Справа № 11-747/2008 рік. Категорія: кримінальна.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Нечипорук Л.Ф.
Доповідач: Суржок А.В.
УХВАЛА
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого Кульбаки С.С.
суддів: Суржок А.В., Старинця Ю.В.
за участю прокурора Фінца Д.Г.
адвокатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці 16 жовтня 2008 року кримінальну справу за апеляціями державного обвинувача із внесеними змінами, захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та самого засудженого ОСОБА_4 на вирок Староміського районного суду міста Вінниці від 1 серпня 2008 року, яким, -
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, -
визнаний винним та засуджений за ст. 286 ч. 3 КК України на 9 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Вироком суду постановлено:
• • стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 матеріальні збитки в сумі 24.056 грн. 46 коп., витрати по наданню юридичної допомоги в сумі 2.000 грн. та моральну шкоду в сумі 80.000 грн.;
• • стягнуто з ОСОБА_4 на користь НДКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати за проведення експертиз в сумі 753 грн. 39 коп.
Речові докази по справі:
• вітрове переднє скло автомобіля ВАЗ 2107, 2 автомобільних чохли на передні сидіння, подушку, частини пластмасового бампера та декоративної решітки - постановлено знищити;
• • талон проходження технічного огляду - залишити при матеріалах справи;
• • автомобіль НОМЕР_1 - конфіскувати на користь держави.
За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винними та засуджений за те, що 1 січня 2005 року біля 4 год. 30 хв. в порушення вимог п. 2.9 «а» «Правил дорожнього руху», тобто перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, сів за кермо належного йому автомобіля НОМЕР_2, і рухався по автомобільній дорозі Кірово - Немирів в напрямку центра міста Немирів. За перехрестям автомобільної дороги Кірово - Немирів з вул. Миру м. Немирів, ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п. 12.2 Правил, в темну пору доби не вибрав безпечної швидкості руху свого транспортного засобу, щоб в межах видимості дороги мати змогу зупинити транспортний засіб, під час руху не слідкував за дорогою та не реагував відповідно до п. 12.3 Правил за зміною дорожньої обстановки, і під час появи в полі видимості дороги пішоходів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які рухались по правому краю дороги та правій обочині в попутному напрямку, тобто при виникненні перешкоди для руху, яку ОСОБА_4 був об'єктивно спроможний виявити, грубо проігнорував вимоги п. 12.3 Правил, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які отримали тяжкі тілесні ушкодження, загрозливі для життя в момент їх нанесення.
Смерть потерпілої ОСОБА_7 наступила внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з переломом основи та склепіння черепа, крововиливів під тверду та м'яку мозкові оболонки, і дана травма знаходиться в причинному зв'язку зі смертю потерпілої.
Смерть потерпілої ОСОБА_8 наступила внаслідок закритої черепно-мозкової травми з крововиливами на внутрішні поверхні м'яких тканини голови, під тверду та м'яку мозкові оболонки, забою та розміщення головного мозку в лобній частині зліва, і дана травма знаходиться в причинному зв'язку зі смертю потерпілої.
Пішохід ОСОБА_9 отримала під час дорожньо-транспортної пригоди легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В поданих апеляціях засуджений ОСОБА_4 і в його інтересах захисник-адвокат ОСОБА_2 посилаються на відсутність доказів і недоведеність вини ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель двох осіб - сестер ОСОБА_8. Апеляції мотивують тим, що керував автомобілем і скоїв дану дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_11, а ОСОБА_4 в цей час сидів на передньому пасажирському сидінні
автомобіля. Просять вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_2, яка підтримала доводи поданих апеляцій і просила вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, заперечення адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілих ОСОБА_8, який просив вирок суду залишити без змін, а апеляції без задоволення, міркування прокурора Фінца Д.Г., про зміну вироку суду в частині задоволення змін до апеляції державного обвинувача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та самого засудженого ОСОБА_4 задоволенню не підлягають, а зміни до апеляції державного обвинувача підлягають до задоволення.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування належним йому автомобілем НОМЕР_2, що спричинило загибель двох осіб -сестер ОСОБА_8, при обставинах, викладених у вироку, є обґрунтованим, і підтверджується доказами, повно перевіреними в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку і вірну юридичну кваліфікацію.
