АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-927/2009 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 45 Шимчик Р.В.
Доповідач в апеляційній інстанції Магда Л.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2009 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Магди Л.Ф.
суддів Трюхана Г.М. Бабенка В.М.
при секретарі Наконечній М. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від З березня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Жашківська міська рада, Жашківський відділ Комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою (подвір'ям) та перенесення проїзду, вивчивши матеріали справи, -
встановила:
ОСОБА_3 11 вересня 2008 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Жашківська міська рада, Жашківський відділ Комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою (подвір'ям)та перенесення проїзду. В позовній заяві вказував, що 28 грудня 2002 р. купив у ОСОБА_7 житловий будинок в АДРЕСА_1 і в установленому законом порядку зареєстрував своє право власності на цей будинок.
Згідно генерального плану забудови м. Жашкова та кадастрового плану земельної ділянки позивача через його земельну ділянку (подвір'я) проходить проїзд до садиби відповідачки ОСОБА_4 , хоча в період з 1974 р. по 2003 р. рішення Жашківської міської ради щодо виділення такого проїзду не приймалося.
Житловий будинок позивача розташований на земельній ділянці, розміром 0, 35 га і є можливість перенести проїзд до будинку ОСОБА_4 в інше місце, що було встановлено комісією Жашківської міської ради 8 травня 2007 р.
Відділ архітектури та містобудування Жашківської районної адміністрації здійснив обстеження домоволодіння позивача та встановив, що є технічна можливість облаштування проїзду до АДРЕСА_1 між його домоволодінням та домоволодінням відповідачки ОСОБА_5 та надано схему розміщення проїзду.
Однак таке перенесення можливе лише за згодою відповідачів по справі -суміжних землекористувачів. Зважаючи на те, що відповідачі такої згоди не дають, Жашківська міська рада своїм рішенням від 23 травня 2008 р. відмовила в задоволенні його заяви про перенесення проїзду.
Тому позивач, посилаючись на те, що він не має можливості належним чином користуватися своєю земельною ділянкою (подвір'ям) через наявність існуючого проїзду, позивач просив суд ухвалити рішення про усунення перешкод в користуванні його земельною ділянкою (подвір'ям) шляхом дачі Жашківській міській раді дозволу на перенесення проїзду до домоволодіння ОСОБА_4 згідно запропонованої схеми розміщення проїзду без згоди відповідачів по справі.
Відповідачі в ході розгляду справи проти позову заперечували, посилаючись на те, що перенесенням проїзду будуть порушені їхні права.
Рішенням Жашківського районного суду від 3 березня 2009 р. в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення його позову, посилаючись на те, що суд в порушення вимог чинного процесуального законодавства не дав належної оцінки доказам по справі, висновки суду не ґрунтуються на наявних у справі доказах.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги відповідачів та представника ОСОБА_4 , перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду повинно бути скасовано і справа направлена на новий судовий розгляд виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є
рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте судом зазначені вимоги закону в повному об'ємі не виконані.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 , суд послався в своєму рішенні на те, що позивач не надав суду доказів на підтвердження свого права власності чи користування земельною ділянкою, на якій розташовано його домоволодіння та виходив з того, що через його присадибну ділянку проходить проїзд загального користування до АДРЕСА_1 в м. Жашків, власником якого є ОСОБА_4 , перенесення якого без згоди відповідачів неможливе.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 являється власником АДРЕСА_1 розташованого на земельній ділянці, площею 0, 35 га, на підставі договору купівлі-продажу від 28 грудня 2002 р.
Рішенням Виконавчого комітету Жашківської міської ради від 20 січня
2003 р. йому надана у власність присадибна земельна ділянка по вул. Урицького,
16, площею 0, 35 га. (а.с. 53).
Рішенням Жашківської міської ради від 26 листопада 2008 р. ОСОБА_3 надано згоду на передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 у розмірі 0, 10 га для обслуговування жилого будинку і господарських споруд та у розмірі орієнтовно 0, 25 га для ведення особистого селянського господарства (а. с. 54). У вказаному рішення також зазначено, що при виготовленні Державного акту на право власності на земельні ділянки вилучити з користування земельну ділянку, зайняту прибережною смугою та під комунікаціями. Про інші застереження в рішення міської ради не йдеться.
Отже висновки суду про те, що позивач не надав суду доказів про право користування земельною ділянкою не грунтуються на зібраних у справі доказах, суперечать рішенню Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 р. у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:
- пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення;
- пункту 6 Постанови Верховної ОСОБА_1 України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року N 563-ХІІ з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
Вважаючи встановленим факт того, що через земельну ділянку позивача проходить проїзд загального користування та розглядаючи спір сторін про його перенесення, суд не притягнув до участі у справі в якості відповідача Жашківську міську раду, до повноважень якої відноситься право розпорядження землями територіальних громад. Участь міської ради у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, не могла забезпечити належний об'єм прав і обов'язків ради.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
А тому керуючись ст. ст. 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 3 березня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Жашківська міська рада, Жашківський відділ Комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою (подвір'ям) та перенесення проїзду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Ухвала судової колегії набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.