ПОСТАНОВА        

Іменем України

19 листопада 2010 року        Справа № 2-а-6282/10

Харківський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді        - Савченко Г.М.

при секретарі судового засідання        - Ямщиковій М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в с. Покотилівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Харківському районі про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати діяльність відповідача незаконною, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити йому державну пенсію та додаткову пенсію виходячи із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком з 01.01.2004р. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, стягнути з відповідача на його користь заборгованість з виплати державної та додаткової пенсій.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Суд, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Позивач ОСОБА_1 народився 09.05.1954р.

Позивач є інвалідом 3-ї групи, що підтверджується довідкою МСЕК серія ХАР-03 №003410, а також перебуває на обліку як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до 1-ї категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією посвідчення серія А № 012409, що видане 02.02.1993р., а також отримує пенсію в УПФУ Харківського району по інвалідності 3 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Відповідач не заперечує того факту', що Позивач є інвалідом 3-ї групи, та учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до 1-ї категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Враховуючи зазначений статус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до вимог ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 06.06.1996р. пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, Одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986- 1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” (1788-12). В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по І групі інвалідності — 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності — 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності — 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам — 3 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України”.

Згідно ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 1 категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірах: інвалідам 2 групи - 75% мінімальної пенсії за віком, інвалідам 3 групи - 50% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по І групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по І групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Також, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"’

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційними.

Положення п.28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» - втратило чинність 22.05.2008 року.

Таким чином, протягом періоду часу з 1.01.2008 року до 22.05.2008 року діяла нова редакція ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що зумовлює відсутність підстав для визнання неправомірними дій відповідача по виплаті позивачу пенсії у розміру нижчому, ніж 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії нижче ніж 75% мінімальної пенсії за віком.

Отже, органи Пенсійного фонду України, здійснивши у зазначений період, виплату пенсії у розмірах, встановлених законом про Державний бюджет на відповідний рік, правомірно діяли, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України. Таким чином, з 1.01.2008 року до 22.05.2008 року органи Пенсійного фонду України не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції закону від 06.06.1996 р., оскільки протягом цього часу положення вказаного закону в зазначеній редакції не діяли.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2004р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. під час обчислення пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. та статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Право позивача на отримання пенсії в розмірі передбаченому ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» гарантовано також ст. 46 Конституції України.

Отже, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачу необхідно застосувати положення ст..50, ч.4 ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вищезазначені постанови КМ України, які істотно звужують обсяг соціальних прав позивача, встановлених законом.

Порядок перерахунку пенсії Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлений, між тим, це є підставою для застосування судом при розгляді цього спору аналогії закону на підставі ч.7 ст.7 КАС України.

Статтею 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (після внесення змін Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідний перерахунок пенсії позивача, її максимальний розмір визначається ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка теж є відсильною нормою з посиланням на ст.ст. 28, 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зі змісту ст.ст. 50,54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В зв'язку з чим, суд не приймає до уваги положення ч. З ст. 28 Закову України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановленим абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. ст. 49, 50,54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч. З ст. 67 зазначеного Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1,2,3,4, категорій.

Частиною першою ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Оскільки позивачеві слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитися з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що здійснити перерахунок пенсії та додаткової пенсії позивачу слід з 01.01.2007р. но 31.12.2007р. та 22.05.2008 року з наступним перерахунком відповідно до змін діючого законодавства, відповідно до ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», де вказано, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорії.

Враховуючи викладене, суд вважає, що бездіяльність відповідача по перерахунку пенсії позивачу є протиправною, та такою, що порушує права позивача.

Таким чином, з метою захисту та поновлення прав позивача суд вважає за необхідне визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язати останнього здійснити перерахунок пенсії та виплатити перераховані суми позивачу.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по пенсії, суд вважає, необхідним в задоволені позову в цій частині відмовити, тому що така заборгованість на даний час відсутня, оскільки відповідач не здійснив перерахунок пенсії позивача, а суд не може перебирати на себе функції відповідача та перерахунок пенсії.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6-14, 71,159-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність відповідача ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Харківському районі Харківської області щодо нездійснення перерахунку та призначення ОСОБА_1 пенсії як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Харківському районі Харківської області зробити перерахунок ОСОБА_1 основної пенсії у відповідності до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у відповідності до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове ^державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 01.01.2004 р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008 року з наступним перерахунком цих сум відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.З ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:         Г.М. Савченко