Справа № 1-409/2009  

ВИРОК

ІМЕНЕМ                     УКРАІНИ

21 жовтня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі :

головуючого                 судді     Овсеп’ян Т.В.

при секретарі                         Семку М.О.

за участю прокурора                     Колеснікової Т.В.    

захисників                                                        ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу  по обвинуваченню        

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Боровиця Коростенського району Житомирської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою /6 класів/, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого вироком Коростенського районного суду Житомирської області за ч.3 ст.140 до 3-х років позбавлення волі; вироком Солом’янського районного суду м. Києва від 07.10.2002 року за ч.1 ст.186 КК України до 1-го року позбавлення волі; вироком Коростенського районного суду Житомирської області за ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ст.70, 71, 72 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 13.09.2005 р. згідно постанови Богунського районного суду м. Житомира умовно-достроково на строк 4 місяці 3 дні,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Бендери Молдова, росіянина, громадянина Молдови, з неповною середньою освітою /8 класів/, одруженого, маючого дитину ІНФОРМАЦІЯ_6, не працюючого, проживаючого за адресою: Молдова, АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця с. Цінева, Рожнятівського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого вироком Броварського районного суду Київської області від 13.12.2001 р. за ч.2 ст.141, ч.2 ст.142, 42 КК України до 5-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений з місць позбавлення волі 24.12.2005 р. по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_3, маючи умисел на скоєння розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном громадян, 15.03.2006 року біля 13 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою з
ОСОБА_6, ОСОБА_4 та двома особами жіночої статі, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, після сумісного розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в пішохідному повітряному переході від Приміського вокзалу станції Київ-Пасажирський до вул. Старовокзальна в м. Києві, під вигаданим мотивом вивели ОСОБА_7 з його господарською сумкою з речами та господарською сумкою з речами ОСОБА_8 в безлюдне місце під пішохідний повітряний перехід. Так, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою та згідно розподілених злочинних ролей з ОСОБА_6, ОСОБА_4 та двома особами   жіночої статі, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, реалізуючи свої злочинні наміри на скоєння розбійного нападу на ОСОБА_7, підійшов ззаду до ОСОБА_7 і, підставивши рукою до його шиї заздалегіть заготовленого для скоєння розбійного нападу розкладного перочинного ножа, висловив на адресу потерпілого погрози застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та вимогу негайної передачі його господарської сумки з особистими речами та господарської сумки з речами ОСОБА_8, які ОСОБА_7 сприйняв як реальні. В цей же час ОСОБА_4, діючи згідно розподілених злочинних ролей, наніс удар рукою в область голови над лівим оком ОСОБА_7, спричинивши останньому тілесні ушкодження та фізичну біль, від яких останній випустив з рук господарські сумки на землю. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, нанесли по декілька ударів руками та ногами по голові та тілу потерілого ОСОБА_7, спричинивши останньому тілесні ушкодження та біль, і збивши останнього з ніг, повалили його на землю. Використовуючи безпорадний стан потерпілого, який виник внаслідок узгоджених злочинних дій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та двох осіб жіночої статі, ОСОБА_4 зняв з лежачого на землі ОСОБА_7 його коричневу зимову куртку, вартістю 270 грн. В цей же час, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з вищевказаними особами, вістрям заздалегідь заготовленого для розбійного нападу перочиного ножа наніс удар в праву затилочну частину голови лежачого на землі потерпілого ОСОБА_7, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді різаної рани довжиною 1,9 см, що є небезпечними для життя та здоров’я потерпілого під час нанесення. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння особистими речами лежачого на землі потерпілого, ОСОБА_3 зняв з лежачого на землі потерпілого ОСОБА_7 його коричневий светр на замку, вартістю 90 гривень. В цей час дві особи жіночої статі, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, використовуючи безпорадний стан лежачого на землі побитого ОСОБА_3 та ОСОБА_4   потерпілого ОСОБА_7, заволоділи господарською сумкою ОСОБА_7, вартістю 10 гривень, в якій знаходилися: чорні чоловічі туфлі, вартістю 70 гри.; дві теплі рубавши, вартістю по 45 гри. кожна; чоловічий светр, вартістю 130 грн.; спортивні штани, вартістю 40 гри.; робочі штани, вартістю 30 грн.; майка, вартістю 15 грн.; махровий рушник, вартістю 35 грн., грошові кошти в сумі 80 грн.; балоньова синя куртка з червоними вставками, вартістю 40 грн. та продукти харчування, які цінності не представляють, а також господарською сумкою ОСОБА_8 вартістю 10 гривень, в якій знаходилися: чорні чоловічі туфлі, вартістю 60 грн., спортивні штани, вартістю 15 гривень, бритва, вартістю 70 гривень, постільна білизна, вартістю 80 гривень, тільняшка, вартістю 15 гривень; дві майки, вартістю по 10 грн. кожна; два дезодоранти, вартістю по 20 грн. кожен; шампунь, вартістю 10 грн.; мило, вартістю   2 грн ., зубна щітка та зубна паста, вартістю 10 гривень, в’язана шапочка, вартістю 15 гривень та кашкет, вартістю 25 гривень.   Продовжуючи свої злочинні дії направлені на утримання та остаточне заволодіння господарськими сумками з речами ОСОБА_7 . та ОСОБА_8, ОСОБА_6 діючи узгоджено з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та особами жіночої статі, не дав можливості повернути ОСОБА_7 відібрані в нього господарські сумки з речами, і руками відштовхнув останнього від даних речей, які в цей час розбирали дві особи жіночої статі. Після чого ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та особи жіночої статі, з метою утримання відібраного під час розбійного нападу майна, вивели потерпілого ОСОБА_7 з-під повітряного пішохідного переходу до залізничної колії Північної платформи № 1, де нанесли ОСОБА_7 декілька ударів руками та ногами в область голови та тіла, чим спричинили йому тілесні ушкодження та фізичний біль, після чого з місця скоєння злочину зникли, заволодівши речами ОСОБА_7 та ОСОБА_8, розпорядилися ними на власний розсуд.

    Згідно даних висновку судово-медичної експертизи № 3033 від 20.03.2006 року у потерпілого ОСОБА_7 були явлені наступні тілесні ушкодження: ссадини в лівій надбрівній області, на спинці носа, поверхнева різана рана м’яких тканей затилочної області. Вказані тілесні ушкодження у вигляді ссадини, спричинені тупими предметами, могли виникнути 15.03.06 р. від дії леза ножа, і відносяться до легких тілесних ушкоджень. В результаті розбійного нападу, скоєного ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та двома особами жіночої статі, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, ОСОБА_7 завдано матеріальні збитки на суму 900 гривень, та ОСОБА_8 на суму 372 гривні.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину не визнав та пояснив, що 15 березня 2006 року знаходився у повітряному переході на залізничному вокзалі та шукав свою дівчину на ім’я ОСОБА_2. Через деякий час він побачив ОСОБА_2 в компанії незнайомих йому осіб, як потім з’ясувалось: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ще декількох осіб. Він покликав свою дівчину й та відповіла, що йде, але ОСОБА_7 сказав, що вона нікуди йти не буде, та почав висловлюватись нецензурною лайкою. В зв’язку з чим у нього з ОСОБА_7 виник конфлікт і він наніс останньому декілька ударів, а саме: рукою в обличчя та ногою в груди, та щоб заспокоїтись він пішов до кафе випити. Через деякий час він йшов по повітряному переходу і зустрів там ОСОБА_7, який його затримав, потім туди ж підійшов ОСОБА_8 та охоронці, які доставили їх втрьох до чергової частини відділу міліції. В приміщенні чергової частини до нього застосовувались недозволені заходи з боку працівників міліції, які вимагали його зізнатись у скоєнні злочинів, які він не вчиняв. Стверджує, що раніше не був знайомий ані з ОСОБА_6, ані з ОСОБА_4, будь-яких злочинів з ними не вчиняв. Вважає, що потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 оговорюють їх під тиском з боку працівників міліції.

В той же час, визнає факт вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_7, оскільки на грунті ревнощів до своєї дівчини наніс декілька ударів потерпілому, але ніякого розбійного нападу не вчиняв.

Також зазначив, що під час затримання та проведення досудового слідства до нього застосовувались недозволені заходи з боку працівників міліції, тому показання, які він давав на досудовому слідстві не відповідають дійсності.    

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину не визнав та пояснив, що 17 березня 2006 року він був затриманий працівниками міліції на залізничному вокзалі та доставлений до чергової частини, де він дізнався про те, що на нього вказали два потерпілих як на особу, яка причетна до скоєння розбійного нападу. Також зазначив, що на даний час не пам’ятає обставини проведення ним 15 березня 2006 року, не може пригадати чи бачив він в той день ОСОБА_7 та ОСОБА_8, чи був він на вокзалі в цей день. Крім того вказує на застосування до нього недозволених заходів дізнання та досудового слідства з боку працівників міліції. Також не може пригадати чи ознайомлювався він з письмовими показаннями, які підписував на досудовому слідстві. Стверджує, що ніяких злочинів він не вчиняв, майно, яке належить потерпілому було ним знайдено.  

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину не визнав та пояснив, що 15 березня 2009 року він приїхав на залізничний вокзал, щоб найняти людей для будівельних робіт. В той же час зустрів хлопців, з якими пішов в кафе випити. Як потім з’ясувалось, це були потерпілі по справі, також з ними були і інші особи - хлопці та дівчата. Через деякий час після вживання спиртного йому стало погано, і він вийшов на вулицю на свіже повітря, де притулився до стіни та був затриманий працівниками міліції, які в подальшому, застосовуючи до нього недозволені заходи ведення дізнання та досудового слідства, примушували зізнаватись у злочині, який він не вчиняв.

Стверджує, що ані ОСОБА_3, ані ОСОБА_6 раніше не знав. З потерпілими познайомився 15 березня 2006 року, разом розпивали горілку, яку придбавав ОСОБА_7. В той день дуже багато випив, але ніяких злочинів не вчиняв. Вважає, що потерпілі його обмовляють, оскільки були п’яні.

На досудовому слідстві підписував показання, які не відповідають дійсності, в зв’язку з застосуванням з боку працівників міліції фізичного та психологічного тиску.

Незважаючи на те, що свою вину у вчиненому злочині, передбаченому ч.2 ст.187 КК України підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не визнали, їх винність в інкримінованому злочині підтверджується іншими зібраними по справі доказами в їх сукупності, а саме:

- показаннями допитаного в стадії досудового слідства як підозрюваного, так і обвинуваченого ОСОБА_3, який свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України визнав і пояснив, що 15.03.2006 року, знаходячись на залізничному вокзалі, в обід він разом із ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ще з однією дівчиною, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 випили горілки в переході “труба” біля ескалатора. Після цього ОСОБА_8 та жінка пішли купувати квитки, ОСОБА_6 десь відійшов, а він разом з ОСОБА_4 та дівчатами вивели ОСОБА_7 під “трубу” поряд залізничних колій. Там він разом з ОСОБА_4 почали бити ОСОБА_7. Він двічі вдарив ОСОБА_7 в обличчя, куди бив ОСОБА_4 не пам’ятає, бо був п’яним. Чи бив він ножем  ОСОБА_7 та чи забирав у нього речі він також він не пам’ятає. Пам’ятає, що віддавав ОСОБА_7 трудову книжку. Після того він ще бився з ОСОБА_7 в “трубі” і звідти його охоронець фірми “А-1” та працівники міліції доставили до чергової частини ЛВ на станції Київ-Пасажирский;

