Справа № 2-58/2010 р.

РІШЕННЯ

іменем України

18 січня  2010 року                                             смт.Золочів    

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

                      головуючого                                               судді          Калайда І.С.,

                      при секретареві                                                             Бойко І.О.,

розглянувши  у  попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області, третя особа на стороні відповідача комунальне підприємство «Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочвіського району»,  про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, -

ВСТАНОВИВ:

  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області, в якому просять суд визнати недійсними свідоцтва про спадщину за законом від 02.11.2009 року серії ВМО №297390, виданого на ім'я   ОСОБА_2 на ? частину житлового будинку №22 по вул.Миру в с.Жовтневе Золочівського району після її померлої матері ОСОБА_3,   серії ВМО №297391 на ім'я ОСОБА_2 на ? частину житлового будинку №22 по вул.Миру в с.Жовтневе Золочівського району після її померлого чоловіка  ОСОБА_4,  та серії ВМО №297392 на ім'я ОСОБА_1 на ? частину частки житлового будинку №22 по вул.Миру в с.Жовтневе після його померлого батька ОСОБА_4.

Вказали, що під час внесення даних до свідоцтв про право на спадщину державним нотаріусом було допущено помилку в зазначенні предмету спадкування, оскільки  спадковим майном була квартира, а нотаріус вказала будинок. Невідповідність записів в свідоцтвах про спадщину автоматично стало підставою для невірних записів у реєстрі про право власності на нерухоме майно.  

Відповідач – державний нотаріус Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_5 проти позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечувала, пояснила, що дана помилка була допущена автоматично, але виправити лану помилку в досудовому порядку неможливо.  

Представник третьої особи на стороні відповідача – директор КП «Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району» ОСОБА_6 проти позовних вимог також не заперечувала, пояснивши, що під час реєстрації права власності на нерухоме майно вона керувалася відповідними інструкціями, тому на підставі свідоцтв про право на спадщину КП «АІБ» було здійснено реєстрацію квартири (будинку).

             Виходячи із наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно  до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється  судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у  разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того  законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.    

           Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, суд вважає, позов  підлягає задоволенню.  

          Зі свідоцтва про право власності на житло від 18.01.1996 року, виданого на підставі розпорядження фонду комунального майна при Золочівській районній раді народних депутатів від 18.01.1996 року за № 8-П, зареєстрованого в КП «Архітектурно-інвентаризаційному бюро Золочвіського району» Харківської області 22.10.2009 року, номер запису 25, в книзі 1, реєстраційни номер прав власності нерухомого майна 28617926, вбачається, що квартира, розташована в с.Жовтневе по вул.Миру належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1. Загальна площа квартири становить 88,7 кв.м. (а.с.7).

            Відповідно до п. 212 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, нотаріус при видачі свідоцтва про право на  спадщину  за законом  перевіряє факт смерті спадкодавця,  час і місце відкриття спадщини,  наявність підстав для  закликання  до  спадкоємства  за законом  осіб,  які  подали  заяву  про  видачу  свідоцтва,  склад спадкового  майна,  на  яке  видається  свідоцтво  про  право   на спадщину.   На   підтвердження   цих   обставин   від  спадкоємців обов'язково вимагаються відповідні документи.

           02.11.2009 року державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори було видано три свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 як спадкоємця після смерті батька – ОСОБА_4, померлого 29.12.1998 року, (серії ВМО №297392), на ім'я ОСОБА_2 як спадкоємиці після смерті матері - ОСОБА_3, померлої 15.06.1996 року, (серії ВМО №297390), та на ім'я ОСОБА_2 як спадкоємиці після смерті чоловіка - ОСОБА_4, померлого 29.12.1998 року, (серії ВМО 297391). В даних свідоцтвах про право на спадщину спадковим майном  зазначено ? частку житлового будинку № 22 з надвірними будівлями, що знаходиться: Харківська область, Золочівський район с.Жовтневе, вул. Миру (колишній без № будинку). На виконання вимог Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусом досліджувалося свідоцтво про право власності на житло як правовстановлюючий документ, оскільки в свідоцтвах про право на спадщину містяться чіткі посилання саме на дане свідоцтво (а.с.8, 10, 11).

           Таким чином, під час внесення даних щодо спадкового майна до свідоцтв про право на спадщину за законом державним нотаріусом було допущено помилку в найменуванні нерухомого майна: зазначено «житлового будинку», а у відповідності до свідоцтва про право власності на житло повинно бути зазначено «квартири».  

           Згідно ст.1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.  

           На виконання вимог п.1 додатку 1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, комунальним підприємством «Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району» було здійснено реєстрацію прав власності заявників на частки будинку (а.с.9, 12-14). Але фактично вони не набули прав власності на спадкове майно, оскільки реєстрація здійснена іншого майна, що не належала спадкодавцям.

            Відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

            На відшкодування судових витрат позивачі не наполягають.  

            Виходячи з вищенаведеного, згідно ст.ст. 130, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.1299, 1301 ЦК України, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5,  Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, -

ВИРІШИВ:

              Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити в повному об”ємі.

             Визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 02.11.2009 року нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області:

-   серії ВМО №297392 на ім'я ОСОБА_1 як спадкоємця після смерті батька – ОСОБА_4, померлого 29.12.1998 року,

-   серії ВМО №297390 на ім'я ОСОБА_2 як спадкоємиці після смерті матері ОСОБА_3, померлої 15.06.1996 року,

-   серії ВМО №297391на ім'я ОСОБА_2 як спадкоємиці після смерті чоловіка, ОСОБА_4, померлого 29.12.1998 року.    

            Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку п.4 ст. 295 ЦПК України. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у вищезазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Головуючий: