Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа № 2-5465/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 р.                                                Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Гаращенко Д.Р.

При секретарі - Варгаракі С.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі, еквівалентній 25 000,00 доларів США та.судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він погодився на пропозицію відповідача стосовно прийняття участі у спільній діяльності, яка полягала в побудові тепличного комплексу площею 0.5 га в селі Ліскі Кілійського району Одеської області для вирощування парникових сільськогосподарських культур на підставі чого передав відповідачу відповідно до розписки 25 000,00 доларів США. Таким чином позивач вважає, що між сторонами був укладений договір про створення простого товариства. Оскільки пройшло два роки, а обумовлену сторонами діяльність не розпочато, відповідач отримані кошти не повертає, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені вимоги та просять суд їх задовольнити.

Відповідач та його представник позов не визнали в повному обсязі та просять суд відмовити в його задоволенні.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

28 серпня 2008 року позивач передав відповідачу 25 000,00 доларів США нібито як частку засновника у розмірі 20,6 % в будівництві тепличного комплексу загальною площею 0,5 га в селі Лескі Кілійського району Одеської області.

Також в розписці від 28.08.2008 року зазначено, що позивач з 28.08.2008 року є засновником тепличного комплексу загальною площею 0,5 га з долею 20,6 % та приймає особисту участь у виробничих процесах тепличного комплексу.

17 травня 2010 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою щодо повернення грошових коштів в розмірі 25 000,00 доларів США в зв'язку з відсутністю підприємства тепличного комплексу та не отриманням позивачем процентів та дивідендів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 1130 ЦК визначає, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Відповідно до ст. 1131 ЦК договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Як встановлено у судовому засіданні, договір про спільну діяльність, так само як і договір простого товариства у відповідності до вимог чинного законодавства між сторонами не укладався, а тому є безпідставними посилання позивача на приписи ст. 1141 ЦК України, як на підстави припинення договору простого товариства.

Інших посилань на порушення вимог закону стосовно заявлених вимог, позовна заява не містить та представник позивача в судовому засіданні на них не посилається, а тому суд приходить до висновку про необґрунтованість наведених позивачем підстав щодо заявлених вимог.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі, еквівалентній 25 000,00 доларів США, то суд не може їх задовольнити, оскільки за ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в України у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконано у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Однак позовна заява, незалежно від роз'яснень суду під час судового засідання, не містить розміру грошових коштів, визначеного у гривнях.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні факти та вивчивши надані докази, суд не знаходить законодавчо визначених підстав щодо задоволення заявленого позову та приходить до висновку, що в задоволенні даного позову необхідно відмовити в зв'язку з його необґрунтованістю.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України суд відмовляє позивачу у заявленій вимозі щодо стягнення з відповідача витрат на сплату судового збору та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ОСОБА_4

Головуючий