Справа № 11-47/2010 р. Головуючий у І інстанції Сова Т.Г.
Категорія – заява Доповідач Білобров В.Д.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого Щербакова О.С.
суддів Білоброва В.Д., Шахової О.Г.
з участю прокурора Щербака О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Менського районного суду, Чернігівської області від 23 листопада 2009 року.
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою суду засудженому ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви про перегляд вироку в частині засудження за ст. 257 КК України.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 вважає, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ст. 257 КК України, в редакції 2001 року і посилається на кількісний признак банди.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який вважав, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
ОСОБА_1. звернувся до суду із заявою про перегляд вироку в частині засудження за ст. 257 КК України мотивуючи тим, що на час розгляду справи в суді до складу банди входило 4 особи. Стверджує, що Законом України „Про внесення змін до кримінального та кримінально – процесуального кодексу України, щодо гуманізації кримінальної відповідальності” № 270 від 15.04.2006 року було внесено зміни до ст. 28 КК України. В ч. 4 вказаної норми зазначено „Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він був скоєний стійким ієрархічним об’єднанням, де кількість осіб є 5 – ть та більше”. Таким чином його дії за ст. 257 КК України не можуть бути кваліфіковані даним складом злочину оскільки є декриміналізовані по кількісній ознаці банди.
Як вказав суд, із вироку Апеляційного суду Луганської області від 06.07.2006 року слідує, що ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 під своїм керівництвом організували озброєну банду з метою нападу на окремих осіб та скоєння вбивств для особистої вигоди і збагачення злочинним шляхом. Для цього вони незаконним шляхом придбали та зберігали вогнепальну зброю, боєприпаси, вибухові речовини, які в подальшому використовували для нападу та вбивства окремих осіб. В результаті спільних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була створена озброєна банда, яка відрізнялася стійкістю та організованістю її членів, єдиним наміром, загальними правилами поведінки і розподілом ролей. Члени банди в період з 1998 по 2000 роки скоїли ряд особливо тяжких злочинів проти життя та здоров’я громадян. В березні 2000 року в нападі, скоєному цією бандою, приймав участь ОСОБА_1
Пунктом 3 ст. 28 КК України передбачено, що злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб ( три і більше ), які попередньо зоорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого ( інших ) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
У відповідності із вимогами ст. 257 КК України, бандитизм - організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або вчинюваному нею нападі.
З часу засудження ОСОБА_1 до ст. 257 КК України не вносилися зміни, які б скасовували злочинність діяння чи пом’якшувалась кримінальна відповідальність за бандитизм.
Таким чином, суд при розгляді заяви не допустив порушень діючого законодавства, а тому заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду від 23 листопада 2009 року щодо ОСОБА_1 без змін.
Судді:
Щербаков О.С. Білобров В.Д. Шахова О.Г.