Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа №2-5182/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

При секретарі - Фефеловій М.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на батька, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі Ул частини отриманого доходу щомісячно на своє утримання, починаючи з дати подання до суду позову.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

27 грудня 1990 року у Палаці урочистих подій м. Одеси було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який було розірвано рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 травня 2005 року.

Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилась дочка ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1

Крім того згідно з рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18.02.1999 року ОСОБА_1 усиновив ОСОБА_2

ОСОБА_1 проходив військову службу, 10 вересня 1998 року був звільнений у запас, що підтверджується даними Військового квитка серії НОМЕР_2

Відповідно до ст. 232 СК України усиновлення надає особі, яку усиновлено, права на накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Згідно з ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Отже, вказаною нормою визначено 2 умови виникнення у батьків права на утримання дітьми, що повинні існувати одночасно: непрацездатність батьків; їх потреба у матеріальній допомозі.

У судовому засіданні позивач пояснив, що потребує матеріальної допомоги від ОСОБА_2, оскільки на даний час він не працює та отримує пенсію у розмірі 1 799, 00 грн. у місяць, якої на достойне життя не вистачає, оскільки біля 800 грн. сплачує як аліменти на утримання своєї доньки ОСОБА_4, 1 125 грн. витрачає постійно на лікування, 600 грн. за комунальні

послуги.

Для підтвердження вказаних слів позивач надав до суду результати медичних обстежень (а.с. 21-23), копію квитанції про сплату за комунальні послуги за лютий 2010 року та квитанцію про перерахунок ОСОБА_4 коштів у розмірі 786 грн. у квітні 2010 року.

Згідно з довідкою № 4 від 20 жовтня 2010 року ОСОБА_2 займає посаду директора у ГОВ «ХВОЯ ІНТЕГРА», за період з 01 квітня 2010 року до 30 вересня 2010 року його дохід склав 4 588, 95 грн.

Судом встановлено, що на утриманні відповідача перебуває його мати, ОСОБА_3, яка є інвалідом III групи, та у зв'язку з хворобою потребує постійного догляду та лікування.

Враховуючи те, що СК України не визначено коло осіб, які вважаються непрацездатними, суд вважає необхідним застосувати до спірних правовідносини визначення непрацездатних громадян, що дано у ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року: непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.

На підставі ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійний вік в України для чоловіків - 60 років, для жінок - 55 років.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не досяг встановленого законом пенсійного віку, інвалідом не визнаний.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не було доведено факт того, що він дійсно потребує матеріальної допомоги та є непрацездатним.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 202, 232 СК України, ст.ст. 1, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003

року», суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на батька - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: