ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року м. Київ №826/6570/17

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Ганечко О.М.,

Сорочка Є.О.,

за участю

секретаря судового засідання Кузик М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2018 року (прийняте в порядку письмового провадження, суддя Кузьменко В.А.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа - Луганський обласний військовий комісаріат про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Луганський обласний військовий комісаріат, в якому просили:

- визнати бездіяльність відповідача щодо не призначення і невиплати гарантованої одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», батькам загиблого молодшого сержанта ОСОБА_5 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 незаконною;

- зобов'язати відповідача передати документи щодо сплати допомоги у зв'язку із загибеллю молодшого сержанта ОСОБА_5 комісії, призначити і сплатити гарантовану одноразову грошову допомогу, передбачену п. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» батькам загиблого.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо непризначення і невиплати гарантованої одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", батькам загиблого молодшого сержанта ОСОБА_5, - ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Зобов'язано Міністерство оброни України передати документи щодо сплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю молодшого сержанта ОСОБА_5 відповідній комісії Міністерства оборони України. В іншій частині адміністративного позову відмовлено. Також, суд вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав Міністерство оборони України повторно розглянути заяви (з доданими документами) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 20 серпня 2015 року про виплату одноразової грошової допомоги на засіданні відповідної комісії по суті з урахуванням висновків суду. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Державного бюджету України суму судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1 280,00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень нуль копійок). Стягнуто з Міністерства оборони України на користь Державного бюджету України суму судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1 280,00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачами пропущено строк звернення до суду та відсутні клопотання про поновлення такого строку; позивачами не подано відповідачу документ, що свідчить про причини та обставини загибелі молодшого сержанта ОСОБА_5, підстави для задоволення позову відсутні; документи для призначення одноразової грошової допомоги повинні бути подані через Луганський обласний військовий комісаріат, а не через Міністерство оборони України, як це зазначено у рішенні суду.

03.09.2018 до суду апеляційної інстанції від представників позивачів надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому такі просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки вважають таке законним та обґрунтованим.

14.09.2018 до суду апеляційної інстанції від представників позивачів надійшли письмові пояснення, додатком до якого є лист слідчого у кримінальному провадженні щодо вбивства сина позивачів №42465111/35-2018 від 27.08.2018, що, на думку представників позивачів, спростовує доводи апелянта про необхідність застосування п. 19 Порядку №975.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представника позивачів, думку представника Міністерства оборони України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що молодший сержант ОСОБА_5 проходив службу у Військовій частині польова пошта В2950 "Айдар" на посаді командира 2-го розвідувально-диверсійного відділення 1-го розвідувально-диверсійного взводу розвідувально-диверсійної роти, у зоні проведення антитерористичної операції та приймав безпосередню участь у бойових діях з 06 серпня 2014 року по 26 березня 2015 року, про що свідчить Довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 13 січня 2016 року №02/111.

Як свідчать наказ від 20 квітня 2015 року №120 та висновок від 18 вересня 2015 року №ВСЗ-315/ОГД-17 26 березня 2015 року молодший сержант ОСОБА_5 загинув при невідомих обставинах в районі проведення антитерористичної операції на території Луганській області, місто Лисичанськ в результаті проникаючого вогнепального наскрізного кульового поранення голови з множинними переломами мозкового черепу та обличчя.

20 серпня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, батьками загиблого військовослужбовця ВЧ ПП В2950, молодшого сержанта ОСОБА_5 (відповідно до свідоцтва про народження від 13 жовтня 1987 року серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3), подано військовому комісару Луганського обласного військового комісаріату заяви про виплату одноразової грошової допомоги.

