АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-2249 Головуючий у 1-ій інстанції- Зіміна В.Б.
Доповідач - Карпенко С. О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - судді Карпенко С. О.
суддів Котули Л.Г., Наумчука М. І.,
при секретарі Ярошенку С. В.
з участю представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1,
який діє в інтересах ОСОБА_2,
на рішення Подільського районного суду міста Києва від 5 жовтня 2007 року
в справі за позовом ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рест Енержі»,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразіябуд»
про стягнення незаконно утриманих грошових коштів, пені, завданих збитків
та моральної шкоди,
встановила:
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 05.10.07 року позов ОСОБА_2 задоволений частково.
Ухвалено стягнути з ТОВ «Реєстр Енерджі» на користь ОСОБА_2 суму завданих збитків в розмірі 341 131 грн24 коп, суму моральної шкоди в розмірі 209 865 грн, судовий збір в розмірі 577 грн70 коп, витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 500 грн, витрати, пов'язані з проведенням психологічного дослідження, в розмірі 1 800 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 14.12.07 року в рішенні виправлена описка і в резолютивній частині рішення Подільського районного суду міста Києва від 05.10.07 року слід вважати, що замісить ТОВ «Реєстр Енерджі» кошти стягнуті з ТОВ «Рест Енерджі».
Додатковим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 14.12.07 року з ТОВ «Рест Енерджі» стягнуто на користь ОСОБА_2 110 833 грн76 коп.
З таким вирішенням спору ОСОБА_1, діючи в інтересах ОСОБА_2 , не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить суми, які суд стягнув з ТОВ «Рест Енерджі», стягнути солідарно з ТОВ «Рест Енерджі» та ТОВ «Євразіябуд», вважаючи, що відповідачі мають нести солідарну відповідальність перед позивачем. Крім цього, просить задовольнити вимоги про солідарне стягнення пені, витрат на переїзд, оформлення довіреності і витрат за одержання висновку оцінювача від 11.10.06 року. Вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
В суді апеляційної інстанції представник позивача апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі.
Інші особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, тому їх неявка розглядові справи не перешкоджає.
Представник ТОВ «Євразіябуд» надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, які долучені до матеріалів справи.
Колегія суддів, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Встановлено, що 03.12.03 року між ТОВ «Євразіябуд», як замовником-генеральним підрядником та ТОВ «Рест Енерджі», як інвестором, укладено інвестиційний договір J4e 31, відповідно до умов якого ТОВ «Євразіябуд» взяло зобов'язання по будівництву житлового будинку № 20-А по вулЛісовій в смт. Коцюбинське в строк до 2 кварталу 2004 року, а ТОВ «Рест-Енержді» зобов'язувалося здійснити інвестування п'яти квартир шляхом перерахування коштів на рахунок замовника в обумовлені договором строки (по квартирі № 5 - в строк до 10.05.04р.).
25.03.04 року між ТОВ «Рест Енерджі» як Генеральним інвестором та ОСОБА_2 як інвестором укладено інвестиційний договір №20А/5, відповідно до якого ТОВ «Рест Енерджі» взяло зобов'язання по передачі позивачеві у власність квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 - взяв зобов'язання в строк до 02.04.04 року перерахувати на рахунок ТОВ «Рест Енержді» кошти в розмірі 110 833 грн76 коп і у березні 2004 року ці зобов'язання виконав.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.12.04 року встановлено, що ТОВ «Рест Енержді» на виконання умов інвестиційного договору № 31 від 03.12.03 року перерахувало ТОВ «Євразіябуд» в період з 20.05.04 року по 01.07.04 року 437 511грн26 коп. Платіж в сумі 160 132 грн в строк до 15.07.04 року, обумовлений інвестиційним договором, ТОВ «Рест Енерджі» не здійснило, в зв'язку з чим зазначеним рішенням інвестиційний договір № 31, укладений
03.12.03 року між ТОВ «Євразіябуд» та ТОВ «Реєстр Енержді» розірвано з дати набрання
рішенням законної сили.