                                        /Т.1 а.с.35, 83, 100, 305/

- показаннями допитаного в стадії досудового слідства як підозрюваного, так і обвинуваченого ОСОБА_6, який свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України визнав частково і пояснив, що 15.03.2006 року, знаходячись на залізничному вокзалі, вранці він пив горілку з якоюсь жінкою та дівчиною на ім’я ОСОБА_2 в повітряному переході. Після того ходив по переходу та бачив ОСОБА_3, “ОСОБА_25”, дівчину в білій куртці, як її звати він не знає, дівчину на ім’я ОСОБА_2 та ще двох раніше незнайомих йому чоловіків, які стояли і пили горілку. Він з ними не пив, він підійшов до них поговорити і один чоловік купив йому пачку цигарок. Потім він пішов від них і ходив по вокзалу. Біля 13 години він пішов в туалет під повітряний пішохідний перехід. Коли він зайшов туди, то побачив, що ОСОБА_3, “ОСОБА_25” б’ють лежачого чоловіка. При цьому ОСОБА_3 кричав, що хоче вдарити його ножем. Він схватив ОСОБА_3 і відтягнув його. Вадим його відштовхнув і він впав на лежачого чоловіка. Потім він відійшов від них, і чи після того ОСОБА_3 бив ножем лежачого чоловіка він не бачив. Також за огорожею стояв якийсь чоловік з палкою, який кричав, щоб забрали ОСОБА_3 та “ОСОБА_25”, які продовжували бити чоловіка. Він вибрав з розкидних речей собі теплу рубашку темно-синього кольору, трохи печива і пішов до повітряного переходу. А там залишилися ОСОБА_3, “ОСОБА_25” та чоловік якого вони били. Потерпілого він не бив, а лише взяв рубашку з розкиданих сумок дівчатами.

В переході ОСОБА_6 одів собі дану рубашку, бо було холодно. Після того він ОСОБА_3, “ОСОБА_25”, дівчат та чоловіка, якого вони били більше не бачив.

17.03.2006 року біля 15 години 30 хв. він був в залі очкування №3 з дівчиною по імені ОСОБА_26, поруч них сиділо двоє дітей та молодий хлопець ОСОБА_14, вдітий в красну куртку з синіми вставками. В цей час до них підійшли працівники міліції з тим чоловіком, що його били 15.03.2006 року ОСОБА_3 та “ОСОБА_25” і доставили до СВ ЛВ на станції Київ-Пасажирський. Там в нього вилучили рубашку темно-синього кольору;

                /Т.1 а.с. 93, 104, 296/

- аналогічні показання ОСОБА_6 давав під час допиту його на досудовому слідстві як свідка;   /Т.1 а.с.71/

- показаннями допитаного в стадії досудового слідства як підозрюваного, так і обвинуваченого ОСОБА_4, який свою вину в скоєному злочині, передбаченому ч. 2 ст. 187 КК України не визнав і пояснив, що 15.03.2006 року в обід у “трубі” він познайомився з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з якими випив пляшку горілки. З ними ще пили ОСОБА_3, ОСОБА_6 та дві дівчини ОСОБА_2 та ОСОБА_27, яких знає наглядно. Вони пили спочатку в “трубі”, а потім в кафе по вул. Старовокзальній, після чого повернулися в “трубу”. Він посварився з ОСОБА_6 і пішов спати під “трубу”. Там його розбудили і затримали працівники міліції;

                /Т.1 а.с.43, 84, 110, 284/

- показаннями допитаного в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_7, який пояснив, що 15.03.2009 року о 09 год. 30 хв. потягом сполученням “Херсон-Київ” приїхав з дому на залізничний вокзал станції Київ-Пасажирский і пішов в сторону метро, щоб поїхати до себе на будівництво. Біля входу до станції метро “Вокзальна” він познайомився з раніше не знайомим йому ОСОБА_8. В розмові з ним дізнався, що він також приїхав на роботу до м. Києва. Вони розмовляли з ОСОБА_8 про те, де можна підзаробити та пішли пообідати. Далі зайшли в повітряний перехід, який веде від Приміського вокзалу станції Київ-Пасажирский до вул. Старовокзальної і там зверху, біля ескалатора стали поруч бетонних поручнів. Він та ОСОБА_8 достали продукти харчування, які привезли з собою в сумках, пляшку 0,35 л. та пляшку 0,35 л. ром-коли. Вони випили 50 гр. горілки і почали обідати. Це було біля 11 год. 30 хв. Коли вони обідали, то до них підійшов раніше незнайомий йому чоловік, як він дізнався пізніше ОСОБА_12. Він попросив його, щоб він налив йому 100 гр. горілки, бо йому погано. ОСОБА_8 налив йому 100 гр. горілки, які ОСОБА_4 випив і закусив їх продуктами. Після чого він відійшов і стояв поруч них зі своєю компанією. До даної компанії входили дві дівчини, жінка похилого віку та ще один хлопець, як він дізнався пізніше ОСОБА_3, та чоловік віком біля 30 років. Після того до них з ОСОБА_8 підійшла дівчина в білій куртці, віком біля 19-20 років, жінка похилого віку, дівчина з чорним волоссям, віком 25-28 років на ім’я ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Також до них підходив і ОСОБА_6 Дівчат ОСОБА_8 пригостив ром-колою, а ОСОБА_3 горілкою. Вони всі стояли і розмовляли. ОСОБА_4 почав жалітися ОСОБА_8, що немає чим доїхати додому і він йому дав 2 грн. Жінка похилого віку сказала, що вона хоче поїхати до дому, але в неї немає грошей та документів і ОСОБА_8 сказав, що купить їй квиток на електричку. Після того ОСОБА_8, залишивши на нього свою господарську сумку з речами, та жінка похилого віку пішли купувати їй квиток, він залишився з двома хлопцями та двома дівчатами.

