Справа № 2-5505/09

РІШЕННЯ

 Іменем України

15 квітня 2009 року Шевченківський районний суд м.  Києва у складі: головуючого - судді Малинникова О.Ф. при секретарі - Комаревцевій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ „Міллайт" про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,  -

встановив:

У грудні 2008 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТзОВ „Міллайт" про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначила,  що з 1 жовтня 2006 року працює за сумісництвом на посаді фінансового директора у відповідача. Починаючи з 01.02.2007 року відповідач без попередження знизив розмір заробітної плати,  обумовленої при прийнятті на роботу,  а з 01.01.2008 року припинив виплату,  на її запити не надавав відповіді. Заборгованість по заробітній платі складає: за 2007 рік за 12 місяців із 36 480 грн. сплачено 6216,  заборгованість - 30 264 грн.; за 2008 рік 33 440 грн..

Оскільки діями відповідача завдані їй моральні страждання,  просив відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5000грн.

З огляду на викладене позивач просив стягнути з відповідача 63, 704 грн.,  заборгованості по заробітній платі та 5000 грн. - відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав,  зазначених у позовній заяві та надав до суду уточнення позовних вимог щодо стягнення заборгованості по заробітній платі та просив стягнути 28 505 грн.

Представник відповідач у судове засідання не з'явився. Судові повістки з повідомленнями про час та місце розгляду справи були направлені відповідачу,  заяв про участь у розгляді справи не надійшло. У судовому засіданні було заявлено клопотання представником позивача про заочний розгляд справи.

Ухвалою від 15 квітня 2009 року постановлено про заочний розгляд справи.

Суд,  заслухавши пояснення представника позивача,  дослідивши матеріали справи,  вважає позов таким,  що підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи що з 1 жовтня 2006 року працює за сумісництвом на посаді фінансового директора у відповідача. Починаючи з 01.02.2007 року відповідач без попередження знизив розмір заробітної плати,  обумовленої при прийнятті на роботу,  а з 01.01.2008 року припинив виплату,  на її запити не надавав відповіді. Заборгованість по заробітній платі складає: за 2007 рік за 12 місяців із 36 480 грн. сплачено 6216,  заборгованість - 30 264 грн.; за 2008 рік 33 440 грн. Оскільки діями відповідача завдані їй моральні страждання,  просив відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5000грн.

За наданою довідкою про доходи (додаток № 3) позивачці була нарахована заробітна плата за січень 2007 року - 3040 грн.,  за лютий 2007 року - 440 грн. Відповідачем за період 2007 року повинна бути виплачена заробітна плата 36 480 00 грн.,  але фактично була сплачена 7 975 00 грн. при цьому залишилась заборгованість по невиплаченій заробітній платі на суму 28 505 00 грн. Тому суд вважає за даних обставин підлягає стягненню середній заробіток за період затримки виплати заробітної плати відповідачем за період несплачених місяців 2007 року,  в сумі 28 505 00 грн.

Згідно із  ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним
органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі,  якщо порушення його
законних прав призвели до моральних страждань,  втрати нормальних життєвих
зв'язків     і     вимагають     від     нього     додаткових     зусиль     для

організації свого життя.

Виходячи із цих положень та Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди " позивачем не надано доказів щодо спричинення йому моральної шкоди. Посилання на те,  що причина звільнення є систематична невиплата заробітної плати відповідачем не відповідає наказу про звільнення з підстав п.1  ст. 36 КЗпП. Тому в враховуючи,  що посилання позивача на спричинення йому моральної шкоди не знайшли підтвердження при розгляді справи,  суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи викладене,  на підставі  ст.  ст.  47,  94,  115,  116,  117,  237-1 КЗпП України,  керуючись  ст.  ст. . 10, 11, 57.60, 88, 209, 212, 213, 214,  215,  218, 223 ЦПК України,  суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ТзОВ „Міллайт" про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ТзОВ „Міллайт" на користь ОСОБА_1 28 505 00 (двадцять вісім тисяч п'ятсот п'ять) грн. 00 коп. та 8 (вісім) грн. 50 коп. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Заява про перегляд заочного рішення ,  судом,  що його ухвалив може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заява про оскарження рішення може бути подана через Шевченківський районний суд м.  Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається також через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги надсилається особою,  яка її подає до Апеляційного суду м.  Києва.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.