Справа №22ц-1793,  2008р.     Головуючий в 1-й інстанції

Матюшко О.І.
Категорія:   5     Доповідач - Пузанова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2008 року липня місяця "24" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого     Пузанової Л.В.

Суддів:     Стародубця М. П.

Фурман Т.Г.
при секретарі     Віднині О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 13 травня   2008  року в справі

за скаргою ОСОБА_3

до

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6

про визнання права власності на жилий будинок з господарськими спорудами,

встановила:

В жовтні 2005 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання права власності на жилий будинок,  зазначаючи,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_8,  після якого вона отримала у спадщину 51/100ч. жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд,  що розташований в с.  Чулаківка Голопристанського району по вул.  Калініна,  20.

Решта частина будинку (49/100ч.) належить її (позивачки) матері - ОСОБА_7,  яка з 1988 року в будинку не проживає і за ним не доглядає.

Посилаючись на те,  що вона несе витрати на утримання всього будинку і фактично добросовісно,  відкрито та безперервно ним володіє протягом десяти років,  позивачка' просила суд визнати за нею право власності на жилий будинок з надвірними будівлями,  розташований по АДРЕСА_1.

Справа слухалася судом двічі.

Ухвалами від 27 вересня 2007 року суд залучив до участі в справі як співвідповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Останнім рішенням суду від 13 травня 2008 року постановлено визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на 1/3 частину домоволодіння,  яке складається з приміщень 1-1; 1-3; 1-4 в будинку літ. «А»,  сараю літ. «Д»,  сараю літ. «Е»,  розташованого по АДРЕСА_1.

 В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення заявлених нею позовних вимог в повному об'ємі,  зазначаючи,  що висновки суду не відповідають обставинам справи та суперечать нормам цивільного законодавства,  які регулюють спірні правовідносини.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача,  перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах,  визначених  ст.  303 ЦПК України,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги,  суд виходив з того,  що позивачка,  з врахуванням кількості спадкоємців,  що прийняли спадщину після ОСОБА_8,  має право,  як дочка спадкодавця,  на l/Зч. від маси спадкового майна,  а саме: від 49/100ч. будинку,  розташованого по АДРЕСА_1.

Проте до такого висновку суд прийшов допустивши порушення норм матеріального та процесуального права,  що призвело до неправильного вирішення спору.

Так,  судом встановлено,  що батько позивачки - ОСОБА_8,  помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.  7/.

Спадщину після нього шляхом подачі до нотаріальної контори відповідної заяви прийняли його діти: ОСОБА_3 і ОСОБА_9,  а також: дружина - ОСОБА_10 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном /а.с.  64, 74/.

Таким чином,  правильно встановивши коло спадкоємців,  які прийняли спадщину після ОСОБА_8,  суд,  вирішуючи спір про право одного з них на спадкове майно,  не залучив до участі в справі ОСОБА_9,  в той час,  як судове рішення безпосередньо стосується її прав та обов'язків щодо спадкового майна.

Вказане порушення норм цивільного процесуального законодавства є безумовною підставою для скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд відповідно до п.3 ч.1  ст.  311 ЦПК України.

Скасовуючи рішення з наведеної вище підстави,  колегія суддів вважає за необхідне зазначити,  що визначаючи склад спадщини після ОСОБА_8,  суд не зважив,  що належні йому на день смерті 49/ЮОч. будинку,  розташованого в АДРЕСА_1,  за станом на Об липня 1989 року мали правовий статус колгоспного двору,  в якому на день смерті ОСОБА_8 проживала його дружина - ОСОБА_10 /а.с.  10-11, 64/.

Враховуючи,  що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1,  а Закон України «Про власність» введений в дію з 15 квітня 1991 року,  суду належало з'ясувати,  чи не припинив цей колгоспний двір свого існування до 15.04.91р. з інших,  ніж: це передбачено названим законом підстав,  чи виникло у ОСОБА_10 як члена колгоспного двору право власності на його майно і в зв'язку з цим та з врахуванням  ст.  4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність»,  чи не відкривається у спірних правовідносинах спадщина щодо частки члена колгоспного двору в майні двору після кожного члена колгоспного двору.

 Рішення суду  в частині   відмови   у   задоволенні позовних вимог про визнання права власності на спірний будинок за набувальною давністю не мотивовано,  а предмет і підстави заявленого ОСОБА_3 позову,  зважаючи на зміст поданої нею заяви,  потребують уточнення.

Таким чином,  при новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,  висновки і мотиви,  з яких скасовано рішення,  сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та залежно від встановленого,  відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  303, 307,  п.4 ч.1  ст. 311    ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 частково задовольнити.

Рішення Голопристанського районного суду від 13 травня 2008 року скасувати,  справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.