відповідача проти позову заперечили. В судовому засіданні пояснили, що оспорювані постанови прийняті у точній відповідності до вимог чинного законодавства, а розрахунки проведені відповідно до нормативних актів, що регулюють відносини з використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства. В ході проведеної перевірки територіальним управлінням виявлено факти безгосподарного використання паливно-енергетичних ресурсів (електроенергії) з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушення інших вимог раціонального використання та ощадливого їх витрачання. Підприємство перевищило норми втрат питної води під час транспортування, що призвело до перевитрат електроенергії. Розрахунки проводились відповідно до «Методики визначення та оцінки втрат паливно-енергетичних ресурсів та перевірки підприємств водопровідно-каналізаційного господарства з питань енергозбереження», затвердженої НАЕР України від 23.01.08р №8. За результатами перевірки виявлено низький коефіцієнт компенсації реактивної потужності - це прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, що є неефективним їх використанням. Інспектором при проведенні розрахунків допущено помилку, за що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а постанови про сплату підвищеної плати були винесені тільки 25 грудня 2008 року. Вважають, що згідно із ст.250 Господарського кодексу України санкції до суб»єкта господарювання можуть бути застосовані протягом 6 місяців, а тому підстави для визнання постанов нечинними відсутні. Просили в задоволенні позову відмовити.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що в червні 2008 року він проводив планову перевірку КП «Івано-Франківськводоекотехпром», під час якої виявив понаднормативні втрати води підприємством. При проведенні перевірки ОСОБА_6 керувався Методикою визначення та оцінки втрат паливно-енергетичних ресурсів та перевірки підприємств водопровідно-каналізаційного господарства з питань енергозбереження, затвердженої НАЕР України від 23.01.08р., згідно якої розрахунок перевитрат ПЕР проводиться по довідках підприємства. Ним було складено акт, припис та постанову про сплату підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів. Однак, в.о.начальника територіального управління ОСОБА_7 не підписав припис та постанову. Вважає, що ним було виконано всі дій, передбачені законодавством при проведенні такого роду перевірок.
Свідок ОСОБА_7 у своїх показаннях зазначив, що в червні 2008 року державним інспектором ОСОБА_6 проводилась планова перевірка КП «Івано-Франківськводоекотехпром». До 05.07.2008 року ОСОБА_6 зобов’язаний був подати йому, як в.о.начальника територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області, акт перевірки, припис та постанову про застосування підвищеної плати за нераціональне використання ПЕР. Однак, після закінчення даного терміну через секретаря ОСОБА_6 передав дані документи. ОСОБА_7 зобов’язував ОСОБА_6 провести перерахунок розрахунку підвищеної плати, оскільки він був складений неправильно, однак ОСОБА_6 відмовлявся це зробити. Відповідно до листа начальника Державної інспекції з енергозбереження від 28.11.2008 року №06/32-3311 ОСОБА_7 було зобов»язано прийняти рішення про застосування постанови про сплату підвищеної плати до КП «Івано-Франківськводоекотехпром», а листом від 19.12.2008 року за №06/32-3484 – зобов’язано провести розрахунок підвищеної плати та застосувати до даного підприємства постанову про сплату підвищеної плати. Розрахунок проводився на підставі отриманих довідок з РЕМу і 25 грудня 2008 року було винесено дві постанови про застосування підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.
Свідок ОСОБА_9, яка працює енергетиком на КП «Івано-Франківськводоекотехпром», в судовому засіданні показала, що під час здійснення державним інспектором ОСОБА_6 планової перевірки на підприємстві нею надавалася звітність, з якою КП «Івано-Франківськводоекотехпром» звітується в РЕМ. При цьому РЕМ жодного разу не застосовував штрафні санкції до КП Івано-Франківськводоекотехпром» за тангенс фі.
Колегія суддів, розглянувши позовну заяву, подане заперечення, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, оцінивши досліджені докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено , що відповідно до плану-графіку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів у червні 2008 року державним інспектором з енергозбереження територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області ОСОБА_6 проведено планову перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів на комунальному підприємстві «Івано-Франківськводоекотехпром».
За наслідками перевірки було складено акт №18/10-13-173 від 01.07.2008 року, в якому зазначено виявлені порушення та недоліки та встановлено, що стан використання ПЕР незадовільний, а також зазначено про складання припису та постанови про сплату підвищеної плати.
Однак, припис на підприємство направлений не був.
25 грудня 2008 року в.о.начальника територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області ОСОБА_7 за наслідками розгляду акту перевірки №№18/10-13-173 від 01.07.2008 року винесено постанову №18/10-14-16 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів та постанову №18/10-14-17 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.
