Справа № 2a-19616/08

Категорія №47

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 листопада 2008 року     м. Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді     Матвєєвої В.В.

при секретарі     Зацепіної Ю.В.,

в присутності сторін:

представник позивача:     Шльонська О.Л.

представник відповідача :     Бойко Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ДЗ «Луганський інститут праці та соціальних технологій» до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська про скасування рішення про застосування фінансових санкцій.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, в судовому засіданні пояснив, що відповідачем було винесено рішення про застосуванні фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Позивач не згоден з таким рішенням, оскільки несвоєчасна сплата страхових внесків була вимушеною. Відповідно до ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти вимог позивача, надав заперечення на адміністративний позов в якому просив відмовити в задоволенні вимог позивача, дав пояснення щодо суті наданого заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав

У судовому засіданні встановлено, що Підприємство ДЗ "Луганський інститут праці та соціальних технологій" зареєстровано в Управлінні як платник страхових внесків.

В результаті перевірки даних особового рахунку позивача виявлено порушення ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-1V від 09.07.2003р. (далі Закон) внаслідок чого застосована фінансова санкція у сумі 8433, 15 грн. та пеня у сумі 812, 30 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 20.07.2005 року по 03.03.2008 року.

Згідно з п.6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч.2 п. 9 ст. 106 Закону та п.9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного

фонду України від 19.12.03 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.04 за № 64/8663 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та або не сплачені страхувальниками в строки вважаються простроченою заборгованістю по сплаті страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Згідно п.2 ч.9 ст.106 Закону за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду накладається штраф залежно від строку затримки платежу.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0, 1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку позивача відповідно до п. 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, яка формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно.

Дані картки особового рахунку є підставою для застосування фінансової санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків та нарахування пені.

Нараховані за рішенням від 13.03.2008 року № 136 фінансові санкції та пеня, були застосовані до позивача в зв'язку з несвоєчасною сплатою самостійно нарахованих страхових внесків за різні періоди 2005-2008 років із строками затримки, про що свідчать дані картки особового рахунку.

Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону Позивач, як страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з п.2 ч.9 ст. 106 Закону, на зазначену заборгованість було зараховано фінансову санкцію - 8433, 15 грн. та пеню в розмірі 812, 30 грн.

Посилання позивача на те, що відповідно до ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці суд до уваги не бере, оскільки сплата страхових внесків є обов'язковою та не відноситься до інших виплат.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги, про скасування рішення відповідача про застосування фінансових санкцій, не підлягають задоволенню оскільки нарахування фінансової санкції та пені здійснено згідно чинного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 п. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову державного закладу «Луганський інститут праці та соціальних технологій» відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.