Справа № 2-7714/09

УХВАЛА

23 квітня 2009 року Суддя Шевченківського районного суду м.  Києва Малинников О.Ф. розглянувши питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення суми за прострочення виконання зобов'язання,

встановив:

У квітні 2009 року надійшла до суду позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення суми за прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.2  ст. 119 ЦПК України передбачені форма та зміст позовної заяви повинна,  яка повинна містити,  ім'я (найменування) позивача і відповідача,  а також ім'я представника позивача,  якщо позовна заява подається представником,  їх місце проживання або місцезнаходження,  поштовий індекс,  номер засобів зв'язку,  якщо такий відомий (п.2); зміст позовних вимог (п.3),  виклад обставин,  якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.5),  зазначення доказів,  що підтверджують кожну обставину,  наявність підстав для звільнення від доказування (п.6).

При вирішення питання про відкриття провадження встановлено,  що звертаючись до суду із заявою про об'єднання у зв'язку з невиконання зобов'язання із справою 2-956/07 позовних вимог про нарахування грошового еквіваленту у іноземній валюті,  суми інфляції та 3% річник до суми стягнутої з відповідача за рішенням суду від 12 квітня 2007 року у справі за її позовом до ОСОБА_2  про стягнення боргу за договором позики. Згідно із ч.1  ст. 126 ЦПК України суддя під час відкриття провадження у справі,  підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Однак заявник у додатково поданій заяві зазначила,  що спір про стягнення заборгованості за договором позики вирішено,  а її додаткові вимоги пов'язані із невиконанням зобов'язання щодо якого є рішення суду про задоволення позову. З огляду на вищенаведені положення  ст. 126 ЦПК України не передбачено об'єднання позовних вимог із справою,  яка вирішена судом.

Таким чином,  у заяві про об'єднання позовних вимог слід відмовити.

Водночас роз'яснюється,  що заявниця може звернутись з відповідними позовними вимогами до суду у встановленому процесуальним законом порядку. Керуючись  ст.  ст. 126, 293 ЦПК України,  суд -

ухвалив:

 Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про об'єднання із справою 2-956/07 позовних вимог про нарахування грошового еквіваленту у іноземній валюті,  суми інфляції та 3% річник до суми стягнутої з відповідача за рішенням суду від 12 квітня 2007 року у справі за її позовом до ОСОБА_2  про стягнення боргу за договором позики.

Роз'яснити заявниці про звернення до суду у встановленому процесуальним законом порядку та повернути долучені нею до заяви документи тачквитанції.