Постановою №18/10-14-16 до КП «Івано-Франківськводоекотехпром» застосовано підвищену плату за перевитрати електричної енергії за рахунок понаднормативних витрат води в мережах у розмірі 496398,26 грн.
Постановою №18/10-14-17 до КП «Івано-Франківськводоекотехпром» застосовано підвищену плату за перевитрати електричної енергії в електричних мережах підприємства за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного значення тангенса 1 до тангенса 2 у розмірі 476761,09 грн.
Дані постанови були отримані позивачем 31 грудня 2008 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з енергозбереження» N 1039 від 29.06.2000року державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, що діє у складі НАЕР і йому підпорядковується.
Інспекція має право, зокрема, складати протоколи, акти перевірок та видавати обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушення норм законодавства у сфері енергозбереження під час видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання та споживання паливно-енергетичних ресурсів; застосовувати економічні санкції до підприємств відповідно до законодавства у разі виявлення фактів перевитрати ними зазначених ресурсів унаслідок неефективного (марнотратного) їх використання.
Закон України «Про енергозбереження» N 74/94-ВР від 01.07.1994 року визначив завдання контролю у сфері енергозбереження, яке полягає у забезпеченні додержання норм законодавства про енергозбереження всіма державними органами, юридичними та фізичними особами, та передбачив, що державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України (ст.ст.25, 26 Закону).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо ефективного використання газу в народному господарстві» N 699 від 02.09.1993року передбачено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата. Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.
В ст.11 Закону України «Про енергозбереження» зазначено, що економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами (пункт «е»); застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих (пункт «є»).
Відповідно до ст.17 даного Закону на юридичних та фізичних осіб накладаються економічні санкції за: а) марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів; б) несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно-енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію - нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам; в) невиконання чи несвоєчасне виконання приписів органів державного управління енергозбереженням щодо усунення фактів марнотратного витрачання паливно-енергетичних ресурсів.
За перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановлені показники норм питомих витрат суб'єкти господарювання сплачують збір за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів (енергетичний збір) у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів. До обсягу перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, на які нараховується енергетичний збір, не включається обсяг видів палива та паливно-енергетичних ресурсів, отриманих суб'єктом господарювання з альтернативних джерел енергії.
Як встановлено у судовому засіданні до позивача застосовано підвищену плату за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, зокрема, за перевитрати електричної енергії за рахунок понаднормативних втрат води в мережах підприємства (постанова №18/10-14-16) та перевитрати електричної енергії в електричних мережах підприємства за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного значення тангенса 1 до тангенса 2.
Наказом Державного комітету України з енергозбереження N64 від 04.08.2000року затверджено Порядок проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, який встановлює механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження таких перевірок.
Відповідно до п.2 Порядку планові перевірки підприємств здійснюються за річним графіком перевірок, який затверджується на наступний рік начальником Інспекції - головним державним інспектором з енергозбереження до 1 грудня поточного року. Планова перевірка підприємства проводиться державними інспекторами з енергозбереження не частіше ніж один раз на рік. При здійсненні перевірки інспектори повинні мати службове посвідчення, доручення на перевірку та програму перевірки. Про проведення планової перевірки територіальні органи Інспекції не пізніше як за 10 днів до її початку повідомляють у письмовій формі керівництво підприємства (п.4 Порядку).
За результатами перевірки визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів, до яких належать: 1) прямі втрати ПЕР, спричинені безгосподарною діяльністю працівників; 2) марнотратне споживання ПЕР, викликане їх перевитратами внаслідок недотримання вимог до діючих технологій та обладнання, систем енерго- та теплопостачання, а також огороджувальних конструкцій споруд в опалювальний сезон, визначених режимними та технологічними картами, проектною документацією, паспортами на діюче обладнання, у тому числі систематичне використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого обладнання, що працює з використанням енергоресурсів; 3) споживання ПЕР понад показники питомих витрат, визначених системою державних стандартів, а до введення їх у дію - міжгалузевими, галузевими, регіональними та загальнозаводськими нормами питомих витрат енергоресурсів (п.8 Порядку).
За результатами перевірки інспектор складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством. Акт підписується працівником Інспекції, що проводив перевірку, та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. Перевірка виконання приписів акта здійснюється після закінчення терміну їх дії. Залежно від результатів виконання припису обсяги нераціонального використання ПЕР коригуються таким чином: у разі невиконання робіт - до їх початкового обсягу додаються перевитрати та прямі втрати, що виникли протягом терміну, встановленого для виконання робіт; у разі часткового виконання робіт - цей обсяг визначається як перевитрати та прямі втрати енергоресурсів, зумовлені невиконанням частини робіт; у разі виконання робіт - обсяги неефективного використання анулюються.