19 серпня 2016 року адвокатом позивачів направлено до Генерального штабу Збройних сил України звернення №241/16-а з проханням: з'ясувати чому не було проведено службове розслідування за фактом загибелі молодшого сержанта ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, військовослужбовця Військової частині - польова пошта В2950 "Айдар"; зобов'язати командування Військової частині - польова пошта В2950 "Айдар" провести службове розслідування за фактом загибелі військовослужбовця вищезазначеної військової частини молодшого сержанта ОСОБА_5; виправити наказ про виключення загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 зі списків особового складу військової частини, а саме виключити речення "Смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби" і надати ОСОБА_2 коректний витяг з цього наказу; направити у військовий комісаріат Луганського обласного військового комісаріату акт службового розслідування причин смерті ОСОБА_5, та сприяти швидкому оформленню документів для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого військовослужбовця.

Листом від 31 серпня 2016 року №116/12/14012 Військова частина А0105 повідомила позивачів, що рішення про внесення змін до наказу про виключення загиблого молодшого сержанта ОСОБА_5 зі списків особового складу військової частини та питання про призначення і виплату одноразової грошової допомоги сім'ї загиблого можливе після проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015130240000665. Відмову у проведенні службового розслідування відповідач мотивував посиланням на пункту 1.2. Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06 лютого 2001 року №36.

Листом від 13 вересня 2016 року №ВСЗ-524 Луганський обласний військовий комісаріат повідомив ОСОБА_3 про те, що пакет документів на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю молодшого сержанта ОСОБА_5, згідно протоколу засідання комісії Департаменту фінансів Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги №70 від 19 серпня 2016 року, повернувся до Луганського обласного військового комісаріату на доопрацювання. Причина повернення документів - прийняття рішення про призначення або про відмову у призначені одноразової грошової допомоги неможливо, оскільки обставини смерті невідомі.

Окрім того, в листі від 13 вересня 2016 року №ВСЗ-524 третя особа зазначила, що комплект документів щодо призначення одноразової грошової допомоги буде повторно направлено на розгляд до Департаменту фінансів Міністерства оборони України після надходження від Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області матеріалів щодо обставин смерті ОСОБА_5

24 листопада 2016 року адвокатом позивачів на адресу Луганського обласного військового комісаріату направлено адвокатський запит з проханням повідомити інформацію чи були отримані необхідні матеріали щодо обставин смерті ОСОБА_5, чи були передані матеріали до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, які інші дії вчинено Луганським обласним військовим комісаріатом для захисту прав батьків ОСОБА_5

Відповідь на адвокатський запит від 24 листопада 2016 року від третьої особи не надійшла.

14 лютого 2018 року адвокатом позивачів направлено третій особі повторний адвокатський запит, аналогічний за змістом адвокатському запиту від 24 листопада 2016 року.

Листом від 22 лютого 2018 року №ВСЗ-186 Луганський обласний військовий комісаріат повідомив адвоката позивачів про те, що після отримання Луганським ОВК 13 жовтня 2016 року з Лисичанського відділу поліції ГУ НП в Луганській області постанови про закриття кримінального провадження від 30 березня 2016 року у зв'язку із самогубством ОСОБА_5, документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі ОСОБА_5 не оформлялися та в Департамент фінансів Міністерства оборони не подавалися.

Окрім того, з матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 18 вересня 2015 року на виконання пункту 13 Порядку Луганський обласний військовий комісаріат підготував висновок №ВСЗ-315/ОГД-17, в якому зазначив, що батько та мати загиблого ОСОБА_5 мають право на одержання одноразової грошової допомоги, та направив його разом з іншими документами та заявами позивачів від 20 серпня 2015 року до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

26 березня 2015 року за фактом загибелі військовослужбовця Військової частини - польова пошта В2950 молодшого сержанта ОСОБА_5 відкрито кримінальне провадження №12015130240000665, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України, а саме умисне вбивство.

