Справа №2-97/2010

Номер стат.звіту К.26

Код суду:0707

РІШЕННЯ

                ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

                           (заочне)

22 січня  2010 року                                                                                м.Мукачево

  Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі  головуючого - судді                                      Заборовський В.С.

               при секретарі :                                               Продан М.В.

за участю:представника позивача                              ОСОБА_1

         третьої особи                                                ОСОБА_2    

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в приміщенні суду в м. Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог приватні нотаріуси Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_5,  ОСОБА_2 про визнання договору позики укладеного 28 лютого 2008 року посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 1136 недійсним з моменту його укладення, визнання договору позики укладеного 28 лютого 2008 року посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 1136, вчиненим проти справжньої волі позивача ОСОБА_3 внаслідок застосування до нього психічного тиску з боку відповідача ОСОБА_4, визнання договору позики укладеного 28 лютого 2008 року посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 1136 недійсним з  підстав передбачених ст.230 ЦК України, як правочин вчинений під впливом обману, визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 від 6 березня 2009 року про стягнення на користь  ОСОБА_4 155700,00 гривень таким, що не підлягає виконанню, стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судових витрат у розмірі 1700,00 гривень та 250,00 гривень витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до  ОСОБА_4 треті особи без самостійних вимог приватні нотаріуси Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_5  ОСОБА_2 про визнання договору позики укладеного 28 лютого 2008 року посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 1136 недійсним з моменту його укладення, визнання договору позики укладеного 28 лютого 2008 року посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 1136, вчиненим проти справжньої волі позивача ОСОБА_3 внаслідок застосування до нього психічного тиску з боку відповідача ОСОБА_4, визнання договору позики укладеного 28 лютого 2008 року посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 1136 недійсним з  підстав передбачених ст.230 ЦК України, як правочин вчинений під впливом обману, визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 від 6 березня 2009 року про стягнення на користь  ОСОБА_4 155700,00 гривень таким, що не підлягає виконанню, стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судових витрат у розмірі 1700,00 гривень та 250,00 гривень витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що у листопаді місяці 2002 року він та ОСОБА_4 домовились придбати автомобіль МАN, який би міг перевозити вантажі. На придбання даного автомобіля відповідач позичив позивачу 29000 доларів США, зі своєї сторони позивач вклав 14000 доларів США у придбання причепу до автомобіля. У зв’язку з тим, що ОСОБА_4 не хотів займатися таким бізнесом, позивач погодився на пропозицію сплачувати  йому на протязі п’яти років по 1000 доларів США щомісячно для погашення позичених грошей та відсотків за ними. З   грудня місяця 2002 року по грудень 2007 року включно, ОСОБА_3 сплачував відповідачу щомісячно 1000 доларів.   Через деякий час гр. ОСОБА_4, який практично погодився із тим, що за весь час до 2008 року,  кошти, внесені ним у придбання MAN, разом із відсотками за користування, повернуті, як і було домовлено , почав настоювати, такі настоювання з часом перетворилися у вимагання, укласти договір позики, буцімто просто так, щоб у нього було підтвердження перед дружиною куди він вклав кошти.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просить суд їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_6  в судовому засіданні зазначив, що в момент укладення договору позики відповідач не мав наміру застосування правових наслідків до позивача у разі настання таких.

У судовому засіданні 01.12.2009 року свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили факт неодноразового приїзду відповідача разом із його друзями до позивача з вимогою укласти договір позики/а.с.89-90/.

Повіривши відповідачу, позивач, проти своєї справжньої волі внаслідок застосування до нього  психічного тиску та умовлянь, що договір укладається просто так без настання жодних правових наслідків, 28.02.2008 року укладає з відповідачем договір позики.

Та обставина, що договір позики був укладений позивачем під впливом  психічного насильством з боку відповідача стверджується показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, випискою з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_3, виданою Закарпатською обласною клінічною лікареню ім. А. Новака м.Ужгород, з якої слідує, що позивач хворіє з січня 2008 року та був на прийомі у невропатолога зі скаргами на роздратованість, поганий сон, загальну слабкість, які виникли внаслідок психологічних переживань, у зв'язку з чим йому було призначено курс медикаментозного  амбулаторного.  

Згідно ч.1 ст.231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 зазначив, що насправді  позивач не отримував від відповідача ніяких грошей, оскільки не мав у цьому потреби, так як має достатній і стабільний дохід від підприємницької діяльності, що стверджується довідкою Мукачівською ОДПІ Закарпатської області /а.с.98/.

Причина укладення договору позики та вчинення виконавчого напису, як заявив представник позивача ОСОБА_1, було намагання відповідача обманним шляхом заволодіти грошима позивача.

 Заслухавши представника позивача, представника відповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши всі письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку  

В судовому засіданні належними доказами доведено, що 28.02.2008 року між сторонами було укладено договір позики згідно якого позивач ОСОБА_3 визнав грошове зобов'язання перед ОСОБА_4 в сумі 20 000 доларів США як борг, які отримав  під час підписання договору і зобов'язався повернути до 31.12.2008 року.

Однак, матеріалами справи встановлено, що насправді позивач не отримував від відповідача ніяких грошей, оскільки не мав у цьому потреби, так як має достатній і стабільний дохід від підприємницької діяльності, що стверджується матеріалами справи, і виключає необхідність у отриманні позики.

Договір позики, згідно якого позивач визнав борг, був укладений ним проти його внутрішньої волі та під впливом психічного насильства з боку відповідача, який пообіцяв, що договір не матиме жодних правових наслідків, тобто носить фіктивний характер.  

Але, переслідуючи власну вигоду, відповідач, 6 березня 2009 року звертається до приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 із заявою про вчинення виконавчого напису на договір позики та стягнення на користь  ОСОБА_4 155700,00 гривень. Тобто своїми діями відповідач обманув позивача, що укладений договір позики не матиме жодних правових наслідків.

Відповідно до п.20 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 6.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» - правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.Ознакою обману є умисел у діях однієї із сторін правочину.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

В судовому засіданні було доведено, що  договір позики був укладений позивачем проти його справжньої волі внаслідок застосування до нього психічного тиску з боку відповідача, що підтверджено показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9, а також випискою з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_3М./а.с.97/.

Так, ч.3 ст.203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до до п.21 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 6.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при вирішенні спорів про визнання недійсним правочину, вчиненого особою під впливом насильства (стаття 231 ЦК України), судам необхідно враховувати, що насильство має виражатися в незаконних, однак не обов’язково злочинних діях. Насильницькі дії можуть вчинятись як стороною правочину, так і іншою особою — як щодо іншої сторони правочину, так і щодо членів її сім’ї, родичів тощо або їх майна.  

Згідно ч.1 ст.231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

 Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись   ст.ст. 10, 60, 88, 169 ч.4, 208, 209, 212-218   ЦПК України, ч.3 ст.203, ч. 1 ст. 216, ст. 230, 231,  236 ЦК України,   суд заочно,-

                                                             РІШИВ:

         Позовну заяву задоволити.

         Визнати укладений 28 лютого 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір позики, який посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 1136 вчиненим проти його справжньої волі внаслідок застосування до нього психічного тиску з боку ОСОБА_4.                             Визнати укладений 28 лютого 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір позики, який посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 1136 недійсним з моменту його укладення.                             Визнати укладений 28 лютого 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір позики недійсним із підстав передбачених ст. 230 ЦК України, як правочин вчинений під впливом обману.                         Визнати  виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 від 6 березня 2009 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 155 700 гривень таким, що не підлягає виконанню.                                          Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати, а саме 1700,00грн. держмита та 250,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.                                      Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.                                                   Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.                                             Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана на протязі 10 днів, а апеляційна скарга на протязі 20 днів в апеляційний суд Закарпатської області.

        Головуючий                                                       В.С.Заборовський