Справа № 2а-10058/09/2570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючої судді Баргаміної Н.М.,
Судді Падій В.В.
Судді Житняк Л.О.
при секретарі Хоботні Є.А.,
за участю представників
позивача Нужняка С.М.
Кобиш Г.І.
відповідача 1 Малая А.В.
Топчій М.Л.
відповідача 2 Позняк В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Банку «Демарк» до відповідача 1 – Державної податкової інспекції у м. Чернігові, до відповідача 2 – Державної податкової адміністрації України про визнання неправомірними дій Державної податкової адміністрації України в частині донарахування позивачу штрафних санкцій , скасування рішення за результатами розгляду скарги Державної податкової адміністрації України від 05.06.2009 р. за №5260/6/25-0115, про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у м. Чернігові в частині прийняття податкового повідомлення – рішення , визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Банк «Демарк» звернулося до суду з адміністративним позовом до відповідача 1 – Державної податкової інспекції у м. Чернігові, до відповідача 2 – Державної податкової адміністрації України про визнання неправомірними дій Державної податкової адміністрації України в частині донарахування позивачу штрафних санкцій в сумі 170 грн., скасування рішення за результатами розгляду скарги Державної податкової адміністрації України від 05.06.2009 р. за №5260/6/25-0115, про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у м. Чернігові в частині прийняття податкового повідомлення – рішення від 17.06.2009 р. за №0000452200/0 , визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м Чернігові від 17.06.2009 р. за №0000452200/0 від 17.06.2009 р.
В судовому засіданні 16.07.09 р. представник позивача до початку розгляду справи по суті заявив клопотання про об»єднання в одне провадження даної справи та справи №2а-10018/09/2570 за позовом Відкритого акціонерного «Банку «Демарк» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м.Чернігові від 27.11.08 р. №0001022200/0(10212), від 10.02.09 р. №0001022200/1 (1858), від 09.04.09 р. №0001022200/2(4033), від 17.06.09 р. №0001022200/3 (6471).
Вказане клопотання позивача судом було задоволено, а справи №2а-10018/09/2570 та №2а-10058/09/2570 ухвалою від 17.07.09 р. об»єднані в одне провадження з присвоєнням номеру №2а-10058/09/2570.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі, оскільки, на його думку, відповідачами було порушено норми податкового законодавства.
Представник Відповідача 1 позов не визнає, в своїх запереченнях вказує на правомірність своїх дій і відповідність їх вимогам чинного законодавства.
Представник Відповідача 2 просить закрити провадження в частині скасування рішення ДПА України про результати розгляду скарги, в іншій частині – відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до висновку , що позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
За результатами планової перевірки дотримання ВАТ «Банком «Демарк» вимог податкового, валютного та іншого законодавства, яка проводилася Державною податковою інспекцією у м.Чернігові (далі – ДПІ У м.Чернігові) , було складено Акт перевірки № 830/22/19357516 від 14 листопада 2008 р. На підставі цього Акту податковим органом 27 листопада 2008 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001022200/0 (10212) на загальну суму 428362,5 грн., з яких : основний платіж – 285575 грн., штрафні санкції - 142787,5 грн.
Не погоджуючись з сумою податкового зобов»язання, позивачем було подано скаргу до ДПІ у м.Чернігові , яка рішенням від 02.02.09 р. за № 2315/10/25/008 була залишена без задоволення. За результатом розгляду зазначеної скарги відповідачем 1 прийнято податкове повідомлення рішення № 0001022200/1 (1858) від 10.02.09 р. на ту ж саму суму – 428362,5 грн.
Повторна скарга позивача, яка була направлена на адресу Державної податкової адміністрації в Чернігівській області (далі – ДПА в Чернігівській області), рішенням від 31.03.09 р. за №527/10/25020 також була залишена без задоволення, внаслідок чого ДПІ у м.Чернігові прийняло податкове повідомлення-рішення №0001022200/2 від 09.04.09 р. на суму 428362, 5 грн.
ВАТ «Банком»Демарк» також була направлена скарга і до Державної податкової адміністрації України (далі – ДПА України) , за результатами розгляду якої рішенням від 05.06.08 р. скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові від 27.11.08 р. №0001022200/0 у частині застосованих з посиланням на п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 127401 грн. штрафної санкції та у зазначеній частині рішення ДПІ у м.Чернігові від 02.02.09 р. №2315/10/25-008, прийняте за розглядом первинної скарги, та ДПА в Чернігівській області від 31.03.09 р. (податкові повідомлення-рішення від 10.02.09 р. №0001022200/1. від 09.04.09 р. №0001022200/2), а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення та рішення, прийняті за розглядом первинної і повторної скарги, залишено без змін. До того ж, вищевказаним рішенням ДПА України було застосовано до позивача 170 грн. відповідно до п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та 127401 грн. штрафної санкції відповідно до п.п.17.1.2 п.17.1 ст.17 зазначеного Закону.
На підставі цього рішення ДПІ у м.Чернігові були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001022200/3 від 17.06.09 р. та №0000452200/0 від 17.06.09 р.