30 березня 2015 року старшим слідчим СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Кустиковим А.В. винесено постанову про закриття кримінального провадження №12015130240000665 від 26 березня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України, яка мотивована висновком про те, що смерть ОСОБА_5 настала внаслідок суїциду.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 06 червня 2016 року у справі №415/2305/16-к постанова старшого слідчого Кустикова А.В. від 30 березня 2016 року про закриття кримінального провадження №12015130240000665 від 26 березня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України, - скасована, матеріали кримінального провадження №12015130240000665 від 26 березня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого с частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України, направлено військовому прокурору Луганського гарнізону для організації досудового розслідування. Також, в ухвалі судом встановлено, що досудове розслідування щодо встановлення трупу військовослужбовця ОСОБА_5 слідчим проведено не повно, а постанова про закриття кримінального провадження від 30 березня 2015 року не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, належним чином не мотивована, в ній не надана належна оцінка поясненням допитаних осіб та викладених фактів, постанова винесена без всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження. Разом з тим, Лисичанський міський суд Луганської області в ухвалі від 06 червня 2016 року звернув увагу, що в матеріалах кримінального провадження є постанова про призначення вибух технічної експертизи та експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу від 05 лютого 2016 року, проте висновок експерта відсутній. Не виконавши вищезазначених дій, а також не встановивши, з якої саме зброї були випущені кулі і гільзи, знайдені на місці події, належним чином не перевіривши усі доводи, викладені в протоколах допиту потерпілої ОСОБА_3 та допиту у якості свідка ОСОБА_2, на думку Лисичанського міського суду Луганської області, слідчий передчасно прийшов до висновку про закриття кримінального провадження за відсутністю складу злочину.

Згідно листа першого заступника військової прокуратури Луганського гарнізону від 01 грудня 2017 року №3/7253вих-17 у кримінальному провадженні №12015130240000665 триває досудове розслідування.

Вважаючи бездіяльність відповідача, яка полягає у не проведенні службового розслідування за фактом смерті ОСОБА_5, не розгляді документів позивачів на отримання одноразової допомоги, невиплаті гарантованої державою допомоги і невидачі необхідних документів, через яку позивачі, як батьки загиблого молодшого сержанта ОСОБА_5, не можуть отримати гарантовану державою грошову допомогу передбачену Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", такі звернулись до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно підпунктів 1-3 пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.

Пунктом 3 статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Військовозобов'язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", указами Президента України".

Аналогічні норми закріплені в статті 41 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу".

Відповідно до статті 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.

Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно абз. 3 ч. 2 ст.3 Сімейного кодексу України дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Згідно пункту 1 статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Пунктами 6, 8 та 9 статті 16-3 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975).

Відповідно до пункту 10 Порядку №975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: 1. заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; 2. витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); 3. витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи. які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні.

Згідно пункту 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 Порядку №975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до пунктів 14 та 15 Порядку №975 одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Пунктом 19 Порядку №975 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Перелік підстав для відмови у виплати одноразової грошової допомоги визначений пунктом 19 Порядку №975 є виключним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідач та третя особа аргументували не проведення ними жодних дій направлених на реалізацію права позивачів на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю молодшого сержанта ОСОБА_5 постановою про закриття кримінального провадження від 30 березня 2016 року, в якій зазначено про самогубство ОСОБА_5, та відсутністю інших документів щодо обставин та причини смерті молодшого сержанта ОСОБА_5

Однак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що така бездіяльність є протиправною, з огляду на наступне.

Відповідно до остаточного лікарського свідоцтва про смерть №163 від 28 березня 2015 року причиною смерті ОСОБА_5 є проникаюче вогнепальне наскрізне кульове поранення голови з множинними переломами мозкового черепу та обличчя. Судово-медичний експерт за результатами розтину встановив, що смерть настала внаслідок випадків ушкодження з невизначеним наміром, та не зазначив про настання смерті внаслідок навмисного самоушкодження.

Зважаючи на викладені обставини, та на наявні в матеріалах справи відомості щодо кримінального правопорушення №12015130240000665, колегія суддів приходить до висновку про хибність доводів відповідача та третьої особи про відсутність документів, щодо обставин та причини смерті молодшого сержанта ОСОБА_5 та посилання на закриття кримінального провадження через суїцид ОСОБА_5, які містяться у листах від 13 вересня 2016 року №ВСЗ-524, від 31 серпня 2016 року №116/12/14012, від 22 лютого 2018 року №ВСЗ-186, оскільки наявна у них інформація суперечить іншим матеріалам справи, зокрема: висновку від 18 вересня 2015 року №ВСЗ-315/ОГД-17, остаточному лікарському свідоцтву про смерть від 28 березня 2015 року №163, ухвалі Лисичанського міського суду Луганської області від 06 червня 2016 року.

