У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
19.01.10 Справа №8/219/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Хуторной В.М. судді Хуторной В.М. , Кагітіна Л.П. , Коробка Н.Д.
при секретарі Лолі Н.О.
За участю представників сторін: від позивача – ОСОБА_1 – приватний підприємець; від відповідача – Колодка В.Д., довіреність №ВКВ 376331 від 1.11.07 р.; від третьої особи представник не з’явився;
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення господарського суду Запорізької області 07.10.2009 р. у справі № 8/219/09
за позовом: Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Запоріжжя (скорочено СПД ОСОБА_1);
до відповідача: Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м. Пологи Запорізької області (скорочено СПД ОСОБА_3);
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4, м. Запоріжжя (скорочено СПД ОСОБА_4.);
про стягнення 72186,06 грн. основного боргу з урахуванням втрат від інфляції грошових коштів за договором про відступлення права вимоги за товар, отриманий за накладними в жовтні 2007 р., індексу знецінення грошових коштів внаслідок інфляції та 2646,66 грн. річних процентів
за зустрічним позовом Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м. Пологи Запорізької області;
до відповідача 1: Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Запоріжжя
до відповідача 2: Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, м. Запоріжжя
про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 01.04.2008 р.
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 74 від 19.01.2010 р. справу № 8/219/09 передано для розгляду колегії у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Кагітіна Л.П., Коробка Н.Д., якою справа прийнята до свого провадження.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.10.2009 р. по справі № 8/219/09 (суддя Попова І.А.) в задоволені первісного позову та зустрічного позову відмовлено. Провадження по справі за зустрічним позовом відносно СПД ОСОБА_4 припинено.
За первісними вимогами, вказане рішення мотивовано тим, що суд не може визнати доведеними вимоги СПД ОСОБА_1, з огляду на недоведеність дати укладання договору та наявності повноважень у СПД ОСОБА_4 на укладання договору відступлення права вимоги на час фактичного його укладання. Стосовно вимог за зустрічним позовом, суд зазначив, що СПД ОСОБА_3 не надано належних доказів в обґрунтування зустрічних позовних вимог. Крім того, відповідачем 2 за зустрічним позовом визначено СПД ОСОБА_4, державна реєстрація підприємницької діяльності якого припинена 15.07.2009 р., у зв’язку з банкрутством, про що зазначено в довідці Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, а тому провадження у справі за зустрічним позовом відносно відповідача 2 підлягає припиненню.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, СПД ОСОБА_1 позивач за первісним позовом, до Запорізького апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу, в якій заявник вказує, що спірне рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, викладеним у рішенні. З висновком суду щодо недоведеності дати укладання договору про відступлення права вимоги не погоджується, оскільки у зазначеному договорі вказано дату укладання, саме 01.04.2008 р. На думку заявника апеляційної скарги, законом не передбачено жодної процедури для підтвердження дати укладання угоди, а відтворення пошкодженого або утраченого документу не забороняється законом. Вважає, що прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності СПД ОСОБА_4 20.08.2008 р. і подальше проведення ліквідаційної процедури та визнання його банкрутом не має жодного відношення до даної справи. Просить скасувати рішення господарського суду по даній справі та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач за первісним позовом у судовому засіданні підтримує доводи апеляційної скарги.
Представник СПД ОСОБА_3, відповідача за первісним позовом, у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду законим та обґрунтованим. Просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти доводів апеляційної скарги.
За клопотанням представників сторін, судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за їх згодою в судовому засіданні 19.01.2010 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Сутність спору:
СПД ОСОБА_4 (первісний кредитор) та СПД ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, датований 01.04.2008 р.
За умовами вказаного договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право витребування боргу і стає кредитором боржника - СПД ОСОБА_3 та набуває право вимагати від останнього належного виконання грошових зобов’язань перед первісним кредитором у розмірі 52930 грн., що виникли із зобов’язань договору купівлі – продажу №18 від 11.10.2007 р.
