Судове рішення #7502956

                КОПІЯ

ВИРОК

ІМ’ЯМ  УКРАЇНИ


27 січня 2010 року м. Харків


Військовий місцевий суд Харківського гарнізону у відкритому судовому засіданні в   приміщенні суду, в складі: головуючого підполковника юстиції Савенко М.Є., за участю секретаря Міщенко Є.О., державного обвинувача – військового прокурора Харківського гарнізону полковника юстиції Панасенка П.П., підсудного ОСОБА_3, захисника-адвоката ОСОБА_4, розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця ХУПС, старшого прапорщика

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. 1 Відродження, Мелітопольського району, Запорізької області, з середньою освітою, не маючого судимості, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 1997 та 2000 р.н., на військовій службі з 23.11.1994 року, з 30.10.1997 року проходить службу за контрактом, проживав за адресою: АДРЕСА_1

у скоєні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 410 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд,—

ВСТАНОВИВ:

В червні 2009 року, Романюк, займаючи посаду начальника речового складу взводу забезпечення роти матеріально-технічного забезпечення (надалі МТЗ) батальйону МТЗ тобто будучи військовою службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, викрав із ввіреного йому складу камуфльовані утеплені куртки в кількості 25 штук на загальну суму 2593 грн. 50 коп.

Він же, з метою приховати крадіжку, вніс в офіційні документи завідомо неправдиві данні: про видачу випускникам військово-юридичного факультету НЮАУ ім. Я. Мудрого 2009 року 25 камуфльованих утеплених курток у відомість № 251 від 24.06.2009 року та про здачу на склад курток утеплених камуфльованих в кількості 25 штук другої категорії в задаткову відомість № 172 від 04.08.2009 року.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та дав пояснення які за своїм змістом відповідають вище викладеному.

Враховуючи, що фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорює, беручи до уваги побажання сторін про обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, суд керуючись положенням ч. 3 ст. 299 КПК України, визнав за можливим обмежитись лише допитом ОСОБА_3 та вивченням доказів, які характеризують особу підсудного.

Оскільки, ОСОБА_3, будучи військовою службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, викрав зі складу військове майно, то суд, ці його дії, піддає кваліфікації за ч. 2 ст. 410 КК України.

Його ж дії, які виразились у тому, що він будучи військовою службовою особою, умисно вніс в офіційні документи, відомості № 251 від 24.06.2009 року та № 172 від 04.08.2009 року, завідомо неправдиві відомості про видачу та відповідно про здачу на склад курток утеплених камуфльованих в кількості 25 штук суд кваліфікує як вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

При визначенні ОСОБА_3 покарання суд визнає обставинами, що пом’якшують його відповідальність – щире каяття в скоєному і активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків, крім того приймає до уваги, складні сімейні обставини підсудного які підштовхнули його до противоправних дій, а також, що на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей 1997 та 2000 р.н., поряд з цим враховує стан здоров’я та позитивні характеристики підсудного.

Зазначені обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, разом із даними про особу винного, дають суду можливість застосувати до ОСОБА_3 положення ст. 69 КК України і призначивши йому більш м’який вид покарання ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 410 КК України, але передбачений ст. 53 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 321, 323, 324, 332-335, 349 КПК України, військовий місцевий суд,—

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєні злочинів, передбачених:

•   -     ч. 2 ст. 410 КК України і на підставі цього Закону, із застосуванням ст.ст. 69, 53 КК України призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн.;

•   -     ч. 1 ст. 366 КК України і на підставі цього Закону призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п’ятсот десять) грн.

Остаточне покарання ОСОБА_3 призначити відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим – у виді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3   у вигляді підписки про невиїзд скасувати.

При набранні вироком законної сили,   речові докази по справі повернути для використання за призначенням в ХУПС, за виключенням відомостей № 251 від 24.06.2009 року та № 172 від 04.08.2009 року які зберігати при справі.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Військово Морських Сил України через військовий місцевий суд Харківського гарнізону на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

ДІЙСНА ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ

Головуючий по справі: САВЕНКО М.Є.


  • Номер: 11/783/22/16
  • Опис:
  • Тип справи: на справу (провадження) кримінального судочинства за апеляцією
  • Номер справи: 1-8/10
  • Суд: Апеляційний суд Львівської області
  • Суддя: Савенко Микола Євгенович
  • Результати справи: Винесено ухвалу про залишення постанови суду першої інстанції без змін, а апеляції - без задоволення
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 28.10.2015
  • Дата етапу: 29.02.2016
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація