Справа №3-1334/09

ПОСТАНОВА

17 лютого 2009 року суддя Шевченківського районного суду м.  Києва Шибко Л. В.,  розглянувши матеріали,  які надійшли від ВДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.  Києві,  про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  уродженця АРК Крим,  громадянина України,  непрацюючого,  зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, -

за  ст.  122 ч.3 КУпАП

ВСТАНОВИЛА:

15 грудня 2009 року інспектором ДПС ДАІ Самсоненко В.А. складено протокол № АГ 007-217 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення,  водій ОСОБА_1 15.12.2009року,  приблизно о 09.13 годині на 69 км автодороги Київ-Харків керуючи автомобілем "Порше" державний номер НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знаку «Обмеження максимальної швидкості руху 60 км/год» рухався зі швидкістю 126 км/год,  чим перевищив швидкість на 66 км/год,  чим порушив п.12.9 ПДР України,  тобто вчинив правопорушення.

Оскільки дії водія ОСОБА_1 носили ознаки правопорушення,  передбаченого ч.3  ст.  122 КУпАП,  справу було направлено для розгляду до суду.

Судом приймалися міри,  щодо сповіщення ОСОБА_1  /повідомлявся за адресою вказаною правопорушником в протоколі про адміністративне правопорушення про достовірність якої свідчить його підпис в протоколі про адміністративне правопорушення/,  але сповіщення направлене на його адресу повернулося без вручення. Крім того,  як убачається з матеріалів адміністративної справи,  при складанні протоколу відносно ОСОБА_1  останній був повідомлений про розгляд справи в Шевченківському суді про що зазначено в самому протоколі. Неявка ОСОБА_1  судом розцінюється,  як спосіб ухилитися від стягнення,  передбаченого за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило,  а тому суд,  у відповідності до  ст.  268 КУпАП,  вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи,  ОСОБА_1  пояснення надати відмовився.

Дослідивши матеріали справи,  суд приходить до висновку,  що вина ОСОБА_1  у порушенні водієм транспортного засобу правил дорожнього руху,  що спричинило порушення,  передбачене ч.3  ст.  122 КУпАП та призвело до перевищення водієм транспортного засобу встановлених обмежень швидкості руху більш ніж на 50 км/год повністю підтверджується матеріалами справи.

Так,  відповідно до п. 12.9 ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість,  визначену технічною характеристикою транспортного засобу; перевищувати максимальну швидкість,  зазначену в пунктах 12.4-12.7,  на ділянці дороги,  де встановлено дорожні знаки 3.29,  3.31,  або на транспортному засобі,  на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 Правил.

Відповідно до п.п.1.3, 1.4,  1.5,  2.3-6 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України,  а також: бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те,  що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху,  загрожувати життю або здоров'ю громадян,  завдавати матеріальних збитків. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним,  стежити за дорожньою обстановкою,  відповідно реагувати на її зміну,  стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу,  технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

За таких обставин,  суд вважає доведеним,  що ОСОБА_1  вчинив правопорушення,  передбачене ч.3  ст.  122 КУпАП.

Призначаючи ОСОБА_1  вид та міру адміністративного стягнення,  судом враховується підвищена небезпека вчиненого останнім правопорушення,  відсутність обставин,  які пом'якшують або обтяжують відповідальність,  особу порушника,  його майновий стан,  відношення ОСОБА_1  до скоєного,  яке полягає у байдужому ставленні до скоєного ним правопорушення.

Наведені в матеріалах обставини свідчать про достатність підстав вважати,  що застосування до ОСОБА_1  адміністративного стягнення у виді штрафу,  з урахуванням особи правопорушника,  буде визнано недостатнім,  а тому суд приходить  до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у виді громадських робіт у межах санкції,  передбаченої ч.3  ст.  122 КУпАП.

Керуючись  ст.  33,  34,  122 ч.3 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати -винним у вчиненні правопорушення,  передбаченого ч.3  ст.  122 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком на 35 годин.

Постанова може бути оскаржена особою,  яку притягнуто до адміністративної відповідальності,  її законним представником,  захисником,  потерпілим,  його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду м.  Києва через Шевченківський районний суд м.  Києва.