Категорія 47
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 листопада 2008 року справа 2а-20165/08
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Матвєєвої В.В.
при секретарі судового засідання Зацепіної Ю.В.,
за участю сторін:
позивач: не з'явився,
представник відповідача: Капустіна Г.О., за довіреністю від 10.01.2008 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі М.Луганська про визнання незаконними дій, перерахунок пенсії дитині війни за липень-грудень 2007 року та з 22 травня 2008 року, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності відповідача щодо підвищенні пенсії, як дитині війни, незаконною, зобов'язання відповідача провести підвищення пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, зобов'язання виплатити доплату до пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп, неправомірно відмовив в підвищенні пенсії як „дитині війни". Просив суд розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, надав заперечення в якому просив суд відмовити в задоволенні вимог позивача, дав пояснення щодо суті наданого заперечення.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 20.06.1991 року.
Позивач звертався до управління Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок доплати до пенсії за віком як дитині війни починаючи з 09 липня 2007 року.
Позивачу було відмовлено у перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, оскільки у законодавчому порядку питання визначення величини мінімальної пенсії за віком не вирішено.
Суд вважає, що така відмова у повній мірі не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї статті.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 p., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15 березня 2007 p.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 01 липня 2007 року-410, 06 грн., з 01 жовтня 2007 року-415, 11 грн.
Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідач повинен підвищіти позивачеві розмір пенсії, як дитині війни, у зв'язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону до внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішень від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Відповідач зобовязаний був перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з 22 травня 2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу , встановленого статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачеві підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, незаконною та зобовязати зробити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року.
Відповідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.12.2006 року № 489-V, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р., -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі М.Луганська щодо невиплати на користь ОСОБА_3 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі М.Луганська здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.