Посилання в поданих апеляціях, що встановлений вироком суду злочин вчинений іншою особою, спростовується показаннями потерпілих батьків ОСОБА_6, ОСОБА_5 про те, що мати засудженого ОСОБА_4 приходила до них та пропонувала гроші за пом'якшення вини її сину.
Із показань свідка ОСОБА_11 встановлено, що в ніч 1 січня 2005 року ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував належним йому автомобілем ВАЗ-2107 по дорозі Кірово-Немирів в напрямку центра міста Немирова. Він ОСОБА_11 в автомобілі сидів на передньому пасажирському сидінні. По дорозі він заснув і проснувся від удару. На нього випала частина вітрового скла, яка поранила йому перенісся, а також була поранена рука. Наїзд автомобілем на потерпілих ОСОБА_5 скоїв ОСОБА_4
Не вірити доводам свідка ОСОБА_11 у суду не було підстав.
Також про перебування ОСОБА_4 за кермом належного йому автомобіля і вчинення ним даної дорожньо-транспортної пригоди свідчить висновок судово-імунологічної експертизи № 20 від 3 січня 2005 року, згідно висновку якої встановлено, що на полику водія в автомобілі НОМЕР_1 та на лобовому склі виявлено кров, яка належить ОСОБА_4, що підтверджує, що ОСОБА_4 на момент ДТП знаходився на місці водія, оскільки у нього мало місце пошкодження правої руки і виключається знаходження за кермом ОСОБА_11, в якого була пошкоджена ліва рука. (т. 1 а. с. 277 - 279).
Знаходження ОСОБА_11 на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_4 на момент ДТП на місці водія і керування ним автомобілем ВАЗ-2107, доводиться також висновком хімічної експертизи № 19 від 7 лютого 2005 року, якому суд дав належну оцінку, (т. 1 а. с. 302 - 305).
Висновок експерта № 77 від 9 березня 2005 року, який суд вірно оцінив, також свідчить про перебування в момент ДТП за кермом саме водія ОСОБА_4 (т. 1 а. с 366-368).
Обставини справи досліджувались судово-медичною експертною комісією, яка також дійшла висновку, що в момент ДТП 1 січня 2005 року за кермом автомобіля НОМЕР_1 найбільш ймовірно знаходився ОСОБА_4, а на передньому сидінні пасажира сидів ОСОБА_11 (т. 1а. с 281 -284).
Винуватість засудженого ОСОБА_4 також підтверджується документами справи, які суд належно обґрунтував у вироку. Доводи апеляцій захисника і засудженого при перевірці справи не знайшли свого підтвердження,
Таким чином, слід визнати, що ОСОБА_4 обґрунтовано визнано винним і його дії кваліфіковані правильно.
Призначене ОСОБА_4 судом покарання відповідає вимогам ст. 65 КПК України і воно є справедливим.
Що стосується змін до апеляції державного обвинувача, то вони підлягають до задоволення з наступних підстав.
Постановою слідчого у справі відносно ОСОБА_4 відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту заподіяння легких тілесних ушкоджень, з короткочасним розладом здоров'я ОСОБА_9 (т. 1 а. с. 397).
Крім того, складом злочину, передбаченого ст. 286 КК України не охоплюється заподіяння потерпілому внаслідок порушення правил дорожнього руху легких тілесних ушкоджень, з короткочасним розладом здоров'я.
Разом з тим, згідно вироку ОСОБА_4 визнано винним у заподіянні легких тілесних ушкоджень, з короткочасним розладом здоров'я потерпілій ОСОБА_9, тому дану вказівку із вироку слід виключити.
Також із резолютивної частини вироку слід виключити вказівку про конфіскацію на користь держави автомобіля НОМЕР_1. Відповідно до ст. 81 КПК України даний автомобіль не визнаний знаряддям злочину, а тому конфіскації не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, із внесеними ним змінами - задовольнити.
Апеляції захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та самого засудженого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 1 серпня 2008 року відносно ОСОБА_4 - частково змінити.
Виключити із мотивувальної частини вироку вказівку про заподіяння легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасним розлад здоров'я ОСОБА_9
Виключити із резолютивної частини вироку вказівку про конфіскацію на користь держави автомобіля НОМЕР_1.
В своїй решті частині вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 1 серпня 2008 року відносно ОСОБА_4 - залишити без змін.