Справа №1-1301/2009
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
30 листопада 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді Овсеп’ян Т.В.
при секретарі Семку М.О.
за участю прокурора Соколовського Т.Г.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гайсин Вінницької області, українця, гр-на України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, студента ІІ курсу факультету міжнародної економіки і менеджменту Київського національного економічного університету ім. Гетьмана, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2, 30 травня 2009 року у вечірній час, достовірно знаючи про те, що мешканці квартири АДРЕСА_1, відсутні за місцем свого проживання, вирішив таємно викрасти чуже майно, яке знаходилось у вищевказаній квартирі.
З метою реалізації свого умислу, ОСОБА_2 в цей же день, приблизно о 23 год. 50 хв., прибув до будинку АДРЕСА_1 відсутні, за допомогою ключа, який мав при собі, відчинив вхідні двері та проник у середину вказаної квартири, звідки таємно викрав чуже майно, а саме: ноутбук марки "НР", у комплекті з зарядним пристроєм та сумкою, загальна вартість яких складає 9000 грн., який належить потерпілому ОСОБА_3; мобільний телефон марки "Сіменс С72", вартістю 100 грн., що належить потерпілому ОСОБА_4
З викраденим чужим майном ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 9100 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, суду показав, що дійсно при обставинах, викладених в установчій частині вироку він, 30 травня 2009 року у вечірній час, побачив на Майдані Незалежності колишніх сусідів по квартирі АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та маючи ключ від їхньої квартири, вирішив таємно викрасти їхнє майно, яке знаходилось у вищевказаній квартирі. З метою реалізації свого умислу, він в цей же день, не підходячи до хлопців, приблизно о 23 год. 50 хв., прибув до будинку АДРЕСА_1 відсутні, за допомогою ключа, який мав при собі, відчинив вхідні двері та проник у середину вказаної квартири, звідки таємно викрав чуже майно, а саме: ноутбук марки "НР", у комплекті з зарядним пристроєм та сумкою, який належить потерпілому ОСОБА_3; мобільний телефон марки "Сіменс С72", що належить потерпілому ОСОБА_4
З викраденим чужим майном ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
В зв’язку з визнанням вини, щирим каяттям, добровільним відшкодуванням заподіяних збитків, просить суворо не карати.
Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників процесу в порядку ч.3 ст.299 КПК України поясненнями підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеною винність ОСОБА_2 в умисних діях, які виразились у таємному викраденні чужого майна /крадіжці/, поєднаному з проникненням у житло, і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.3 ст. 185 КК України.
Призначаючи підсудному ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості та характер суспільної небезпеки вчиненого злочину, конкретні обставини справи та відношення до скоєного підсудного, який вину визнав в повному обсязі, добровільно відшкодував потерпілим заподіяні збитки.
При призначенні ОСОБА_2 покарання, судом також враховуються дані про особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має місце реєстрації та постійного проживання, навчається, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується виключно позитивно, його молодий вік та ту обставину, що він виховувався без батька.
До обставин, що пом’якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття та добровільне відшкодування заподіяних збитків.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
Судом враховано думку потерпілого в частині призначення підсудному міри покарання.
З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк, з застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.
Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним за ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді 3-х /трьох/ років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від призначеного судом покарання з випробування, якщо він протягом 2-х /двох/ років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов’язки.
На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 973 грн. 54 коп.
Речові докази по справі, а саме:
- сім-картку мобільного оператора "Лайф", абонентський номер 8-0935853590; два сліди пальців рук та один слід взуття, вилучені 31 травня 2009р. з приміщення квартири АДРЕСА_1, - залишити при матеріалах кримінальної справи; /а.с.31, 36/
- ноутбук марки "Pavilion dv9700" серійний номер CNF8312TKP - повернути потерпілому ОСОБА_3 /а.с.68/
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
С у д д я