Справа №22-ц-1770 2008 року     Головуючий в 1-й інстанції Бойко В.П.

Категорія: 20     Доповідач: Вербицька Л.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2008 року липня місяця 28 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:     Вербицької Л.І.

суддів:     Вауль Н.М. ,

Кузнєцової О.А.
при секретарі:     Валігурській Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та сільськогосподарського приватно-орендного підприємства „Новомаячківський" на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 02 червня 2008 року за позовом ОСОБА_2 до СПОТІ „Новомаячківський" про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно,  за позовом ОСОБА_3 до СПОТІ „Новомаячківський" про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на частину житлового будинку,  -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 02 червня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Позов ОСОБА_3. задоволено: визнано дійсним договір купівлі-продажу частини житлового будинку,  розташованого у смт. Нова Маячка,  вул. Леніна,  146 Цюрупинського району площею 208, 5 м2,  укладений 01 квітня 2000 року між ОСОБА_3 та СПОП „Новомаячківський"; за ОСОБА_3 визнано право власності на зазначену частину житлового будинку,  що складається з кв.№2 загальною площею 208, 5 м2.

В апеляційних скаргах СПОП „Новомаячківський" та ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати,  постановити нове,  яким в задоволенні позову ОСОБА_3. відмовити і задовольнити вимоги ОСОБА_2,  посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального закону.

Заслухавши доповідача,  пояснення сторін,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог,  колегія суддів вважає,  що скарги підлягають частковому задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3. суд дійшов висновків про те,  що між ним та СПОП "Новомаячківський" 01.04.2000 року був укладений у простій письмовій формі договір купівлі-продажу частини житлового будинку площею 208, 5  м2   і   ОСОБА_3.   виконав   умови   договору,    а   підприємство   ухилилося   від нотаріального його посвідчення.

Однак,  з такими висновками суду погодитися не можна оскільки до них суд дійшов неповно з'ясувавши усі обставини справи,  що мають значення для вирішення спору та в порушення вимог матеріального закону,  що згідно з п.1,  4 ч.1  ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду і ухвалення нового.

Так,  сторонами заявлені вимоги про визнання угод купівлі-продажу частини будинку,  що відбулися у 1993 році та 2000 році,  а тому спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України в редакції 1963 року,  що діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до вимог  ст. 225 ЦК України (в ред. 1963 p.) право продажу майна,  крім випадків примусового продажу,  належить власнику.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявили вимоги про дійсність договору купівлі-продажу та визнання права власності на частину будинку до СПОП „Новомаячківський",  хоча наявність у підприємства права власності,  що надає йому право розпорядження,  належними документами не підтверджена.

На спірне майно взагалі відсутні будь-які документи,  які б свідчили про те,  до якого виду нерухомого майна воно належить - житлового чи нежитлового,  хто був належним власником цього майна,  і чи було воно у будь-якому порядку зареєстровано. Від зазначених обставин залежить вирішення заявлених сторонами вимог.

З матеріалів справи вбачається,  що право власності на іншу частину будинку зареєстровано у ХДБТІ на ОСОБА_2 і ОСОБА_5  на підставі свідоцтва про право власності від 24.05.2000 року №2576,  виданого КСП „Новомаячківський" в результаті приватизації згідно розпорядження від 24.05.2000 року. Площа приватизованих приміщень складає 213, 3 м2 та зареєстрована як квартира №1. Відомостей щодо квартири №2 інформація ХДБТІ не містить.

Згідно доданої до свідоцтва про право власності експлікації площа кв.№2 складає 208, 5 м2 та жилі приміщення в ній не значаться,  що свідчить про те,  що зазначена частина будинку складається з нежитлових приміщень.

За таких обставин,  суд безпідставно застосував ч.2  ст. 47 ЦК України (в ред. 1963 р.) для визнання угоди дійною,  оскільки належність у продавця права власності на спірне майно та його приналежність до відповідного фонду приміщень не доведена і судом не встановлена.

При цьому суд вірно відмовив ОСОБА_2 в задоволенні заявлених вимог,  а тому рішення в цій частині скасуванню не підлягає.

Колегія суддів також вважає,  що сторонами без поважних причин пропущено строк звернення до суду з заявленими вимогами,  передбачений  ст. 71 ЦК України (в ред. 1963 p.),  оскільки їм було відомо про відсутність нотаріально посвідченої угоди купівлі-продажу та використання спірної частини будинку за іншими призначеннями.

Таким чином,  позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню також не підлягають оскільки є безпідставними.

Керуючись  ст.  ст. 303,  307,  309 ЦПК України,   ст.  ст. 71,  47,  225,  227 ЦК України (в ред. 1963 p.),  колегія суддів,  -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги        ОСОБА_2   та сільськогосподарського приватно-орендного підприємства „Новомаячківський" задовольнити частково.

Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 07 червня 2008 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до СПОП „Новомаячківський" залишити без змін.

В іншій частині зазначене рішенні суду скасувати,  постановити нове.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до СПОП „Новомаячківський" відмовити за необґрунтованістю заявлених вимог.

Рішення набирає чинності після проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців до Верховного Суду України у касаційному порядку.