Справа № 2а-44/09 / 0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2009 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Лучко О.О.,
при секретарі Винник Л.В.,
за участю сторін:
позивача – не з?явився
представника відповідача – не з?явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Косівському районі про визнання дій неправомірними та зобов?язання управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області здійснювати щомісячну виплату підвищень до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та стягнення невиплаченої заборгованості за період з 01.01.2006 року по 01.12.2008 року в сумі 4456,80 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги дітям війни з 01.01.2006р. до 01.12.2008р. на суму 4456 грн.80 коп.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що він являється дитиною війни і тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» його пенсія повинна підвищуватися на 30 % мінімальної пенсії за віком. При цьому розмір мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В позовній заяві позивач вказує на пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, оскільки про рішення Конституційного Суду України, якими визнані неконституційними окремі положення законів, що обмежували його право щодо підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, він дізнався аж у 2008 році після висвітлення даних рішень у засобах масової інформації.
Позивач в судове засідання не з’явився, подавши суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, суду подав заяву про розгляд справи без його участі та письмове заперечення. В обґрунтування вказує на те, що позивач отримує надбавку до пенсії як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2008 року в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений ст.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28.12.2007 року. Протягом 2006-2007 р.р. така надбавка позивачу як дитині війни не нараховувалась та не виплачувалась. При цьому вказує, що при призначенні надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не застосовується положення ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки цей закон застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Крім того, протягом 2007 року виплата позивачу надбавки як дитині війни не проводилась, оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік” N 489-V від 19.12.2006 року з урахуванням статті 111 даного Закону дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. На підставі цього просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши позовну заяву, подане заперечення, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено , що позивач ОСОБА_1 відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» N 2195-IV від 18.11.2004р. є дитиною війни, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, де зазначено дату народження – ІНФОРМАЦІЯ_1. .
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» N 2195-IV від 18.11.2004р. передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, дію статті 6 вказаного Закону N 2195-IV на 2006 рік було зупинено відповідно до п.17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» N 3235-IV від 20.12.2005 року.
Проте Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» N 3367-IV від 19.01.2006 року, який набрав чинності з 01.04.2006 року, п.17 ст.77 Закону України N 3235-IV від 20.12.2005 року було виключено і відповідно відновлено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В той же час Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» N 3235-IV від 20.12.2005 року статтею 110 передбачено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В 2006 році такого порядку Кабінет Міністрів України не запровадив і надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії не доплатив.
Таким чином, вимоги позивача щодо підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2006 році задоволенню не підлягають.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» N 489-V від 19.12.2006 року з урахуванням статті 111 даного Закону дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №6-рп2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення п.12. ст. 71 та ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” N 489-V від 19. 12.2006 року були визнані неконституційними, а, отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону в повному обсязі.
Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. При цьому рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, оскільки згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, право позивача щодо отримання підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2007 році виникло з 09.07.2007 року.
Щодо заявленої позивачем вимоги про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, то суд зазначає, що в спірних правовідносинах не можуть бути застосовані наслідки пропущення даного річного строку, передбаченого ст.100 КАС України, оскільки згідно ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Статтею 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28.12.2007 року текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, якою передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» N 3551-XII від 22.10.1993 року учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп2008 були визнані неконституційними положення ст. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, а, отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону в повному обсязі.
Відповідно до пункту 6 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. При цьому рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, оскільки згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, право позивача щодо отримання підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2008 році виникло з 22.05.2008 року.
Судом встановлено, що всупереч згаданим рішенням Конституційного Суду України управлінням Пенсійного фонду України у Косівському районі Івано-Франківської області вказане підвищення пенсії позивачу протягом 2007 року не виплачувалось, а в 2008 році - виплачувалось у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
За таких обставин суд вважає, що порушено право позивача на отримання підвищення пенсії як дитині війни в розмірі, визначеному Законом України «Про соціальний захист дітей війни», - 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 01.12.2008р.
При цьому розмір мінімальної пенсії за віком встановлено на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, тому це не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших, пов’язаних з нею пенсій чи доплат. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» N 749-V від 15.03.2007 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28.12.2007 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений в такому розмірі: з 01.01.2007р. – 380 грн., з 01.04.2007р. – 406 грн., з 01.10.2007р. – 411 грн., з 01.01.2008р. – 470 грн., з 01.04.2008р. – 481 грн., з 01.07.2008р. – 482 грн., з 01.10.2008р. – 498 грн.
Таким чином, за період з 2007 року до 2008 рік пенсія позивача повинна бути підвищена на 30 % мінімальної пенсії за віком, а саме: на суму в розмірі 1627,32 грн., зокрема:
За 2007 рік – з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р.:
За 23 дні липня – 301,23 х 30% = 90.37 грн.
За серпень-вересень – 406 х 2 = 812 х 30% = 243,6 грн.
За жовтень-грудень – 411 х 3 = 1233 х 30% = 369,9 грн.
За 2008 рік – з 22.05.2008 р. до 01.12.2008р.:
За 10 днів травня – 155,16 х 30% = 46,55 грн.
За червень – 481 х 30% = 144,3 грн.
За липень- вересень – 482 х3 = 1446 х30% = 433,8 грн.
За жовтень-листопад – 498 х2 = 996 х30% = 298,8 грн.
Враховуючи, що в 2008 році протягом травня-листопада відповідачем було здійснено виплату підвищення пенсії позивача як дитині війни на суму в розмірі 307,82 грн., до виплати належить : 1627,32 грн. – 307,82 грн. = 1319,50 грн .
Щодо позовних вимог про визнання дій управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі неправомірними, то суд виходить з того, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положенням ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Саме тому задоволенню підлягають вимоги про визнання дій відповідача такими, що не відповідають вимогам Конституції та законів України, тобто – неправомірними, щодо невиплати позивачеві за період з 22.05.2008р. до 01.12.2008р. підвищення пенсії в розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Оскільки протягом цього періоду відповідач здійснював виплату позивачеві підвищень до пенсії як дитині війни, однак у значно меншому розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28.12.2007 року, без урахування рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп2008. А в 2006-2007р.р. такі виплати відповідачем взагалі не здійснювалися.
Щодо вимоги позивача зобов?язати управління Пенсійного фонду України в Косівському районі постійно здійснювати виплату підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, то дана вимога не підлягає до задоволення виходячи із наступного. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, таким чином є неможливим зобов’язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.
Стосовно позовних вимог про звільнення від сплати судових витрат відповідно до ст.88 КАС України, суд виходить з наступного.
Статтею 88 КАС України передбачено право судді з урахуванням майнового стану сторони звільнити сторону від належних до оплати судових витрат повністю чи частково. Згідно із ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлені законом. До набрання чинності такого закону згідно із п.3 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у розмірі, встановленому законодавством для державного мита, зокрема п.п. «б» п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», а саме: 3,40 грн. Даний розмір судового збору суд не вважає таким, що є для позивача непомірним, а тому не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в частині визнання дій управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі щодо невиплати позивачеві за період з 22.05.2008р. до 01.12.2008р. підвищення пенсії в розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними та стягнення з відповідача невиплаченого підвищення пенсії ОСОБА_1 як дитині війни за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. до 01.12.2008р. в розмірі 1319,50 грн.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.ст.158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Косівському районі щодо невиплати підвищення пенсії як дитині війни ОСОБА_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008р. по 01.12.2008р.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 невиплачене підвищення пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 01.12.2008р в розмірі 1319,50 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя ( підпис ) О.О.Лучко
Помічник судді В.В.Лавренюк
Постанова складена в повному обсязі 05.02.2009 року.