Справа №2-о-416/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2008 року Торезский міський суд Донецької області в складі:

головуючої судді     Арапіної Н.Є.

при секретарі     Смоліної М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Торез цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи управління Пенсійного фонду України в м.Торезі про встановлення факту втрати джерела засобів до існування,

встановив:

заявник звернулася в суд з заявою про встановлення факту втрати джерела засобів до існування, в якій зазначено, що з 05 вересня 1956 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. Заявник знаходилась на утриманні свого чоловіка, оскільки він отримував високу заробітну плату, пенсію, мав право на отримання безкоштовного палива на побутові потреби, і тому, його доходи являлися основним джерелом їхнього існування. 13 квітня 1989 року чоловік заявниці помер. В зв'язку зі смертю чоловіка заявник втратила джерело засобів до існування. Для оформлення права на отримання пенсії після смерті чоловіка, права на отримання безкоштовного палива на побутові потреби необхідно встановити факт втрати джерела засобів до існування. Просила встановити факт втрати джерела засобів до існування.

Заявник в судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. В письмовій заяві вимоги підтримала, просила розглянути справу у її відсутності.

Представник управління Пенсійного фонду України в м.Торезі в судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, надав письмову заяву про слухання справи за його відсутністю, проти задоволення вимог заявника не заперечують.

Відповідно до ст.169 ЦПК України справу розглянуто за відсутності представника управління Пенсійного фонду України в м.Торезі, так як в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

05 вересня 1956 року заявник зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 в Міжреченському міськбюро ЗАГСу (а.с.4).

13 квітня 1989 року ОСОБА_2 помер (а.с.6).

Згідно довідки управління Пенсійного фонду України в м.Торезі на день смерті ОСОБА_2 отримував пенсію в сумі 160 руб. 00 коп. (а.с. 13).

Згідно довідки шахти «Прогрес» державного підприємства «Торезантрацит» ОСОБА_3 мав право на отримання безкоштовного палива на побутові потреби (а.с. 41).

Згідно довідки Торезького будинку-інтернату для розумово відсталих дітей заробітна плата заявника в березні 1989 року складала 161 руб. (а.с.14).

Згідно акту доходи чоловіка заявника були основним джерелом засобів до існування заявника (а.с.12).

Відповідно до листа Управління комунальної власності та міського господарства Торезької міської ради за № 567 від 23 вересня 2008 року заявнику відмовлено в наданні довідки про факт втрати єдиного джерела засобів до існування після смерті її чоловіка, оскільки на момент його смерті вона не досягла пенсійного віку і являлася працездатною (а.с.16).

Аналізуючи досліджені докази суд дійшов висновку.

У відповідності зі ст.37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», норма яка діяла на момент виникнення розглянутих правовідносин, право на пенсію у з в"язку з втратою годувальника мають право непрацездатні члени родини, що знаходилися на його утриманні. Дружина померлого, що не знаходиться на утриманні, також має право на одержання пенсії, коли в наступному втратила джерело існування.

В зв'язку з відмовою Управління комунальної власності та міського господарства Торезької міської ради в наданні заявнику довідки, яка підтверджує факт її перебування на утриманні

померлого чоловіка, та що його допомога являлася постійним і основним джерелом засобів до її існування, суд вважає доказаним, що встановити факт втрати заявником джерела засобів до існування в іншому порядку, окрім судового, неможливо.

Суд вважає встановленим, що ОСОБА_1, яка знаходилася у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, та на момент його смерті була працездатна, у наступному втратила джерело засобів до існування, тому що пенсія чоловіка та отримання безкоштовного палива на побутові потреби були хоч і не єдиним, однак основним джерелом засобів до її існування.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту втрати джерела засобів до існування.

Керуючись СТ.37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст.3, 10, 15, 60, 79, 197, 209, 212, 214, 215, 223, 234, 235, 256, 259 ЦПК України, суд -

вирішив:

Встановити факт втрати ОСОБА_1 коштів до існування після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 13 квітня 1989 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.