Справа 2а-20671/08

Категорія 47

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2008 року     м.Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Матвєєвої В.В.

при секретарі судового засідання Зацепіної Ю.В.,

за участю сторін:

позивач: не з'явився,

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області про визнання незаконними дій, перерахунок пенсії дитині війни з 09 липня 2007 року, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області щодо підвищенні пенсії, як дитині війни, незаконною, зобов'язання відповідача провести підвищення пенсії з 9 липня 2007 року, зобов'язання виплатити доплату до пенсії з 9 липня 2007 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що управління Пенсійного фонду України в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп, неправомірно відмовило в підвищенні пенсії як „дитині війни".

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, якій позовні вимоги не визнав.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 12.09.2005 року.

Позивач звертався до управління Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок доплати до пенсії за віком як дитині війни починаючи з 09 липня 2007 року.

15.09.2008 року відповідач направив позивачу відповідь про відмову у перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, оскільки у законодавчому порядку питання визначення величини мінімальної пенсії за віком не вирішено.

Суд вважає, що така відмова у повній мірі не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.

Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20

років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї статті.

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 p., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15 березня 2007 p.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня -380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 01 липня 2007 року - 410, 06 грн., з 01 жовтня 2007 року - 415, 11 грн.

Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідач має підвищіти позивачеві розмір пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішень від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачеві підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, незаконною та зобовязати зробити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року.

Відповідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись, Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.12.2006 року № 489-V, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп, Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, з 09 липня 2007 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09 липня 2007 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.