Згідно до п. 4 договору відступлення права вимоги від 01.04.2008 р. (далі договір від 01.04.2008 р.), право вимоги засноване на видаткових накладних: №257 від 04.10.2007 р., №259 від 05.10.2007 р., № 258 від 06.10.2007 р. та № 254/3 від 26.10.2007 р.
Зазначені накладні передаються новому кредитору в момент підписання договору та є його невід’ємною частиною (п. 5 договору від 01.04.2008 р.).
Пунктом 8 вказаного договору встановлено, що до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора, які існують на момент укладання цього договору, включаючи право витребування від боржника оплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання господарського зобов’язання.
12 травня 2009 р. СПД ОСОБА_1 на адресу СПД ОСОБА_3 направив повідомлення про відступлення права вимоги (вих. №04/01) та вимогу (вих. №1-12/05) про сплату суми заборгованості за отриманий товар в сумі 52930 грн., які останнім отримано 20.05.2009 р., що підтверджується його особистим підписом на поштовому повідомленні. Вимога про сплату боргу СПД ОСОБА_3 залишена без відповіді.
Ухвалою від 09.10.2008 року господарського суду Запорізької області СПД ОСОБА_4 визнано банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Нікітенка М.О.
Предметом розгляду в суді першої інстанції за первісним позовом було стягнення з ОСОБА_3 (відповідач за первісним позовом) 72186,06 грн. основного боргу з урахуванням втрат від інфляції грошових коштів за договором про відступлення права вимоги за товар, отриманий за накладними в жовтні 2007 р. та 2646,66 грн. річних процентів та за зустрічним позовом - визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 01.04.2008 р.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.10.2009 р. по справі № 8/219/09 в задоволені первісного та зустрічного позову відмовлено, з чим не погодився позивач за первісним позовом та оскаржує його в апеляційному порядку.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
За договором купівлі – продажу №18 від 11.10.2007 р. СПД ОСОБА_4 за накладними № 257 від 04.10.2007 р., № 259 від 05.10.2007 р., № 258 від 06.10.2007 р., № 254/3 від 26.10.2007 р. поставив СПД ОСОБА_3 товар (столярні вироби) на загальну суму 52930 грн. Пунктом 2.2 договору купівлі-продажу встановлено, що покупець здійснює оплату постачальнику по мірі реалізації поставленого товару шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або готівкою протягом 60 календарних днів з моменту отримання партії товару. Доказів погашення цього боргу СПД ОСОБА_3 не надано.
За договором від 01.04.2008 р. право вимоги за договором купівлі – продажу №18 від 11.10.2007 р. перейшло від СПД ОСОБА_4 до СПД ОСОБА_1
Висновки суду першої інстанції стосовно того, що не можна визнати доведеними вимоги СПД ОСОБА_1 з огляду на недоведеність дати укладання договору та наявності повноважень у СПД ОСОБА_4 на укладення договору відступлення права вимоги на час фактичного його укладання, спростовуються наступним.
СПД ОСОБА_1 надав письмові пояснення, згідно яких договір відступлення права вимоги, підписаний з ОСОБА_4 у квітні 2008 р., був пошкоджений і знаходився у вигляді, який унеможливлював його подання до суду. СПД ОСОБА_1 підтвердив, що екземпляр договору фактично виготовлений у квітні 2009 р., при цьому він повністю відтворює той екземпляр, який був пошкоджений, що є дуже поширеним звичаєм у діловому обороті. Зазначені твердження відповідачем за первісним позовом не спростовані.
Факт укладення договору відступлення права вимоги підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1 (а. с. 82), за якою СПД ОСОБА_1 сплатив СПД ОСОБА_4 45000 грн. Договір від 1.04.08 р. скріплений печаткою СПД ОСОБА_4 Відновлений екземпляр договору засвідчений нотаріусом (а. с. 81).
Керуючись ст. 204 ЦК України, якою встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, колегія суддів вважає, що спірний правочин є правомірним, оскільки твердження відповідача за первісним позовом, про те, що договір від 1.04.08 р. укладений пізніше цієї дати, побудовано лише на припущеннях.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем за первісним позовом не доведено дату укладення договору від 1.04.08 р. За вимогами ст. 33 ГПК України, саме відповідач за первісним позовом повинен був довести зазначену обставину, а не позивач за первісним позовом, як вважає представник СПД ОСОБА_3 Зазначене стосується і повноважень СПД ОСОБА_1 на дату укладання договору від 1.04.08 р.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов’язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов’язання.
Факт отримання продукції в жовтні 2007 р. підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем за первісним позовом.
За таких обставин сума основного боргу в розмірі 52930 грн. підлягає стягненню.
Первісним позивачем невірно зроблено розрахунок втрат від інфляції за період з листопада 2007 р. по травень 2009 р. в сумі 19256,06 грн. та 3% річних за період з 4.10.2007 р. по 5.06.2009 р. в розмірі 2646,66 грн. З урахуванням вимог п. 2.2 Договору купівлі-продажу № 254/3 від 26.10.2007 р., оплата всієї партії товару в сумі 52930 грн. повинна була відбутись не пізніше 24.01.2008 р., тому, виходячи із наведеного в первісному позові розрахунку, періодом прострочення для нарахування 3% річних слід визначити період з 25.01.08 р. по 5.06.2009 р. (сума річних складає 2162,44 грн.), а для розрахунку інфляційних втрат слід визначити період з лютого 2008 р. по квітень 2009 р. включно (сума інфляційних складає 14299,73 грн.).
Таким чином, первісний позов підлягає задоволенню частково в сумі 69322,17 грн. Судові витрати за первісним та зустрічним позовами, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід розподілити пропорційно задоволеним вимогам.
Зустрічний позов не підлягає задоволенню з підстав, викладених в рішенні суду першої інстанції.
СПД ОСОБА_3 у зустрічному позові просить визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 01.04.2008 р. відповідно до ч. 2 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема з підстав, коли у особи, яка вчиняє правочин, відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 статті 203 ЦК України).
СПД ОСОБА_3 зазначає, що договір відступлення права вимоги укладено не 01.04.2008 р., а 12.05.2009 року, (дата направлення СПД ОСОБА_4 повідомлення про заміну кредитора).
За приписами ст. 33 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
СПД ОСОБА_3 не надано належних доказів в обґрунтування зустрічних позовних вимог.
Відповідачем 2 за зустрічним позовом визначено СПД ОСОБА_4, державна реєстрація підприємницької діяльності якого припинена 15.07.2009 р. у зв’язку з банкрутством, про що зазначено в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Господарським судом зроблено правильний висновок, що відносно відповідача-2 провадження у справі за зустрічним позовом підлягає припиненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення господарського суду Запорізької області 07.10.2009 р. у справі № 8/219/09 – змінити. Резолютивну частину рішення викласти в наступної редакції.
«Первісний позов задовольнити частково. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, (АДРЕСА_2, код ЄДР НОМЕР_1, банківські реквізити невідомі) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, (68118, АДРЕСА_1, код ЄДР НОМЕР_2, рахунок НОМЕР_3 в АБ «Металург», МФО 313582) 52930 грн. основного боргу, 14299,73 грн. втрат від інфляції, 2162,44 грн. відсотків річних, 692,95 грн. державного мита та 289,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом.
В решті первісного позову відмовити.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Провадження по справі за зустрічним позовом відносно Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 припинити.»
Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, (АДРЕСА_2, код ЄДР НОМЕР_1, банківські реквізити невідомі) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, (68118, АДРЕСА_1, код ЄДР НОМЕР_2, рахунок НОМЕР_3 в АБ «Металург», МФО 313582) 346,47 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Головуючий суддя Хуторной В.М.
судді Хуторной В.М.
Кагітіна Л.П. Коробка Н.Д.