ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"06" червня 2006 р. | Справа № 15/472/05 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Жукової А. М.
суддів : Величко Т.А.
Бойко Л.І.
при секретарі : Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача –Лисенко В.С.
від відповідача –Бабенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва
на постанову господарського суду Одеської області
від 13.03.2006р.
по справі № 15/472/05
за позовом ТОВ „Укрюжпром” м. Миколаїв
до відповідача : ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва
про скасування податкового повідомлення-рішення №0018452304/0 від 27.05.2005 р.
встановив:
Постановою господарського суду Миколаївської області від 13.03.2006 року, яка підписана 27.03.2006 року ( суддя Середа О.Ф.) позов задоволено, податкове повідомлення-рішення від 27.05.05 р. №0018452304/0 скасовано, стягнуто з Центральної ДПІ у м. Миколаєві на користь позивача 203 грн. судових витрат.
ДПІ у Центральному р-ні м. Миколаєва ( правонаступник Центральної МДПІ) не погодившись із цією постановою звернулась 7.04.2006 року із заявою про апеляційне оскарження, а 17.04.2006 року –із апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого суду скасувати, у позові відмовити, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм матеріального права, зокрема ЗУ „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (ст.2,4) пояснюючи, що позивачем порушено 90-денний термін надходження імпортованої продукції відповідно до контракту з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника – без індивідуальної ліцензії НБУ. Тому до резидента правомірно застосовано 0,3% пені за кожен день прострочення в сумі 127 073 грн.
Одночасно скаржником подано клопотання про відновлення строку для подання апеляційної скарги на постанову, проте, процесуальний строк скаржником не пропущено, оскільки дотримано вимоги ст.186 КАСУ щодо порядку і строків апеляційного оскарження.
Представник позивача просить залишити постанову місцевого суду без змін, як таку, що прийнята відповідно до чинного законодавства.
Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, судовою колегією встановлено таке.
Центральною МДПІ у м. Миколаєві здійснено перевірку ТОВ „Укрюжпром” з питання дотримання вимог валютного законодавства за імпортним контрактом №33 від 31.12.2004 року з фірмою нерезидентом „Schmetz Gmbh Vakuumofen” ( Німеччина) за період з 31.12.2004 року по 18.05.2005 р. в результаті якої виявлено, що між сторонами укладено імпортний контракт №33 за умовами якого нерезидент зобов'язався продати резиденту однокамерну вакуумну піч Тип 1у 225/3Ф 60.90.60. бал. 2.2.р в комплекті з додатковою оснасткою та переферійними пристроями на загальну суму 550 000 євро. На виконання умов контракту ТОВ „Укрюжпром перерахувало нерезиденту пл. дор.від 10.01.2005 року авансовий платіж в сумі 165 000 євро, що за курсом НБУ складе 1 153 940,87 грн. Станом на 18.05.05 р. операції за контрактом не завершені, у зв'язку з чим виникла у підприємства дебіторська заборгованість на суму 1 153 940,87 грн., що є порушенням ст.2 ЗУ „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” в частині 90-денного терміну розрахунків за імпортними операціями, внаслідок чого на підставі ст.4 цього закону до резидента застосована відповідальність у розмірі 0,3 % пені за кожен день прострочення. За результатами перевірки складено акт №22/23-4/32229019 від 26.05.2005 р. та прийнято податкове повідомлення-рішення №0018452304/0 від 27.05.05 р. про сплату 127 073 грн. штрафних санкцій ( а.с. 9-14)
ТОВ „Укрюжпром” вважаючи, що зазначеним податковим повідомленням-рішенням порушено права та охоронювані законом інтереси резидента, звернувся 17.11.2005 року з позовом про визнання недійсним акту ненормативного характеру, обґрунтовуючи свої вимоги тими обставинами, що здійснення імпортної операції щодо поставки предмету контракту на митну територію України було неможливим у зв'язку із складністю технічного виробу. Підприємство зверталось до МЕУ із метою продовження термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №33 від 31.12.2004 року до 9.07.2005 року. на підставі п.4.1 ст.4 ЗУ „ Про порядок розрахунків в іноземній валюті” та додаткової угоди №2 від 18.05.2005 р. Відповідно до листа МЕУ від 1.09.05 р. №50-41/1249 було надано висновок щодо віднесення операції резидента до договорів, визначених у ст.6 цього закону. На підставі цього висновку ДПАУ листом №9682/6/22-5016 від 7.10.2005 року надала остаточний висновок щодо доцільності продовження термінів розрахунків за контрактом на суму 165 000 євро терміном з 11.04.05 р. до 9.07.05 р. внаслідок чого НБУ надано індивідуальну ліцензію №758 від 24.10.2005 року.