В п.15 Порядку зазначено, що рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати. Рішення щодо застосування до підприємства підвищеної плати може бути оскаржено в установленому законом порядку. Підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування. У разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку.
Статтею 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» N 877-V від 05.04.2007року встановлюються, зокрема, санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Статтею 7 вказаного Закону передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно ч.7 ст.7 даного Закону на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
При цьому під розпорядженням або іншим розпорядчим документом органу державного нагляду (контролю) розуміється обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником. Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно із ст.8 вказаного Закону орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.
Відповідно до ст.12 згаданого Закону невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Як встановлено у судовому засіданні 01 липня 2008 року державним інспектором було складено акт перевірки стану використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства, в якому зазначено виявлені порушення, а саме: відсутність положення про матеріальне стимулювання за економію ПЕР та економічні санкції за їх марнотратство; не проведено еколого-технологічні випробування на трьох водогрійних котлах; виявлено експлуатацію неефективного котла на насосній станції 4-го підйому. В акті зазначено про складення припису та постанови про сплату підвищеної плати.
Однак, припис в порушення п.12 наказу Державного комітету України з енергозбереження N64 від 04.08.2000року «Про Порядок проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання» та ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» територіальним управлінням державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області КП «Івано-Франківськводоекотехпром» направлений не був. Представники відповідача не заперечили даний факт.
Судом встановлено порушення суб’єктом владних повноважень - територіальним управлінням державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області строків винесення постанови про застосування до позивача підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів. Оскільки, відповідно до п.15 наказу Державного комітету України з енергозбереження N64 від 04.08.2000року «Про Порядок проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання» та ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за наслідками складання в останній день перевірки акту протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
А тому відсутність припису за наслідками проведеної перевірки та порушення строків винесення постанов про сплату підвищеної плати за нераціональне використання ПЕР свідчить про допущені територіальним управлінням державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області під час перевірки КП «Івано-Франківськводоекотехпром» порушення нормативно-правових актів, що є підставою для визнання оспорюваних постанов протиправними.
Стосовно посилань представників відповідача на ст.250 ГК України, відповідно до якої адміністративно-господарські санкції у вигляді сплати підвищеної плати за нераціональне використання ПЕР, до суб’єкта господарювання можуть бути застосовані протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, встановлених законом, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Зі змісту даної статті випливає, що сплата підвищеної плати за нераціональне використання ПЕР відноситься до адміністративно-господарських санкцій.
Однак, колегія суддів відмічає, що постанови про сплату підвищеної плати за нераціональне використання ПЕР були винесені за період з червня 2007 року по травень 2008 року, а згідно ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Оскільки, акт перевірки був складений 1 липня 2008 року, а постанови про сплату підвищеної плати – 25 грудня 2008 року, то сплата підвищеної плати повинна була бути застосована за період з грудня 2007 року. Однак, колегія суддів зазначає, що такі постанови згідно вимог ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» складаються протягом п'яти робочих днів з дня складання акту перевірки.
Колегія суддів критично оцінює пояснення представників відповідача про те, що причиною порушення цих строків стало те, що інспектором, який проводив перевірку, не було своєчасно надано начальну теруправління інспекції припису та постанови про сплату підвищеної плати щодо КП «Івано-Франківськводоекотехпром та допущення ним помилок при розрахунку підвищеної плати, у зв’язку з чим розрахунки підвищеної плати та постанови про сплату підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів були складені тільки 25 грудня 2008 року, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. А тому, якщо законом встановлено певний порядок здійснення перевірок та винесення відповідних рішень у визначені строки, то державний орган повинен чітко слідувати нормам закону та приводити свою діяльність у відповідності до вимог законодавства.
Крім того, колегія суддів відмічає, що суб’єктом владних повноважень в порушення вимог ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порушено 15-денний строк здійснення планового заходу (перевірки), оскільки планова перевірка КП «Івано-Франківськводоекотехпром» здійснювалась з 09 червня 3008 року по 01 липня 2008 року, тобто протягом 23 днів. Відповідно до ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
В зв’язку з вищенаведеним, суд вважає, що постанови №18/10-14-17 та постанови №18/10-14-16 від 25.12.2008 року, якими позивачу встановлено підвищену плату за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, винесені з порушенням норм чинного законодавства, такі дії відповідача є протиправними, а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати постанову №18/10-14-16 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів від 25 грудня 2008 року та постанову №18/10-14-17 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів від 25 грудня 2008 року.
Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Головуючий суддя (підпис) О.О. Лучко
Суддя (підпис) С.В. Остап»юк
Суддя (підпис) І.В. Панікар
Постанова в повному обсязі складена 30.12.2009р.