Справа  № 2-222/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 січня 2010 року                                                                                місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого – судді Бовчалюк З.А.

при секретарі Захаровій Н.А.

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.

Свій  позов мотивує тим, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 23 квітня 1988 року. Шлюб був зареєстрований Луцьким міським відділом ЗАГСу Волинської області, актовий запис № 384. Від шлюбу мають двоє дітей, які на даний повнолітні.

Вказує на те, що спільне життя з відповідачем не склалося,  причиною  розпаду сім’ї стало те, що  в 1999 році  дружина поїхала на заробітки в Італію, і тривала відсутність  привела до погіршення стосунків в сім’ї. Крім того,  відповідач почала проживати з іншим чоловіком.  На даний час   шлюб існує лише формально.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав  з підстав, викладених в позовній заяві, і пояснив, що строк наданий судом для примирення не дав бажаного результату, їх шлюб існує лише формально. Просив шлюб розірвати, судові витрати покласти на нього.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши думку позивача,  дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.  

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з  23 квітня 1988 року, зареєстрованому Луцьким міським відділом  ЗАГСу Волинської області, актовий запис № 384. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування  жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі змістом ст.. 55 СК України, дружина та чоловік зобов’язані спільно піклуватися про  побудову  сімейних відносин між собою  та іншими членами сім’ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружи, взаємодопомоги. Чоловік  зобов’язаний утверджувати в сім’ї повагу до матері. Дружина   зобов’язана  утверджувати в сім’ї повагу до батька. Дружина та чоловік  відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім’ї за свою поведінку в ній.

Як вбачається зі змісту ч.3 та 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити  шлюбні відносини. Примушування  до припинення шлюбних  відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду від 12.06.1998 року № 16 “Про застосування судами деяких норм Кодексу  про шлюб та сім’ю” встановлено, що проголошена  Конституцією охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому,  що шлюб може бути розірвано  в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї  стали неможливими.

В судовому засіданні позивач ствердив, що сім’ю неможливо зберегти, оскільки втрачені почуття любові та взаємоповаги один до одного.

Сторонам надавався  строк для можливого примирення, який не дав бажаного результату.

Враховуючи  особливий характер  сімейних відносин, які склалися  в даній сім’ї, та їх  об’єктивну недоступність для оточуючих, а також беручи до уваги категоричне заперечення позивача щодо збереження сім’ї, та з врахуванням  вимог ст.ст. 24, 55, 56 СК України, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Витрати пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу слід покласти на позивача ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215, 226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 110, 111, 112 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, який народився 3 березня 1965 року в с.Стоянів Радехівського району Львівської області,  та ОСОБА_1 ( дошлюбне прізвище -  Труш) ОСОБА_3, яка народилась  21 березня 1965 року в с.Любитів Ковельського району Волинської області, зареєстрований 23 квітня 1988 року Луцьким міським відділом ЗАГСу Волинської області, актовий запис № 384 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 17 (сімнадцять) гривень державного мита при реєстрації розірвання шлюбу, а ОСОБА_2 від сплати - звільнити.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Луцького міськрайонного суду                             ОСОБА_4