ОСОБА_8 та жінка похилого віку не поверталися біля півгодини та біля 13 год. дівчина, що була в білій куртці сказала, що ОСОБА_8 та жінка похилого віку прийдуть на платформу і треба чекати їх там. Вона також сказала, щоб вони пішли коротшою дорогою. ОСОБА_7 взяв свою господарську сумку з речами та господарську сумку ОСОБА_8 і пішов разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та дома дівчатами. Вони всі разом вишли на вул. Старовокзальну, там через металеві ворота зайшли під повітряний перехід, де знаходиться сміттєзвалище. Виявилось, що там не було ніякого перону та нікого з людей. Тут він запитав у ОСОБА_4 де ОСОБА_8 з жінкою похилого віку, на що він відповив, що ті зараз сюди прийдуть. Він поставив сумки на землю і разом з хлопцями та дівчатами чекали ОСОБА_8. Його не було і він, узявши сумки в руки, хотів піти в сторону залізничних колій. Але в цей час ОСОБА_3 підставив йому до горла перочиний ножик з коричневою ручкою і сказав, щоб він кидав сумки. Він сприйняв дану погрозу як реальну та стояв не рухаючись, бо боявся що він йому переріже горло. В цей час ОСОБА_4 кулаком вдарив його в ділянку лоба над лівим оком. Він похитнувся, пустив сумки на землю. Після того ОСОБА_3 забрав ножа і разом із ОСОБА_4 почали його бити руками та ногами по різним частинам тіла та голови. Він оборонявся та питав, навіщо вони його б'ють. Скільки ударів вони йому нанесли та хто саме, він не бачив, так як закривався. ОСОБА_4 повалив його на землю та вони вдвох знову його лежачого на землі били руками та ногами по голові та тілу. Він закрив голову руками. ОСОБА_4 сів на нього зверху та почав стягувати з його коричневу зимову куртку, вартістю 270 грн. І зняв її з нього. В цей же час ОСОБА_3 сказав, що він його не зарізав спочатку і щоб ОСОБА_4 дав йому встромити ножа в голову. Одразу ж ОСОБА_3 вдарив його вістрям леза перочиного ножика зверху по голові. З голови пішла кров і йому стало дуже   боляче. ОСОБА_3 зняв з нього коричневу кофту на замку, вартістю 90 грн. Він залишився лежати на землі в одній рубашці. Потім він встав та пішов забирати свою та ОСОБА_8 сумки. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відходили з його речами. Біля сумок, він побачив ОСОБА_6, який відштовхнув його від сумок з речами, біля яких він рився з дівчатами. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . кинули його куртку та кофту під трубу і накинулися на нього знову. ОСОБА_3 йому сказав, що тут нічого його не має та щоб він йшов звідти. Він зрозумів, що речей у них не забере та запитав, як вийти звідти. Тоді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вивели його з під повітряного переходу до залізничних колій. Там ОСОБА_4 повернувся до сумок, а ОСОБА_3 сказав, щоб він не навіть не думав йти в міліцію. Він подивився в карман рубашки, там була тільки трудова книжка, а паспорта не було, можливо він вилетів коли його били під переходом. Він сказав, щоб повернули йому паспорт. Це почув ОСОБА_4, і повернувся до них. На залізничних коліях його знову почали бити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 руками та ногами по голові та тілу. В цей час по сусідній колії йшов поїзд і вони повернулися назад під повітряний перехід. Коли поїзд пройшов, він піднявся, підібрав з землі трудову книжку та пішов знову під   повітряний перехід. Коли він підійшов до них, то побачив, що дівчата риються в його та ОСОБА_8 сумках. Його побачили ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і почали знову бити руками та ногами по голові та тілу. Він оборонявся від них. Під час його побиття до нього підійшла дівчина в білій куртці й відала йому паспорт, сказавши при цьому, щоб він йшов звідти бо вони його заріжуть, чи вб'ють. Забравши паспорт, він пішов в сторону залізничних колій, по яким вийшов на Північну платформу. В ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишилася його господарська сумка, вартістю 10 грн., в якій були: туфлі чорного кольору, вартістю 70 грн., дві рубашки теплі по 45 грн.. светр 130 грн., штани спортивні 40 грн., робочі штани, вартістю 30 грн., майка 15 грн., полотенце махрове, вартістю 35 грн., гроші в сумі 80 грн., синя куртка з червоними вставками, вартістю 40 грн. та продукти харчування, які цінності не представляють. Всього вони в нього забрати речей на грошей суму 900 грн.

Вийшовши на Північну платформу, він знову пішов в повітряний перехід, де він зустрів жінку похилого віку, у якої запитав про ОСОБА_8. Остання відповіла, що він їй взяв квиток на поїзд. ОСОБА_7 сказав, що її знайомі його побили та забрали сумки і потрібно розібратися. Вони знову повернулися до того місця, де обідали. Там стояв ОСОБА_8 і розмовляв з дівчиною в білій куртці. ОСОБА_8, побачивши його   запитав, де сумки та чому він побитий. На що він відповів, що хлопці побили його та забрали речі. В цей час до них підійшов ОСОБА_3, якого вони затримали. Дівчина та жінка втекли. Потім прийшли охоронець та працівники міліції й відвели його, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 до чергової частини ЛВ на станції Київ-Пасажирський.

Також через деякий час до ЧЧ ЛВ на станції Київ-Пасажирський співробітники міліції привели другого чоловіка, який з ОСОБА_3 його бив і забирав речі. Вказаний чоловік назвався ОСОБА_4.

Після розбійного нападу на нього та проведення з ним слідчих дій, 15.03.2006 року він пішов на залізничний вокзал станції Київ-Пасажирський де переночував. Після того 16 та 17 березня 2006 року він ходив по вокзалу станції Київ-Пасажирський та шукав дівчат, що були разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також свої речі. 17.03.2006 року біля 15 год 30 хв. він проходив по залу очікування № 3 і побачив раніше незнайомого йому молодого хлопця, на якому була вдіта його балоньова куртка синього кольору в червону полоску та чорний светр. Хлопець сидів на лавочці. Поруч нього сидів чоловік по імені ОСОБА_6, який 15.03.2006 року біля 12 год. підходив до нього, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та двох дівчат, коли вони обідали в повітряному переході. Також тоді, коли його били ОСОБА_4 та ОСОБА_3, з нього стягнули куртку та светр, й коли він піднявся, то побачив даного ОСОБА_6, який бачив, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 його б’ють, і стояв біля його та ОСОБА_8 сумок. Й коли він хотів забрати дані сумки, то саме ОСОБА_6 відштовхнув його від сумок і дівчата почали в них ритися. На ОСОБА_6 була вдіта його тепла рубашка темно-синього кольору. Він, побачивши свої речі на вказаних хлопцях, пішов та повідомив про це співробітників міліції ЛВ на станції Київ-Пасажнрський. Після цього вказані чоловіки були також затримані працівниками міліції. В міліції хлопець, на якому була вдіта його куртка синього кольору та чорний светр назвався ОСОБА_14, а чоловік вдітий в його рубашку темно-синього кольору назвався ОСОБА_6;