Відповідно до п. 3.1.5 Акту від 14.11.08 р. №830/22/19357516 ДПІ у м.Чернігові встановлено заниження позивачем податку на додану вартість за 2006 – 2008 роки на загальну суму 285575 грн. ( з яких відповідно до вказаного Акту – 271667 грн. - в порушення п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», 13908 грн. – в порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.»а» п.6.5 ст.6, п.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість») ,в тому числі по періодах: березень 2006 р. -3887 грн., квітень 2006 р. – 320 грн., травень 2006 р. – 338 грн., червень 2006 р. – 335 грн., липень 2006 р. – 337 грн., серпень 2006 р. – 338 грн., вересень 2006 р. – 336 грн., жовтень 2006р. – 332 грн., листопад 2006 р. – 339 грн., грудень 2006 р. – 348 грн., січень 2007 р. – 344 грн., лютий 2007 р. – 160 грн., березень 2007 р. – 5537 грн., квітень 2007 р. – 225 грн., травень 2007 р. – 227 грн., травень 2008 р. – 254802 грн., червень 2008 р. – 17370 грн.
Позивач з червня 2007р. по травень 2008 р. був знятий з обліку як платник податку на додану вартість в зв»язку з тим, що обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців був меншим, ніж визначений п.2.3.1 п.2.1 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме 240675 грн.
При цьому, об»єктом донарахування контролюючим органом 271667 грн. податку на додану вартість ВАТ «Банку»Демарк» стали проведені ним операції у травні - червні 2008 р., внаслідок яких було реалізовано майна на загальну суму 1630000 грн.
Так, 08.05.08 р. позивачем було реалізовано автомобіль ЗІЛ-133 ГЯ ТОВ «Едланд-М» згідно договору купівлі-продажу від 08.05.08 р. на суму 30000 грн. В кінці травня 2008 р. позивачем було укладено декілька договорів на продаж майна з ТОВ «КВІН-СВІГ» :
договір купівлі-продажу від 27.05.08 р. про продаж столової в с.Ладинка на суму 20000 грн.;
договір купівлі-продажу від 27.05.08 р. про продаж зерносховища в с.Ладинка на суму 74000 грн.;
договір купівлі-продажу від 27.05.08 р. на продаж адміністративної будівлі в с.Ладинка на суму 80600 грн.;
договір купівлі-продажу від 30.05.08 р. про продаж нежитлової будівлі-складу в с.Ладинка на суму 8400 грн.;
договір купівлі-продажу від 30.05.08 р. про продаж складу-навісу в с.Ладинка на суму 20000 грн.;
договір купівлі-продажу від 30.05.08 р. на продаж нежитлової будівлі в с.Ладинка на суму 21 000 грн.;
договір купівлі-продажу від 30.05.08 р. про продаж нерухомого майна в с.Ладинка на суму 53300 грн.
Також позивачем 27.05.08 р. був укладений договір купівлі-продажу житлової будівлі з фізичною особою ОСОБА_1 на суму 972700 грн.
З огляду на встановлене, суд зазначає, що дані господарські операції, перевищують суму , встановлену п.2.3.1 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до цього ж Закону, податкове зобов»язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді (податковому періоді), що визначена згідно з Законом України «Про податок на додану вартість».
Об»єктом оподаткування згідно пп.3.1.1. п.3.1 ст.3 вищевказаного Закону є операції платника податку з поставки товарів, послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об»єкти застави позичальнику(кредитору) для погашення заборгованості роботодавця, а також з передачі об»єкта фінансового лізингу з користування лізингоотримувачу (орендарю).
П.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що об»єкти оподаткування , визначені ст.3 цього Закону , за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Відповідно до пп.4.2.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов»язаний самостійно визначити суму податкового зобов»язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов»язань, заявлених у податкових деклараціях.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що податковим органом правомірно нараховано податок на додану вартість в сумі 271667 грн.
Відповідно до п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 цього Закону, то така особа зобов»язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Як вбачається з позовної заяви №03/12-4173 від 24.06.09 р. та з пояснень представників позивача, та не заперечується відповідачем 1, заява про реєстрацію платником податку на додану вартість була подана позивачем до податкового органу 27.05.08 р., тобто до кінця звітного періоду. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за №100120078 ВАТ «Банк»Демарк» отримав 06.06.08 р. , в якому зазначена дата такої реєстрації – 06.06.08 р.
Відповідно до п.9.5 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов»язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви. Отже, даною нормою встановлено обов»язок податкового органу видати заявнику свідоцтво про реєстрацію платника податку не на десятий день після подання заяви, а протягом десяти днів, що не виключало можливості зареєструвати позивача і в більш короткий термін.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем дотримані строки подання заяви про реєстрацію платника податку на додану вартість, що виключає його відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій, що встановлені пп.17.2.2 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.
Згідно п.1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. №166, декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість.
Отже, враховуючи викладене , застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 170 грн. за неподання декларації за травень 2008 р. є неправомірним, оскільки позивач на той час не був платником податку на додану вартість .