Аналіз і співставлення фактичних обставин справи з частиною третьою статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виключає будь-які сумніви стосовно того, що військовослужбовець ОСОБА_5 помер під час виконання обов'язків військової служби.

Відповідачем до суду не надано та в матеріалах справи відсутні докази того факту, що ОСОБА_5 загинув внаслідок самогубства, кримінальне провадження за фактом його смерті триває, усі документи, що наявні у матеріалах справи, підтверджують, що він загинув під час виконання службових обов'язків.

Оскільки докази розгляду комісією Департаменту фінансів Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги заяв позивачів від 20 серпня 2015 року разом з відповідними документами, направленими відповідачу Луганським обласним військовим комісаріатом, до суду не надано та в матеріалах справи відсутні, то є підстави для висновку про те, що Міністерством оборони України заяви позивачів по суті не розглядалися, і рішення по суті не приймалося, що, в свою чергу, є підставою для визнання протиправною такої бездіяльності Міністерства оборони України та зобов'язання відповідача передати документи щодо сплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю молодшого сержанта ОСОБА_5 відповідній комісії відповідача.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при вирішенні питання щодо призначення виплати позивачам немає необхідності у завершенні кримінального провадження та винесення остаточних висновків по ньому, оскільки на переконання суду у позивачів наразі наявні усі документи, які підтверджують факт смерті їх сина ОСОБА_5 від проникаючого вогнепального наскрізного кульового поранення, отриманого під час виконання службових обов'язків.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити та сплати позивачам одноразову грошову допомогу, не можуть бути задоволені, оскільки повноваження відповідача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій.

У свою чергу, зважаючи на те, що відповідачем у оскаржуваних правовідносинах допущена саме бездіяльність (не розгляд по суті та не прийняття рішення за результатами розгляду заяв позивачів від 20 серпня 2015 року по суті), з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивачів, є необхідним вийти за межі позовних вимог і зобов'язати відповідача повторно розглянути заяви (з доданими документами) позивачів від 20 серпня 2015 року про виплату одноразової грошової допомоги на засіданні відповідної комісії по суті з урахуванням висновків суду.

Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі в частині дотримання позивачами строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду), суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Докази розгляду відповідною комісією відповідача заяв позивачів від 20 серпня 2015 року та прийняття за ними рішень по суті до суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивачі неодноразово зверталися до відповідача та третьої особи з прохання провести службове розслідування щодо причини смерті ОСОБА_5, а також просили повідомити їм інформацію про отримання відповідачем та третьою особою матеріалів щодо причин та обставин смерті ОСОБА_5 та направлення їх на розгляд комісії.

Відтак, у межах спірних правовідносин порушення прав позивачів носить триваючий характер, оскільки з часу подання заяв від 20 серпня 2015 року аж до дня звернення до суду позивачі розраховували на розгляд їх заяв по суті та прийняття відповідачем рішення про виплату їм одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю сина ОСОБА_5 Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачі звернулися до суду в межах шестимісячного строку звернення, встановленого ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на час подання позову до суду).

Щодо доводів відповідача про те, що документи для призначення одноразової грошової допомоги повинні бути подані через Луганський обласний військовий комісаріат, а не через Міністерство оборони України, як це зазначено у рішенні суду, колегія суддів зазначає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2018 року не містить вказівок щодо порядку подання та розгляду документів позивачів про призначення одноразової грошової допомоги, а лише обов'язок відповідача повторно їх розглянути з урахуванням висновків суду.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а відтак, не може бути задоволена.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2018 року.

Головуючий суддя В.Ю.Ключкович

Судді О.М. Ганечко

Є.О. Сорочко