    -  показаннями допитаного в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_8, який пояснив, що 15.03.2006 року біля 11 год. він біля входу до станції метро "Вокзальна" познайомився з раніше незнайомим йому ОСОБА_7, в розмові з яким дізнався, що він також приїхав шукати роботу до м. Києва по будівництву. Вони розмовляли про те, де можна підзаробити й пішли пообідати. Далі зайшли в повітряний перехід, який веде від Приміського вокзалу станції Київ-Пасажирський до вул. Старовокзальної, і там зверху, біля ескалатора стати поруч бетонних поручнів. Вони дістали продукти харчування, які привезли з собою в сумці, а також пляшку 0.35 л. горілки та пляшку 0,35 л. ром-коли. Випили по 50 гр. горілки та почали обідати. Це було біля 11 год. 30 хв. Коли вони обідали, то до них підійшов раніше не знайомий йому чоловік, як він дізнався пізніше ОСОБА_4. Він попросив ОСОБА_7, щоб йому налили 100 гр. горілки, бо йому погано. Він налив останньому 100 гр. горілки, які ОСОБА_4 випив і закусив продуктами. Після чого він відійшов і стояв поруч них із своєю компанією. В дану компанію входило дві дівчини, жінка похилого віку та ще один хлопець, як він дізнався пізніше - ОСОБА_3, та чоловік віком біля 30 років. Після того до них з ОСОБА_7 підійшли дівчина в білій куртці, віком біля 19-20 років, жінка похилого віку, дівчина з чорним волосям, віком біля 25-28 років по імені ОСОБА_2, після неї до них підійшов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Даних дівчат він пригостив ром-колою, а ОСОБА_3 горілкою. Вони всі стояли і розмовляли. ОСОБА_4 почав жалітися, що немає чим доїхати додому і він йому дав 2 грн. Жінка похилого віку сказала, що вона хоче поїхати додому, але в неї немає грошей та документів і він сказав, що купить їй квиток на електричку. Після того він, залишивши на ОСОБА_7 свою господарську сумку з речами, разом з жінкою похилого віку пішли купувати їй квиток, а ОСОБА_7 залишився з двома хлопцями та двома дівчатами. Він разом з жінкою, яка назвалася ОСОБА_15 пішли на Центральний вокзал, там були великі черги і вони після того пішли на Приміський вокзал, де він ОСОБА_15 за свої гроші взяв квиток на електричку до Одеси. Всього вони купували квиток ОСОБА_15 біля 30 хв. Після того він разом із ОСОБА_15 повернулись до повітряного переходу, до того місця це залишився ОСОБА_7 з сумками. Там ОСОБА_7 не було. Він запитав у ОСОБА_15, де ОСОБА_7 та хлопці, на шо вона відповіла, що десь повинні бути і пішла. В цей час підійшла дівчина, в білій куртці, він, запитав в неї, де ОСОБА_7 з сумками, на що вона сказала що не знає. В цей час до них підійшов ОСОБА_7, весь побитий і без сумок. Він запитав, що сталося і він йому сказав, що його побили ці хлопці, що залишалися з ним і разом з дівчатами забрали їхні сумки. В цей час до них підійшов ОСОБА_3, якого вони затримали, і коли підійшли охоронець та працівники міліції та відвели його, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 до чергової частини ЛВ на станції Київ — Пасажирський. Також через деякий час в ЧЧ ЛВ на станції Київ — Пасажирський працівники міліції привели другого чоловіка, який був разом з ОСОБА_3 та дівчатами. Даний чоловік назвався ОСОБА_4. ОСОБА_7 сказав, що саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3 побили його, а ОСОБА_6 та дівчата, які були заодно, забрали в нього їхні сумки. В його господарській сумці, вартістю 10 грн., в якій знаходилися наступні речі -туфлі чорні, вартістю 60 грн., спортивні штани, вартістю 15 грн., бритва вартістю 70 грн., постільна білизна вартістю 80 грн., тільняшка вартістю 15 грн., дві майки, вартістю по 10 грн., два дезодоранти, вартістю по 20 грн., шампунь, вартістю 10 грн., мило, вартістю 2 грн., зубна щітка паста загальною вартістю 10 грн., в'язана шапочка вартістю 15 грн. та кашкет, вартістю 25 гри. Всього майна на загальну суму 372 грн.

    - показанями допитаного в судовому засіданні як свідка ОСОБА_16 - охоронника охоронної фірми "А-1", який пояснив, що 15.03.2006 року о 08 год. він заступив на зміну по охороні громадського порядку на Північних платформах залізничного вокзалу станції Київ-Пасажирський. Біля 13 год. 30 хв. він знаходився на мосту Північних платформ і до нього підійшла не знайома йому жінка та повідомила що в повітряному переході від Приміського вокзалу станції Київ-Пасажирський до вул. Старовокзальної чиниться бійка. Він по радіостанції викликав наряд міліції та побіг до даного переходу. Неподалік від входу побачив, що назустріч йому йшло троє чоловіків. Один з них був у крові, а другий закрутивши руку за спину третьому, вів його. Він запитав у даних чоловіків, що сталося та чоловік, що був у крові, який назвався ОСОБА_7 та другий, який назвався ОСОБА_8, повідомили, що третій чоловік ще з одним, напали на ОСОБА_7 з ножем, побили його та забрали в нього його сумку та сумку ОСОБА_8 Вони вийшли на вулицю з переходу і очікували наряд міліції. Через кілька хвилин прийшов наряд міліції, який доставив потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7, затриманого чоловіка, який назвався ОСОБА_3 до чергової частини ЛВ на станції Київ-Пасажирський;

- показаннями допитаного в судовому засіданні як   свідка ОСОБА_17 . - міліціонера БППСМ при   ЛУ на ПЗЗ MBC України на транспорті, який пояснив, що 15.03.2006 року о 08 год він разом із міліціонером БППСМ ОСОБА_18 заступив на зміну по охороні громадського порядку на Приміському вокзалі та Північних платформах залізничного вокзалу станції Київ-Пасажирський. Біля 13 год 30 хв. вони знаходилися   на мосту Північних платформ і по радіостанції отримали повідомлення, що в повітряному переході від Приміського вокзалу станції Київ-Пасажирськнй до вул. Старовокзальної чиниться бійка. Вони одразу ж побігли до даного переходу. Неподалік від входу побачили, що назустріч їм йшло троє чоловіків та один охоронець фірми "А-1". Один з чоловіків був у крові, а другий закрутивши руку за спину третьому, вів його, поруч них йшов охоронець. Він запитав у даних чоловіків, що сталося, та чоловік, що був у крові, який назвався ОСОБА_7 та другий, який назвався ОСОБА_8 повідомили, що третій чоловік ще з одним, напали на ОСОБА_7 з ножем, побили його та забрали в нього його сумку та сумку ОСОБА_8 Вони, забравши підозрюваного, який назвався ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7, доставили їx до чергової частини ЛВ на станції Київ-Пасажирський;

    - показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19 - начальника сектору BKP ЛВ на станції Київ-Пасажирський, який пояснив, що 15.03.2006 року біля 14 год. до ЧЧ ЛB на станції Київ-Пасажирський працівниками БППСМ ЛУ на ПЗЗ були доставлені потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_8 та підозрюваний ОСОБА_3 В розмові з ОСОБА_7 останній повідомив, що в цей день 15.03.2006 року біля 13 год. під повітряним пішохідним переходом, який веде від Приміського вокзалу станції Київ-Пасажирський до вул. Старовокзальної - в "трубі" ОСОБА_3 разом із своїми знайомими чоловіками та жінками із застосуванням ножа напали на нього, побили його, при цьому ОСОБА_3 наніс йому удар ножем в голову. Після того вони зняли з нього його куртку, кофту та забрали господарські сумки з речами його та ОСОБА_8 ОСОБА_7 описав прикмети нападаючих на нього осіб. Ним разом з начальником сектору BKP ЛВ на станції Київ-Пасажирський ОСОБА_20 в ході проведених ОРМ, по прикметам, під повітряним пішохідним переходом - "трубі", був затриманий та доставлений до ЧЧ ЛB на станції Київ-Пасажирський ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11 Потерпілий ОСОБА_7, будучи в той час в приміщенні ЧЧ ЛВ на станції Київ-Пасажирський, впізнав у даному чоловікові особу, яка разом із ОСОБА_3 скоїла на нього розбійний напад. Інший потерпілий ОСОБА_8 вказав, що ОСОБА_4 до скоєння розбійного нападу на ОСОБА_7 розпивав з ним в повітряному пішохідному переході спиртні напої.

    Крім того, 17.03.2006 року біля 15 год. 30 хв. він знаходився біля кімнати міліції на вокзалі станції Київ-Пасажирський. В цей час до кімнати міліції звернувся потерпілий ОСОБА_7, який повідомив, що він побачив в залі очікування № З вокзалу станції Київ-Пасажирський ще одного чоловіка по імені ОСОБА_6, який був присутній під час розбійного нападу на нього 15.03.2006 року, й на даному чоловікові була вдіта його тепла рубашка темно-синього кольору. Поруч ОСОБА_6 сидів неповнолітній хлопець, на якому були одіті балоньова куртка синього кольору в червону полоску та чорний светр. Отримавши дану інформацію, він разом з потерпілим ОСОБА_7, оперуповноваженим BKP ЛВ на станції Київ-Пасажирський Панкратовим та працівниками БППСМ ЛУ на ПЗЗ затримали даних осіб і доставили до CB ЛВ на станції Київ-Пасажирський. Там чоловік по імені ОСОБА_6 назвався ОСОБА_6, і в нього було вилучено рубашку потерпілого ОСОБА_7, а неповнолітній назвався ОСОБА_14, в якого було вилучено куртку та светр потерпілого. Також потерпілий ОСОБА_7 підтвердив, що ОСОБА_6 приймав участь в розбійному нападі на нього, а неповнолітнього ОСОБА_14 він бачив вперше;

- показаннями допитаного на досудовому слідстві як свідка ОСОБА_18 - міліціонера БППСМ при ЛУ на ПЗЗ MBC України на транспорті, який дав пояснення, аналогічні показанням свідка ОСОБА_17;

                    /Т.1 а.с.58/

- показаннями допитаного на досудовому слідстві як свідка ОСОБА_15 - начальника чергової частини ЛВ на станції Кнїв-Пасажирський, який пояснив, що 15.03.2006 року він знаходився в приміщенні ЧЧ ЛВ на станції Київ-Пасажирський поруч оперативного чергового. Біля 13 год 45 хв. працівникамн БППСМ ОСОБА_18. та ОСОБА_17 . до кімнати оформлення адміністративних матеріалів були доставлені   двоє потерпілих - ОСОБА_7, який був весь побитий, та ОСОБА_8, а також підозрюваний ОСОБА_3;

                    /Т.1 а.с.59/

    - показаннями допитаного на досудовому слідстві як свідка ОСОБА_10 - міліціонера по охороні затриманих ЧЧ ЛВ на станції Київ-Пасажирський, який дав покази, аналогічні показам ОСОБА_22;

                    /Т.1 а.с.56/

    - показаннями допитаного на досудовому слідстві як свідка ОСОБА_20 - співробітника BKP ЛВ на станції Київ-Пасажирський, який дав покази, аналогічні показанням свідка ОСОБА_19;

                    /Т.1 а.с.82/

    Також винність підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в інкримінованому злочині підтверджується письмовими доказами по справі, а саме:

- даними протоколу огляду та вилучення від 15.03.2006 р., згідно якого у ОСОБА_3 було вилучено ніж; /а.с.5-7/

- даними протоколу огляду та вилучення у ОСОБА_6 речей потерпілого ОСОБА_7;         /Т.1 а.с.72/

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_7, згідно якого потерпілий на місці розповів про деталі вчинення на нього розбійного нападу і характер заподіяних йому тілесних ушкоджень; /Т.1 а.с. 20-24/

- даними протоколу огляду та вилучення речей потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час проведення відтворення обстановки та обставин події;

              /т.1 а.с.25/

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_8;  /Т.1 а.с. 26-27/

- даними протоколу огляду та вилучення у ОСОБА_14   речей потерпілого ОСОБА_7;  /Т.1 а.с.76/

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_23, під час якої ОСОБА_7 повністю підтвердив раніше дані показання;  /Т.1 а.с. 45-46/

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, під час якої потерпілий ОСОБА_7 повністю підтвердив раніше дані показання;  /Т.1 а.с.47-48/

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_3, під час якої потерпілий ОСОБА_8 повністю підтвердив надані раніше пояснення;  /Т.1 а.с. 49/

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_4, під час якої потерпілий ОСОБА_8 повністю підтвердив надані раніше пояснення;  /Т.1 а.с. 50/

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, під час якої потерпілий ОСОБА_7 повністю підтвердив надані раніше пояснення;  /Т.1 а.с. 73-74/

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, під час якої як ОСОБА_6 так і ОСОБА_3 підтвердили факт їхнього знайомства до 15 березня 2006 р. Крім того, ОСОБА_6 підтвердив раніше дані показання щодо його ролі та участі у скоєнні злочину щодо ОСОБА_7 Вказані показання підтвердив і ОСОБА_3, але зазначив, що не пам’ятає присутності ОСОБА_6. під час скоєння злочину, оскільки був п’яний;  /Т.1 а.с.85/

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, під час якої вони підтвердили факт їхнього знайомства до вчинення злочину та спільного перебування в кафе 15.03.2006 р. разом з потерпілими, дівчатами та ОСОБА_3;  /Т.1 а.с. 86/

- даними висновку судово-медичної експертизи № 3033 від 20.03.2006 року, згідно якого у ОСОБА_7 було виявлено: "ссадины в левой надбровной области, на спинке носа; поверхностная рана м’яких тканей затылочной области. Указанные повреждения относятся к лёгким телесным повреждениям.";

                 /Т.1 а.с.121/

- даними висновку судово-цитологічної експертизи №61/ц від 31.03.2006 року, згідно якого "при дослідженні найбільшого клинка складного ножа кров та клітинні елементи тканин людини не знайдені";   /Т.1 а.с.129-132/

- даними висновку експертизи холодної зброї №15 від 23.03.2006 року, згідно якого "вилучений у ОСОБА_3 предмет є ножем спортивно-туристичного призначення і холодною зброєю не являється";   /Т.1 а.с.152-155/

- даними висновку комісійної судово-медичної експертизи № 123 від 26.05.2006 року, згідно якого "морфологія рани в потиличній ділянці ОСОБА_7 з найбільшею долею вірогідності свідчить про те, що вона виникла внаслідок дії гострого предмета, який має ріжучі властивості, яким може бути наданий на експертизу ніж. Навіть при наданні травмуючому предмету більшої кінетичної енергії, виникнення ушкоджень, які б супроводжувались явищами небезпечними для життя, не було б.";    /Т.1 а.с.163-165/

 - даними акту судово-медичного дослідження № 100-мк від 18.05.2006 року, згідно якого "представлений на дослідження складаний ніж з ножовим клинком в розкритому положенні має ознаки колюче ріжучого знаряддя, що обумовлює його здатність до заподіяння як колото-різаних так і різаних пошкоджень;

                 /Т.1 а.с.166-168/

   Вина підсудних також підтверджується речовими доказами по справі.

    Вивчивши та дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 в умисних діях, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, кваліфікація дій за ч.2 ст.187 КК України є вірною.

    Доведена зібраними по справі доказами вина ОСОБА_4 в умисних діях, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, кваліфікація дій за ч.2 ст.187 КК України є вірною.

    Доведена зібраними по справі доказами вина ОСОБА_6 в умисних діях, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, кваліфікація дій за ч.2 ст.187 КК України є вірною.

    Невизнання підсудними своєї вини у вчиненні злочину суд розцінює як засіб уникнути відповідальності за вчинений злочин, оскільки їх винність підтверджується зібраними в стадії досудового слідства доказами, які перевірені в стадії судового слідства, та яким судом дана належна оцінка.

Доводи підсудних про те, що на момент вчинення інкримінованого ним злочину вони між собою знайомі не були, спростовуються їхніми показаннями протягом всього досудового слідства, показаннями потерпілих та свідків. Так, до вчинення злочину, підсудні перебували разом, вживали спиртні напої з потерпілими і за рахунок останніх.

Підсудний ОСОБА_4, заперечуючи факт його участі у вчиненому злочині під час досудового слідства та в суді, в той же час зазначав, що 15.03.2006 р. знаходився разом з іншими підсудними та потерпілими під час розпиття ними спиртних напоїв на вокзалі та підтверджував факт знайомства з ОСОБА_3 та ОСОБА_6  ще до вчинення злочину.

Також факт знайомства між всіма підсудними не заперечували і ОСОБА_3, і ОСОБА_6 протягом всього досудового слідства, вказуючи, що вони знали один одного до вчинення злочину, при цьому зазначали навіть прізвисько ОСОБА_4 - "ОСОБА_25", яке могло бути відомим лише їм.

Як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 детально розповідали про обставини їх знайомства з підсудними та поведінку останніх, які спілкувались між собою по іменам та знаходились в одній компанії, яка пізніше приєдналась до потерпілих.

Незважаючи на категоричні твердження підсудних про обмову їх потерпілими на досудовому слідстві, в судовому засіданні потерпілі повідомили, що не ухилялись від явки до суду, а не мали змоги за першим викликом з’явитись в зв’язку з скрутним матеріальним становищем, та повністю підтвердили свої показання, дані на досудовому слідстві. Так, потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні детально розповів про обставини скоєння щодо нього злочину, категорично вказав на безпосередню участь всіх трьох підсудних у вчиненні щодо нього розбійного нападу, в тому числі про застосування ОСОБА_3 перочинного ножа, на час проведення досудового слідства чітко вказував на підсудних та роль кожного з них при вчиненні злочину. При цьому лише уточнив, що в зв’язку зі сплином часу /три роки/ плутає за зовнішніми ознаками ОСОБА_6 та ОСОБА_4, але вказав на узгодженість дій всіх підсудних та осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, під час вчинення злочину. Також зазначив, що під час вчинення щодо нього підсудними злочину, як вони, так і він перебували в стані алкогольного сп’яніння, але він адекватно сприймав всі події, а після того, як його почали бити, він зовсім протверезів, оскільки перелякався за своє життя.

Також свої показання, дані на досудовому слідстві, підтвердив в судовому засіданні і потерпілий ОСОБА_8

Оскільки ці показання потерпілих є логічними та послідовними, узгоджуються з іншими матеріалами та доказами по справі, суд вважає їх правдивими та кладе в основу обвинувального вироку. Підстав для обмови підсудних у потерпілих немає, оскільки як підсудні, так і потерпілі вказали, що до події злочину знайомі між собою не були і ніяких неприязнених стосунків у них не існувало.