Центральна МДПІ, заперечуючи позовні вимоги у відзиві (а.с. 50) послалася на матеріали перевірки, норми матеріального права та пояснила, що на момент перевірки у підприємства була відсутня індивідуальна ліцензія НБУ на продовження строків розрахунків за імпортною операцією по контракту №33 від 31.12.2004 року. Клопотанням від 10.03.2006 року №941/9/10-00 (а.с.87) Центральна МДПІ звернулась до господарського суду про заміну відповідача на ДПІ у Центральному р-ні у зв'язку з реорганізацією, проте правонаступництво судом не здійснено. У процесі провадження у справі, ТОВ „Укрюжпром” надало до місцевого суду додаткові докази на підтвердження позовних вимог згідно переліку (а.с.95-96)
Місцевий суд, задовольняючи позовні вимоги, вмотивував постанову посиланням на матеріали перевірки, норми ЗУ „Про порядок розрахунків в іноземній валюті” (ст.2,4), ст.712 ЦК, ст.265 ГК, Правила „ІНКОТЕРМС -90” та зазначив, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні –покупцеві товар, а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поняття „поставка” визначена п. А.4 міжнародних правил „ІНКОТЕРМС -90” і це є вчинення сторонами певних дій за умовами укладеного договору стосовно передачі та прийому у власність певних речей ( товару, робіт, послуг). У зв'язку з нормами матеріального права суд дійшов висновку, що контракт №33 від 31.12.04 р. за своєю природою є лише угодою про виконання нерезидентом послуг, пов'язаних із створенням у майбутньому за індивідуальним замовленням продукції, яка є складним технічним виробом, що підтверджується висновками МЕУ та ДПАУ, умовами додаткової угоди від 18.05.05р. Отже, така операція не може регулюватися виключно ст.4 ЗУ „Про порядок розрахунків в іноземній валюті”. Щодо порушення строків отримання індивідуальної ліцензії, то вищезазначений закон не встановлює механізму отримання цієї ліцензії, зокрема, не встановлює у які строки її необхідно отримати –до закінчення чи після закінчення дії 90-денного терміну за імпортною операцією.
Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, за контрактом №33 від 31.12.2004 р. сторонами погоджено продаж однокамерної вакуумної печі на умовах „франко-завод”. Строк передачі обладнання та документації складає 17-й календарний тиждень 2005 р. (п.4.1 контракту) тоб-то після 112 календарних днів. Загальна вартість контракту складає 550 000 євро із яких авансовий платіж 165 000 євро здійснюється до 10.01.2005 року. решта платежу 385 000 євро –акредитивом строком дії 60 днів після дати підписання акту прийому обладнання та пуску його в експлуатацію. Платіжним дорученням в іноземній валюті ТОВ „Укрюжпром” перерахував „продавцю” 10.01.2005 р. авансовий платіж 165 000 євро. (а.с.28) Відповідно до ст.2 ЗУ„Про порядок розрахунків в іноземній валюті” №185/94-ВР від 23.09.1994 р. (із змінами) –імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг) що імпортується, потребує індивідуальної ліцензії НБУ, яка у підприємця була відсутня. Відповідно до ст.4 цього закону –порушення резидентами термінів, передбачених ст.1,2 цього закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % суми неодержаної виручки ( митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ. За період з 11.04.05 р. по 18.05.05 р. пеня 0,3% склала 127073 грн.
Додатковою угодою №2 від 18.05.2005 р. до контракту №33 від 31.12.04 р. сторони погодили виготовлення вакуумної печі протягом 180 днів від дати авансового платежу. Довідкою Центральної МДПІ №32/22-045/32229019 від 8.11.2005 року про результати позапланової виїзної перевірки з питання дотримання вимог валютного законодавства ТОВ „ Укрюжпром” за імпортним контрактом №33 від 31.12.04 р. за період з 19.05.05 р. по 1.12.05 р. підтверджено перетин митного кордону виробом вартістю 550 000 євро згідно ВМД №504000005/5/500841 від 16.06.05 р. внаслідок чого операції за контрактом завершені.
Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що позивачем протягом березня-вересня 2005 року здійснювалися заходи для одержання індивідуальної ліцензії НБУ на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією відповідно до ст.6 ЗУ „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”. Національним банком України 24.10.2005 року видано ТОВ „Укрюжпром” індивідуальну ліцензію №758 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією з 11.04.2005 року до 9 липня 2005 року за контрактом №33 від 31.12.2004 р. на суму 165 000 євро на підставі висновку ДПАУ від 7.10.05 р. №11807/5/22-5016. Цей документ звільняє позивача від відповідальності, передбаченої ст.4 ЗУ „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, тому вимога щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0018452304/0 від 27.05.05 р. про сплату 127073 грн. є підставною.
Керуючись ст. ст. 55,198,200,205,206,212,254 КАСУ, суд
ухвалив:
Здійснити процесуальне правонаступництво Центральної ДПІ на ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.
Постанову господарського суду Миколаївської області від 13.03.2006р. у справі №15/472/05 –залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної
сили з дня проголошення та може бути оскаржена у
касаційному порядку в місячний термін до Вищого
адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Жукова
Суддя Т.А. Величко
Суддя Л.І. Бойко