Грошові кошти, сплачені ТОВ «Рест Енерджі» по інвестиційному договору № 31 повернути на рахунок товариства до 06.10.04 року, проте останнє, не погоджуючись на розірвання договору, 08.10.04 року знову перерахувало ці кошти ТОВ «Євразіябуд».
Рішенням Господарського суду Київської області від 13.06.06 року, яке постановою Київського міжобласного Апеляційного господарського суду залишено без змін, стягнуто з ТОВ «Євразіябуд» на користь ТОВ «Рест Енерджі» 437 511 грн26 коп безпідставно набутих коштів.
Станом на 27.09.07 року кредитна заборгованість ТОВ «Євразіябуд» перед ТОВ «Рест Енерджі» складає 342 665грн26 коп, грошові кошти в сумі 94 846 грн 13.06.07 року списані з рахунку ТОВ «Євразіябуд» на рахунок ТОВ «Рест Енерджі.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що неналежне виконання ТОВ «Рест-Енерджі» зобов'язань по інвестиційному договору № 31 від 03.12.03 року, призвело до невиконання ТОВ «Рест Енерджі» умов інвестиційного договору № 20А/5 від
25.03.04 року, укладеного з позивачем, ому саме з ТОВ «Рест Енерджі» слід стягнути
безпідставно набуті кошти, збитки, кошти на відшкодування моральної шкоди і судові витрати.
Такі висновки суду є правильними, враховуючи наступне.
Відповідно до змісту ст. ст. 526, 623, 651 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
У суді першої інстанції безспірно встановлено, що з ТОВ «Євразіябуд» на користь ТОВ «Рест Енерджі» стягуто 437 511 грн безпідставно набутих коштів, до яких входять і кошти, перераховані позивачем на виконання інвестиційного договору № 20А/5 від 25.03.04 року, тому суд правильно стягнув ці кошти з ТОВ «Рест Енерджі».
Вирішуючи питання про стягнення збитків і коштів на відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивач мав договірні відносини з ТОВ «Рест Енерджі» і тому стягнув ці кошти саме з останнього.
Вимога апелянта про солідарне стягнення коштів з ТОВ «Рест Енерджі» та ТОВ «Євразіябуд» на користь позивача є необгрунтованою, оскільки доведено факт порушення прав позивача саме діями і бездіяльністю ТОВ «РестЕнерджі» і будь-яких цивільних обов'язків ТОВ «Євразіябуд» перед позивачем не мала.
Чинне цивільне процесуальне законодавство не передбачає присудження з другої сторони судових витрат, понесених стороною, на користь якої постановлене рішення, у солідарному порядку. Тому вимоги апеляційної скарги у цій частині є необгрунтованими, а рішення суду першої інстанції - правильним.
Відмовляючи у стягненні пені, суд вірно виходив зі змісту інвестиційного договору № 20А/5 і, оскільки сплата пені за умовами договору передбачалася лише в разі порушення ТОВ «Рест Енерджі» строків введення житлового будинку в експлуатацію, відмовив у її стягненні.
Посилання на те, що суд незаконно відмовив у стягненні коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з явкою до суду, і витрат, пов'язаних з оформленням довіреності, безпідставні.
Відповідно до частини першої ст. 85 ЦПК України сторони несуть витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників. Проте законодавець наголошує, що такі витрати мають бути пов'язані із явкою до суду, а не із необхідністю зустрічей сторони з адвокатом. Тому суд вважає, що витрати, про стягнення яких просить апелянт, відшкодуванню не підлягають, оскільки із явкою до суду не пов'язані.
ОСОБА_1 у апеляційній скарзі зазначає, що витрати, пов'язані з оформленням довіреності, є витратами, пов'язаними із правовою допомогою, оскільки він є адвокатом. Проте таке тлумачення витрат, пов'язаних із правовою допомогою, хибне. Частина четверта ст. 42 ЦПК України зазначає, що повноваження адвоката як представника мають посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором, проте ОСОБА_1 представляв інтереси позивача на підставі довіреності.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки якого доводами апеляційної скарги не спростовані, тому підстав для скасування такого рішення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 5 жовтня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена
протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України шляхом
подання до цього суду касаційної скарги.