Що стосується нарахування податку на додану вартість в сумі 13908 грн., то суд доходить до висновку про неправомірність такого нарахування з огляду на наступне.
05.04.2004 р. позивачем було укладено договір №24ССБ-0404/280 а з ТОВ «Компанія «Профікс» , за умовами якого Сервіс Бюро,яке діє на підставі належним чином оформленого рішення Кооперативного Співтовариства Всесвітніх Міжбанківських Фінансових Телекомунікацій, іменуємого в подальшому «S.W.I.F.T.», та «Політики Сервіс Бюро» (Глава 12 Тома "Політика FIN", "Керівництво Користувача S.W.I.F.T."), надає Користувачу, а Користувач приймає та сплачує: послуги по створенню Розподільного з іншими Користувачами комп'ютерного терміналу S.W.I.F.T. ; послуги по підключенню та доступу до мережі S.W.I.F.T., в тому числі по прийманню та передачі повідомлень S.W.I.F.T., а також зв'язані з цим послуги інформаційного та технічного характеру; не виключне право на користування на протязі строку дії даного договору програмного забезпечення S.W.I.F.T. (далі по тексту - ПО) по всій території України; право на користування ПО належить Сервіс Бюро на підставі "S.W.I.F.T."; ПО використовується Користувачем для доступу до мережі SWIFT.
Окрім того, даний договір передбачає, що Користувач бере на себе зобов'язання здійснювати оплату права користування ПО на підставі виставлених Сервіс Бюро рахунків не пізніше 3 робочих днів з моменту отримання рахунку; надання послуг підтверджується актом приймання виконаних робіт (наданих послуг), який щомісяця підписується сторонами до 5-го числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п.1.4 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об»єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт,надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової власності .
Об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.п. 3.1.1. п.3.1 ст.З вищезазначеного Закону є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України .Отже, об'єкт оподаткування при поставці послуг визначається, виходячи з їх місця надання або на митній території України , або за межами митної території України.
Як вбачається з договору від 05.04.04 р. та актів здавання-приймання виконаних робіт від 06.03.06 р.,від 03.05.06 р., від 03.07.06 р., від 01.09.06 р.,від 01.10.06 р.,від 26.01.07 р.,від 26.03.07 р.,від 11.06.08 р., що містяться в матеріалах справи, послуги "S.W.I.F.T." надавалися за межами митної території України нерезидентом, яким є компанія S.W.I.F.T."
Враховуючи викладене, поставка позивачу послуг нерезидентом, місце надання яких знаходиться за межами митної території України, не є об»єктом оподаткування податком на додану вартість.
До того ж , постановою господарського суду Чернігівської області від 26.10.2006 р., що міститься в матеріалах справи, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанцією, встановлено, що послуги "S.W.I.F.T." надавалися позивачем за межами митної території України нерезидентом, яким є компанія "S.W.I.F.T.", в зв»язку з чим вони не підпадають під об»єкт оподаткування податком на додану вартість. В даному випадку перевіркою податкового органу було встановлено заниження податку на додану вартість за інший період - за 2005 р., але суд приймає до уваги, що послуги надавалися на підставі того ж самого договору від 05.04.2004 р. №24ССБ-0404/280 а.
Отже, зважаючи на викладене, суд вважає, що у податкового органу відсутні підстави для нарахування податку на додану вартість в сумі 13908 грн., а отже і для нарахування штрафних (фінансових санкцій).
Позовна вимога щодо скасування рішення про результати розгляду скарги Державної податкової адміністрації України від 05.06.2009 р. №5260/6/25-0115 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Рішення суб’єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно - правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Рішення податкового органу, з яким пов’язується виникнення у платника податків податкових зобов’язань є податкове повідомлення-рішення, а не рішення, прийняте за результатами розгляду скарги платника. Отже, в цій частині провадження по справі підлягає закриттю.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ВАТ «Банк «Демарк» підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.94 КАСУ, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст.17,18,104, 122, 128, 160-163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Державної податкової адміністрації України в частині донарахування Відкритому акціонерному товариству Банк "Демарк" штрафних санкцій в сумі 170 грн. при винесенні рішення про результати розгляду скарги від 05.06.2009 року № 5260/6/25-0115.
Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові в частині прийняття податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2009 року № 0000452200/0 на суму 170 грн.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 17 червня 2009 року № 0000452200/0 від 17 червня 2009 року на суму 170 грн.
Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові при донарахуванні Відкритому акціонерному товариству "Банк "Демарк" податкового зобов'язання на загальну суму 156 695 грн. 50 коп., в тому числі податку на додану вартість в сумі 13 908 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 142 787 грн. 50 коп.
Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 27 листопада 2008 року № 0001022200/0 (10212), від 10 лютого 2009 року № 0001022200/1 (1858), від 09 квітня 2009 року № 0001022200/2(4033) в частині донарахування Відкритому акціонерному товариству "Банк "Демарк" податкового зобов’язання на суму 156 695 грн. 50 коп., в тому числі податку на додану вартість в сумі 13 908 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 142 787 грн. 50 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства Банк «Демарк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 07 вересня 2009 р.
Головуючий суддя Баргаміна Н.М.