ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2009 року Справа №2-а-6695/08/0970
м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Басай О.В.
при секретарі Короташ О.Б.
за участю:
представника позивача – Ткачук І.М.;
представника відповідача – Григорів В.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Центру нормативно-економічних досліджень ВАТ «Укрнафта»
до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.05.2004 року №0001252600/0 та №0001242600/0, -
ВСТАНОВИВ:
Центр нормативно-економічних досліджень ВАТ «Укрнафта» звернувся в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.05.2004 року №0001252600/0 та №0001242600/0.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив, що відповідачем при проведенні перевірки порушено вимоги п.2 ст.2 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» №817/98 від 23.07.1998 року, яким забороняється проведення перевірок за окремими видами зобов’язань перед бюджетом та вимоги ст.4 вищенаведеного Указу, якою забороняється проведення повторної перевірки без дозволу вищестоящого контролюючого органу. На цій підставі зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 20.05.2004 року №0001252600/0 та №0001242600/0 є безпідставними та необгрунтованим. Просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що Указ Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» розповсюджує свою діяльність на перевірку фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності. Згідно п. 4 «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.06.1999 року за №398/3691, фінансова діяльність – це діяльність, яка призводить до зміни розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства. Пунктом 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 року із змінами та доповненнями, визначено, що господарська діяльність – це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Таким чином, саме на перевірку діяльності, яка призводить до зміни розміру і складу капіталу підприємства та направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах поширюється дія Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», результати такої перевірки оформляються актом документальної перевірки і саме на проведення документальної перевірки платника податків видається посвідчення. Зазначив, що в даному випадку податковим органом не проводилась документальна перевірка, а тому норми вищенаведеного Указу не поширюють свою дію на перевірку, що проведена 14.05.2004 року. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що відповідачем 14.05.2004 року проведена перевірка з питань своєчасності і повноти сплати в бюджет податків, зборів та інших обов’язкових платежів за період з 01.04.2001 року по 27.04.2004 року. За результатами даної перевірки складено акт №445/26-2-20564147 від 14.05.2004 року (а. с. 4).
На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001252600/0 від 20.05.2004 року, яким до позивача застосовано штраф за затримку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань до 30 днів в сумі 2644, 82 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001242600/0 від 20.05.2004 року, яким до позивача застосовано штраф за затримку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань від 30 до 90 днів в сумі 165, 28 грн. (а. с. 6-7).
Як вбачається з вищенаведеного акта, перевіркою встановлені факти несвоєчасної сплати узгоджених сум податкового зобов’язання по розрахунках з бюджетом з податку на прибуток за період 2001-2003 року, а саме нараховано податок на прибуток в сумі 891, 00 грн, термін сплати 30.05.2001 року, в установлені терміни сплачено 64, 61 грн, сплачено із простроченням від 31 до 90 днів в сумі 826, 39 грн., нараховано штраф в сумі 165, 28 грн.; нараховано податок на прибуток в сумі 34100, 00 грн, термін сплати 19.02.2003 року, в установлені терміни сплачено 7651, 78 грн, сплачено із простроченням від 1 до 30 днів в сумі 26448, 22 грн., нараховано штраф в сумі 2644, 82 грн.
Суд погоджується з таким висновком податкового органу виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року (далі – Закону) податкові органи є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, до компетенції яких відноситься право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
В пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону зазначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Згідно пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Факт несвоєчасної сплати позивачем узгоджених податкових зобов’язань по податку на прибуток підтверджується дослідженими в судовому засіданні обліковими картками позивача станом на 31.12.2001 року, на 31.12.2003 року, на 31.12.2004 року та випискою по банківському розрахунковому рахунку Центру нормативно-економічних досліджень ВАТ «Укрнафта» №26007301710670 за період з 30.05.2001 року по 01.08.2001 року та з 19.02.2003 року по 19.03.2003 року, а саме, 891, 00 грн. по терміну сплати 30.05.2001 року фактично внесено у встановлений термін 64, 61 грн., 826, 39 грн. сплачено з простроченням понад 30 днів; 34100, 00 грн. по терміну сплати 19.02.2003 року, сплачено у встановлений термін 7651, 78 грн., 26448, 22 грн. сплачено з простроченням до 30 днів (а. с. 158-165, 179).
Також, вищенаведений факт підтверджується актом перевірки №445/26-2-20564147 від 14.05.2004 року (а. с. 4).
Суд не бере до уваги посилання представника позивача на те, що при проведенні перевірки порушено вимоги п.2 ст.2 Указу Президента України «Про деякі заходи дерегулювання підприємницької діяльності» №817/98 від 23.07.1998 року, яким забороняється проведення перевірок за окремими видами зобов’язань перед бюджетом та вимоги ст.4 вищенаведеного Указу, якою забороняється проведення повторної перевірки без дозволу вищестоящого контролюючого органу, оскільки порушення порядку проведення перевірки не є підставою для висновку про визнання неправомірним визначення платнику податків податкового зобов’язання та скасування податкового повідомлення-рішення.
Крім цього, суд зазначає, що відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про деякі заходи дерегулювання підприємницької діяльності» №817/98 від 23.07.1998 року органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави, здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, проводять планові та позапланові виїзні перевірки.
Як вбачається, з акту №445/26-2-20564147 від 14.05.2004 року проведена відповідачем перевірка не є плановою чи позаплановою, дана перевірка, на думку суду, була камеральною.
Відповідно до пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
З врахування вищенаведеного, суд вважає, що дія положень Указу Президента України «Про деякі заходи дерегулювання підприємницької діяльності» №817/98 від 23.07.1998 року не розповсюджується на проведення камеральних перевірок.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001252600/0 від 20.05.2004 року, яким на позивач накладено штраф за затримку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань до 30 днів в сумі 2644, 82 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001242600/0 від 20.05.2004 року, яким на позивач накладено штраф за затримку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань від 30 до 90 днів в сумі 165, 28 грн. є правомірними, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя О.В. Басай
Постанова в повному обсязі складена 07.12.2009 року