Крім того, показаннями потерпілого ОСОБА_7 спростовуються твердження захисту щодо непричетності ОСОБА_6 до вчинення злочину, оскільки ОСОБА_7 як під час додаткового допиту як потерпілого на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні вказав на те, що пригадав ОСОБА_6, якого побачив в залі очікування на вокзалі, саме за його зовнішніми ознаками як особу, яка разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спочатку розпивала з ними спритні напої, а потім вчинила щодо нього злочин. Також він побачив на ОСОБА_6 свої речі.

Посилання захисту на показання ОСОБА_14, допитаного як свідка на досудовому слідстві, як на доказ непричетності ОСОБА_6 до вчинення розбійного нападу, також не знайшло свого підтвердження в ході судового слідства, оскільки із змісту його показань не вбачається, що ОСОБА_14 взагалі було щось відомо про обставини вчинення злочину, що він був знайомий з ОСОБА_6, і той факт, що ним були знайдені речі потерпілого під повітряним пішохідним мостом не створює алібі для ОСОБА_6 Крім того, з протоколу допиту ОСОБА_14 як свідка вбачається, що особу його встановлено не було, що ставить під сумнів його показання.

В матеріалах кримінальної справи міститься постанова помічника Київського транспортного прокурора Чорногуза О.Ю. від 22.03.2007 р., винесена за результатами перевірки заяви ОСОБА_6 про застосування до нього заходів фізичного та психологічного впливу під час затримання та досудового слідства з боку працівників міліції. Факти, вказані в повідомленні ОСОБА_6, не знайшли свого підтвердження під час перевірки.

Також в матеріалах кримінальної справи міститься постанова старшого помічника Київського транспортного прокурора Шевченка К.М. від 03.04.2008 р., винесена за результатами перевірки заяви ОСОБА_3 про застосування до нього заходів фізичного та психологічного впливу під час затримання та досудового слідства з боку працівників міліції. Факти, вказані в заяві ОСОБА_3, не знайшли свого підтвердження під час перевірки.

Судом також перевірені пояснення підсудних в частині застосування до них недозволених заходів фізичного та психологічного впливу при затриманні та в стадії досудового слідства шляхом допиту оперуповноважених, які не підтвердили обставини застосування до підсудних недозволених заходів при затриманні та досудовому слідстві. Інших доводів за усними скаргами підсудні суду не надали.

Суд вважає, що посилання підсудного ОСОБА_4 про те, що до нього застосувались недозволені заходи ведення дізнання та досудового слідства, не вплинули на обрану ним позицію захисту щодо невизнання своєї вини у вчиненому злочині, оскільки як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні ОСОБА_4 винним у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнавав.

Таким чином, аналіз наведених доказів спростовує твердження підсудних в ході судового слідства, що знайомі вони не були, а також про відсутність у них попередньої змови на вчинення злочину, оскільки злочин вони вчинили з корисливих спонукань, за характером їх дії були спільні й узгоджені між собою, тому суд вважає, що підсудні діяли за попередньою змовою на вчинення розбою щодо потерпілого ОСОБА_7, які виразились у відведенні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та особами жіночої статі, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, під вигаданим приводом потерпілого ОСОБА_7 в безлюдне місце, подавлення його волі шляхом нанесення тілесних ушкоджень та заволодіння майном його та ОСОБА_8, а також дій ОСОБА_6 на виконання злочинної домовленості згідно розподілу ролей.

Призначаючи підсудним вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості та характер суспільної небезпеки вчиненого злочину, роль та ступінь участі підсудних в їх скоєнні, конкретні обставини справи, відношення до вчиненого, дані про особу кожного з підсудних.

    Так, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 судом враховується те, що він раніше судимий за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та знов вчинив умисний злочин, що свідчить про його стійку антисоціальну поведінку, по місцю відбуття покарання характеризується посередньо, веде бродячий спосіб життя, офіційно не працює.

Обставин, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_3 судом не встановлено.

До обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3 суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

    При призначенні покарання ОСОБА_6 судом враховується те, що він раніше судимий за скоєння аналогічного злочину, на шлях виправлення не став та знов вчинив умисний злочин, що свідчить про його стійку антисоціальну поведінку, по місцю відбуття покарання характеризується негативно, веде бродячий спосіб життя, офіційно не працює.

Обставин, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_6 судом не встановлено.

    До обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_6 суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

    При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 судом враховується те, що він раніше не судимий, офіційно не працює, неодноразово затримувався за бродяжництво, одружений, має неповнолітню дитину.

Обставин, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_4 судом не встановлено.

До обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

    З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Пред’явлений на досудовому слідстві потерпілими ОСОБА_8, ОСОБА_7 цивільний позов суд не розглядає в зв'язку з відмовою в судовому засіданні від позовних вимог.

    Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним за ч.2 ст.187 КК України та призначити покарання у вигляді 8 /восьми/ років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

ОСОБА_4 визнати винним за ч.2 ст.187 КК України та призначити покарання у вигляді 7 /семи/ років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

ОСОБА_6 визнати винним за ч.2 ст.187 КК України та призначити покарання у вигляді 7 /семи/ років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити без змін – тримання під вартою в СІЗО №13 Державного Департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві  та Київській області.

Початок строку відбування покарання засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_4 обчислювати з 15 березня 2006 року, ОСОБА_6 - з 20 березня 2006 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві судові витрати за проведення експертиз в сумі 450 грн. 42 коп.

    Речові докази по справі:

    - зимову куртку, светр, темно-синю рубашку, синю куртку з червоними вставками, чорний светр - повернути потерпілому ОСОБА_7;

            /Т.1 а.с.51-52, 77-78/

    - господарську сумку, чорні чоловічі туфлі та сині спортивні штани - повернути потерпілому ОСОБА_8;   /Т.1 а.с.51, 53/        

    - перочинний ніж з коричневою рукояткою - залишити при матеріалах кримінальної справи /Т.1 а.с.172/

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через районний суд учасниками процесу, засудженими - в той же строк дня отримання копії вироку.

                                 С у д д я