Справа № 2 - а -240/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2009 р. Червоноградський міський суд Львівської області в складі:
Головуючого - судді Мелешко С. І.
при секретарі Янкевич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Червонограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Волинській області про визнання нечинною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України у Волинській області про визнання нечинною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позовну вимогу мотивував тим, що постановою серії АС 054273 від 06.04.2009р. його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 300 грн. Вважає, що постанова є безпідставною, не базується на доказах, зазначене правопорушення не відповідає обставинам справи, а постанова не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.
Просить постанову серії АС № 054273 від 06.04.2009р. визнати незаконною та скасувати з закриттям провадження по справі. Копію постанови по справі про адміністративне правопорушення отримав поштою .
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, та пояснив, що правопорушення не вчиняв, а дана постанова винесена з порушенням чинного законодавства , оскільки швидкості він не перевищував , відповідач в порушення вимог КУпАП вирішив питання про притягнення його до адмінвідповідальності , без залучення до розгляду матеріалів , його особисто , представника чи адвоката , про час та місце розгляду матеріалів не повідомив .
Представник відповідача УДАІ УМВС України у Волинській області в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Обгрунтованих заперечень та додаткових доказів , котрі б спростовували позов , в розпорядження суду не надав .
Вислухавши позивача, вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до постанови серії АС № 054273 від 06.04.2009р., винесеної інспектором взводу ДПС № 3 ОСОБА_2, встановлено, що 06.04.2009р. в с.Ставки Турійського району Волинської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Опель «, н/з НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху на 25 кілометрів , чим допустив порушення п. 12.4 ПДР України, серійний номер приладу «ВІЗИР» № 0812346. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, керуючись положеннями ст. 283 КУпАП, працівником міліції постановою серії АС № 054273 від 06.04.2009р. накладено штраф у розмірі 300 грн.
Як вбачається зі змісту постанови, у даному випадку застосовувався використовувався вимірювач швидкості «ВІФЗИР».
Відповідно до ст. 14? КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху притягаються власники (співвласники) транспортних засобів у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.
Всупереч вимогам даної статті, п. 1.1 розпорядження МВС України від 21.05.2009р. № 466 № »Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням фото- і кінозйомки, відеозапису» прилад «ВІЗИР», яким фіксувалася швидкість, не має функцій відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки та не відповідає вимогам, які пред’являються до приладів вимірювання швидкості. Так як фіксація швидкості автомобіля велася не в автоматичному режимі, як передбачає ст. 14? КУпАП, то, відповідно, такі результати фіксації не відповідають вимогам закону і не можуть використовуватися як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 24.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягнуто до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Системний аналіз всіх матеріалів даної справи дає правові підстави колегії суддів констатувати, що представник відповідача не надав крім протоколу суду будь-яких інших доказів порушення позивачем ОСОБА_3 дорожнього руху.
На підставі ч. 1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з’ясувавши обставини в адміністративній справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню
Керуючись ст., ст. 287,288,289,292,293 КУпАП, ст., ст. 6,9,10,11,69,70,71,86,159-163 КАС України, та на підставі ЗУ «Про міліцію», наказу МВС України від 13.11.2006р. № 1111 «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо – патрульної служби Державтоінспекції МВС України», розпорядження МВС України від 21.05.2009р. № 466 № »Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням фото- і кінозйомки, відеозапису», -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати нечинною та скасувати постанову серії АС № 054273 від 06.04.2009р., винесену інспектором взводу ДПС №3 ОСОБА_2 .
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в сток, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Мелешко С. І.