Справа № 11- 59/2010 р. Головуючий у І інстанції Василенко Ю.Л.
Категорія ст. 185 ч.3 КК Доповідач Щербаков О.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого Щербакова О.С.
суддів Борисенка І.П., Акуленко С.О.
з участю прокурора Надточий О.В.
представника цивільного позивача Копач Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією цивільного позивача Талалаївського райСТ на вирок Талалаївського районного суду Чернігівської області від 24 листопада 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, уродженець м. Харкова, мешканець с. Красний Колядин Талалаївського району Чернігівської області, не працюючий, не одружений, не судимий, -
засуджений за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов’язку повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з’являтись в ці органи для реєстрації.
Позов Талалаївського райСТ задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Талалаївського райСТ 963 грн. 90 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_5 залишений без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 486 грн. 77 коп. на відшкодування витрат за проведення експертиз.
Питання про речові докази вирішено у відповідності до ст.81 КПК України.
Як встановив суд, 02 червня 2009 року близько 02 год. 30 хв. ОСОБА_3 з метою вчинення крадіжки, розбивши скло у вікні проник в приміщення магазину № 7 Талалаївського районного споживчого товариства, розташованого в с. Красний Колядин Талалаївського району Чернігівської області, звідки таємно викрав товарно-матеріальні цінності, а саме: 16 пляшок горілки „Хортиця” вартістю 27 грн. за 1 пляшку; 4 пляшки коняку «Француз» по ціні 47 грн. за пляшку; 7 пляшок вина „Тамянка” вартістю 18 грн. за пляшку, 5 пляшок пива „Чернігівське” ємністю 1 л вартістю 6 грн. 90 коп. за пляшку; 5 плиток шоколаду „Світоч” вартістю 06 грн. 40 коп. за 1 шт., 6 упаковок засобів жіночої гігієни „Лідія” вартістю 4 грн. 40 коп. за упаковку; 4 упаковки вологих серветок вартістю 03 грн. 30 коп. за упаковку, 2 пляшки слабоалкогольного напою вартістю 04 грн. 90 коп. за 1 пляшку; 2 пляшки вина „Кагор” вартістю 17 грн. за пляшку, всього завдавши Талалаївському райСТ збитків на загальну суму 963 грн. 90 коп.
Також з даного приміщення магазину, частину якого орендує приватний підприємець ОСОБА_5, ОСОБА_3 викрав бензопилку вартістю 1300 грн., 2-х камфорну електроплитку марки ЕЛНА вартістю 175 грн., касетний магнітофон вартістю 180 грн., 5 косметичних наборів вартістю 35 грн. за 1 шт., дитячі іграшки на суму 185 грн., а всього на загальну суму 2015 грн., чим заподіяв збитки ОСОБА_5
Викрадені товарно-матеріальні цінності ОСОБА_3 використав для власних потреб.
В апеляції цивільний позивач просить скасувати вирок суду в частині відшкодування матеріальної шкоди. Не погоджуючись в цій частині з вироком вказує, що викладене у вироку не відповідає фактичним обставинам справи. Так, розглядаючи цивільний позов разом з кримінальною справою суд частково задовольнив позов, взявши до уваги лише показання підсудного, які розцінюються, як спосіб уникнення відповідальності. Додані до позову повністю належні докази для забезпечення позову суд до уваги не взяв. Крім цього, судом було відмовлено у задоволені клопотання про виклик головного свідка продавця ОСОБА_6, що призвело до порушення права змагальності сторін. Не звернув уваги суд і на протокол огляду місця події, який вказує на факт знаходження біля території магазину продуктів харчування, які не можуть бути придатні для реалізації, також суд не звернув уваги на таку обставину, як спосіб здійснення крадіжки (через вікно, один чоловік самостійно не зможе викрасти таку кількість товару), а тому не відповідності висновків суду фактичним обставинам справи призвело до прийняття неправильного рішення.
Заслухавши доповідача, пояснення представника цивільного позивача, який підтримав апеляцію, виступ засудженого ОСОБА_4, який просив залишити вирок суду без зміни, думку прокурора, який вважає вирок обґрунтованим і законним, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_4 у скоєнні злочину, за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав об’єктивну оцінку.
Дії засудженого ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ст.185 ч.3 КК України.
Як вбачається із поданої апеляції, цивільний позивач ставить питання про скасування вироку в частині відшкодування матеріальної шкоди, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 викрав майна товариства на більшу суму, що підтверджується поданими до позовної заяви документами, а саме актом інвентаризації, документами про рух коштів, розрахунків суми збитків.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_3 викрав майно споживчого товариства саме на суму 963 гривні 90 копійок, оскільки доказів, які б підтверджували, що виявлена грошова нестача в розмірі 4463 грн.35 коп. була пов’язана саме з викраденням товарно-матеріальних цінностей і що це вчинив ОСОБА_3, не здобуто.
Вина засудженого ОСОБА_4 у викрадені товарно-матеріальних цінностей на суму 963 гривні 90 копійок доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та даними протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с.94-97), поясненням самого ОСОБА_4, який визнав свою вину та підтвердив у суді дані на досудовому слідстві показання щодо обставин скоєного ним злочину.
В той же час свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 показали, що 2 червня 2009 року під час інвентаризації товарно-матеріальних цінностей в магазині Талалаївського райСТ була виявлена грошова недостача на суму 4463 грн.35 коп., але стверджувати, що це саме ОСОБА_3 здійснив крадіжку товарів на таку суму вони не можуть.
З урахуванням наведених доказів, колегія суддів вважає, що цивільний позов товариства на суму 6068 грн., як це зазначено у позовній заяві, не підтверджено доказами, а тому не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 348 КПК України цивільний позивач має право подати апеляцію у частині, що стосується вирішення позову.
Тому інші доводи апелянта щодо обставин скоєного злочину не можуть бути розглянуті апеляційною інстанцією.
Порушень чинного кримінально-процесуального законодавства під час судового слідства, в тому числі при вирішенні клопотання цивільного позивача про допит в якості свідка ОСОБА_6, які тягнули б за собою скасування або зміну вироку, не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію цивільного позивача - Талалаївського районного споживчого товариства, залишити без задоволення, а вирок Талалаївського районного суду Чернігівської області від 24 листопада 2009 року щодо ОСОБА_4 – без зміни.
СУДДІ :
БОРИСЕНКО І.П. ЩЕРБАКОВ О.С. АКУЛЕНКО С.О.